Заступниця Лісового вважає, що неможливість отримати послугу дошкільної освіти заважає жінкам виходити на роботу

В умовах, коли на українському ринку через повномасштабну війну загострилася демографічна криза та бракує людей, потрібно забезпечити батьків якісною дошкільною освітою. Зокрема переформатовувати дошкільні заклади для дітей молодшого віку (від трьох місяців), щоб жінки мали змогу раніше долучитися до роботи. Про це заявила заступниця міністра освіти та науки України з питань дошкільної освіти Анастасія Коновалова в інтерв’ю «Освіторія Медіа», повідомляє «Главком».

Коновалова підкреслила: якщо раніше дошкільна освіта України фокусувалася на дітях 3–6 років, то зараз, щоб не закривати садочки, МОН пропонуватиме місця і для дітей молодшого віку.

«Відкриття ясел надважливе в умовах, коли на українському ринку праці бракує людей, а криза демографії тісно переплетена з економічною. Чи не основний бар’єр виходу жінки на роботу в таких умовах – неможливість отримати послугу дошкільної освіти. Дослідження показують, що стовідсоткове забезпечення дітей послугами дошкільної освіти від одного року – це потенційно +750 тис. жінок на ринку праці», – каже вона.

Також фахівчиня зазначає, що для швидкого переформатування в дошкільний заклад освіти мають бути залучені інвестиції, бо необхідне переобладнання і навчання вчителів: «Багато працівників уже зовсім не пам’ятають, як працювати з маленькими дітьми».

Експертка пояснює, що питання доступу батьків до якісної дошкільної освіти залежить, в першу чергу, від умов, які Міносвіти надасть вихователям: «Доступу може не бути або через відсутність місць, або через відсутність надавачів послуг дошкільної освіти. Молодь не приходить у дошкілля через вкрай низькі зарплати. Середній вік вихователя – 54 роки, але дуже часто це й старші люди».

Омолоджувати колективи педагогів-дошкільників Міносвіти планує завдяки новій системі оплати праці. Нова політика передбачатиме співфінансування держави дошкільного сектору освіти, бо наразі ця послуга є обов’язком громади та не фінансується на державному рівні.

«Тим часом продовжуємо працювати над гнучкістю мережі, над переробленням внутрішніх статутів і розпорядку. І використовуватимемо прямі важелі впливу на зарплату: нові штатні нормативи, до прикладу. Там, де у викладачів були мінімальні зарплати, ця зміна позитивно вплине на ситуацію. А там, де громада вже доплачувала вихователям, вона може з урахуванням нових змін зменшити доплату (наприклад, не +100%, а +80%)», – додає держслужбовиця.

Фахівчиня заявляє, що наразі триває спостереження за оптимізацією витрат ресурсів у сфері дошкільної освіти. Міністерство має дуже хороші приклади перенесення певних процесів на зовнішні компанії: охорони, прання, кейтеринг (харчування), догляду за територією, прибирання: «Звісно, у маленькому сільському садочку ви не організуєте кейтеринг – цю статтю не оптимізуєш. Але є великі садочки та громади, які це роблять ефективно. І це чудова інвестиція.» І додає, що функцію харчування, до прикладу, не обов’язково має виконуватися сторонньою компанією, це може бути одна кухня для декількох закладів.

Анастасія Коновалова визнає, що одна умовна сучасна пральня потягне за собою і звільнення певної кількості людей під час війни: «Це дуже болюче рішення, я їх розумію. Але з іншого боку – наступним ти втратиш і працівника, який займається пранням, і педагога. А за ним – і дитину, яку не вдасться в заклад без вихователя залучити. Зрештою, втрачається сама послуга, а сектор занепадає».