Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Назавжди 31: на фронті загuнув захисник із Рівненщини. Фото

Назавжди 31: на фронті загuнув захисник із Рівненщини. Фото

Viktor
16 Квітня, 2025 Коментарі Вимкнено до Назавжди 31: на фронті загuнув захисник із Рівненщини. Фото

Захищаючи Україну, загинув воїн із Рівненщини Сергій Підфедько. Свій останній бій 31-річний солдат прийняв на Краматорському напрямку 5 квітня: він отримав смертельні поранення у ближньому бою з ворогом.

15 квітня з Героєм попрощалися на малій батьківщині. Трагічну звістку повідомили у Радивилівській громаді.

 Йому назавжди буде 31: на фронті загинув захисник із Рівненщини. Фото

“Маємо сумні новини з фронту: на Краматорському напрямку (Донецька область) загинув житель нашої громади з села Немирівка Підфедько Сергій Миколайович, 1 жовтня 1993 року народження. Солдат Збройних сил служив у гранатометному відділенні гранатометного взводу 1 механізованого батальйону. Вірний військовій присязі, захищаючи нашу Батьківщину, загинув 5 квітня під час виконання бойового розпорядження. Він отримав поранення, несумісні з життям”, – зазначено у повідомленні.

Загинув воїн, якому назавжди залишиться 31 рік, за даними громади, у ближньому бою з ворогом.

Героя, що повернувся додому на щиті, його земляки зустрічали 14 квітня, сформувавши вздовж маршруту руху скорботного кортежу живий ланцюг та ставши на коліно на знак пошани. Наступного дня з Сергієм Підфедьком навіки попрощалися.

“Підтримати родину у непоправній втраті зійшлися односельці, рідні, друзі, бойові побратими, представники влади громади, територіального центру комплектування, педагогічна спільнота, випускники та учні Немирівського ліцею, де навчався Герой. Спільна молитва та заупокійне Богослужіння відбувались у Свято-Покровській церкві села Немирівка. Солдат Сергій Підфедько був похований на сільському кладовищі із усіма військовими почестями. Трикратний залп почесної варти ознаменував, що тут спочив Герой! Його ім’я відтепер назавжди буде вписано в літопис боротьби за волю України”, – розповіли у Радивилівській громаді.

 Йому назавжди буде 31: на фронті загинув захисник із Рівненщини. Фото
 Йому назавжди буде 31: на фронті загинув захисник із Рівненщини. Фото
 Йому назавжди буде 31: на фронті загинув захисник із Рівненщини. Фото
 Йому назавжди буде 31: на фронті загинув захисник із Рівненщини. Фото
 Йому назавжди буде 31: на фронті загинув захисник із Рівненщини. Фото

Джерело

Навігація записів

Кокосове печиво: Вам знадобляться лише 3 інгредієнти, щоб приготувати це ніжне і неймовірно смачне печиво!
ЄС шукає спосіб вводити санкції проти PФ без схвaлення Угорщини – Pоlitiсo

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Я, наприклад, на будинок претендую. У мене дітей четверо, нам у нашій хатинці тісно, – сказала Світлана. -Ну, а мені тоді все господарство. Корову з теличкою, поросят і гусей з качками. Ніхто не проти, я сподіваюся, – ствердно підсумувала Ганна. -Я проти, – пролунав тоненький голосок
  • І от та «нагорода».. Новосілля, перша власна квартира.. Я тоді щиро хотіла, щоб у них було красиво й по-родинному тепло. хай у них буде сервіз не просто як посуд, а як символ. Як благословення на щасливе життя.
  • Мої свекри давно поїхали на заробітки. Коли я тільки почала зустрічатися із Сашком, вони вже облаштувалися в Португалії
  • Телефон задзвонив пізно ввечері… На екрані висвітилася Сваха. Я аж здивувалася: вона мені нечасто телефонує… А тут дзвінок— Алло…?І тут вона так бадьоро видала фразу, яка перекреслила всі наші стосунки…що я нестрималась…Ніколи б не подумала, що сваха здатна на таке..
  • — Толя з дружиною багато чого досягли, — почав батько, сідаючи в крісло. — Працюють обоє, двоє дітей. А ти… Так, ти молодець, що не сидиш склавши руки. Але час вже до життя серйозно ставитися. – Тату, я живу тут. Я не ледарка! Я заробляю, нехай і вдома, нехай і в піжамі! Але я плачу за їжу, за комуналку, я не сиджу у вас на шиї! – Ти не зрозуміла, – перебив він. – Це не про гроші. Це про потребу.
  • Олег дістав із її сумки гаманець, навіть не глянувши у її бік. Витягнув картку, простягнув продавчині. Та упаковувала браслет із синіми камінцями в оксамитову коробочку, і Тамара Степанівна вже повертала зап’ястя, милуючись, як ляжуть на шкіру ці холодні блискучі камені.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes