– Надю, приїжджай терміново, батька до лікарні забрали. Йому погано стало, за серце вхопився і впав! – плакала мама у слухавку. 

Надія кулею підірвалася з ліжка, одягла те, що під руку попало та швидко побігла до машини. Останніми місяцями її батько важко хворів, постійно хапався за серце. Що йому тільки не робили – і операцію, і спеціальні вправи, ліки давали, уколи ставили, але все марно. Тому Надія дуже боялася, що не встигне його побачити. 

-Толя, я до мами.

– А? Шо?

– До мами їду! Тата у лікарню забрали. Якщо щось – у холодильнику борщ, на плиті ще макарони з котлетами, поснідаєш. 

– А. Ага, – пробурмотів під носа чоловік та накрив обличчя подушкою. 

Добре, що до батьків не так далеко треба їхати – всього 30 хвилин на машині в сусідній район. Ще й приїхала до початку комендантської години. 

– Мамо, мамо, все добре? 

– Та я приходжу на кухню – а він за серце хапається, одною рукою об стіну сперся. Я швидко зателефонувала до лікарні, а потім до тебе. Боже, дай йому сили! 

Всю ніч Надія не могла заснути. На ранок поснідала, вмила обличчя від сліз та поїхала з мамою у лікарню. З татом, на щастя, все було добре, черговий лікар їх заспокоїв. Надя залишила маму в палаті, сама вийшла на вулицю подихати свіжим повітрям та щось купити в магазині. 

Раптом бачить – йде її Толік, несе великий букет квітів. Жінка подумала, що то чоловік так хоче її підбадьорити, купив улюблені троянди червоні. Надя махала рукою, але Толік її не помітив. Натомість він швидко підбіг до молодої лікарки, підняв її на руки та закрутив на місці. 

Надя гадала, що таке буває у серіалах. Але ні. У тому момент вона зрозуміла, що Толік має коханку десь на стороні. І так ще й вийшло, що вона працює саме у цій лікарні, де відпочивав її батько. Сама доля, певно, хотіла показати, який Толік зрадник. 

Вони обіймалися, цілувалися, Толік обмацав її за всі випуклі частини тіла при інших. А Надя почувалася так, наче на неї відро помиїв вилили. Хутко дістала ключі від машини та поїхала додому. Не роззулася, не зняла курточку – одразу побігла до спальні. Знайшла у шафі велику валізу та туди скинули всі речі Толіка. Сорочки разом з вішаками, погнуті джинси та чоботи, краватки та труси. Все-все-все скинула на одну купу та виставила за двері. Навіть ногами добре все притиснула. 

– Я не поняв, Надю, а ти чого мої речі викинула, наче на помийку? Їх потім прасувати доведеться! 

– А нехай та твоя молода медсестричка їх забирає та прасує. 

– Надю, та я все поясню. То моя давня знайома, колишня однокласниця. Я з нею чисто привітався.

– Не знала, що тепер для того, аби привітатися з жінкою, треба обмацати її на людях та під спідницю залізати. 

Толік забрав всі свої речі та поїхав до молодої коханки Лілічки. Гадав, що дівчина зрадіє, бо давно просила, аби він розійшовся зі своєю мігерою Надькою. 

– А ти що тут робиш?

– Як що? Все, я вільний чоловік, житиму з тобою! 

– У мене нема для тебе місця. 

Лілічка жила зі своїми батьками у невеликій однокімнатній квартирі на околиці міста, майже на виїзді. Для Толіка не було місця навіть переночувати, не те, що розраховувати на власну кімнату. Вони разом поїхали у мотель, якийсь старий та дуже занедбаний. Там переночували, на ранок Толік прокинувся та почав збиратися на роботу:

– Лілю, запитай, чи тут нема праски. Мені треба сорочку попрасувати. 

– Я не буду її прасувати. Одягни ту, що вчора мав, вона ще нормально виглядає. А буде потом пахнути – попшикай дезодорантом. 

Толя тоді зрозумів, що з Лілі вийде кепська господиня. Адже якщо вона лінується попрасувати сорочку, то на смачний сніданок чи порядок у квартирі годі сподіватися. Їй були потрібні побачення у ресторані, букети квітів, дорогі подарунки у вигляді нового телефону, сукні чи модних туфель на літо. 

А зарплата Толіка помалу закінчувалася. Залишалася тисяча гривень і те, аби купити якісь продукти собі на перекус. Тому зібрав валізу та поїхав додому, до Наді. 

– Надю, я розумію, що вчинив не правильно. Але прошу дати другий шанс

– Другий? А може сто сорок другий? Я тобі вже не довіряю і бачити не хочу. Забирай решту речей та провалюй геть. Не забувай, що цю квартиру мені купили батьки ще до весілля. Коханці також передай, аби не розраховувала ні на квадратний метрик. 

Толік мовчки забрав свою зубну щітку, чашку, домашні капці. На кухні стояв неймовірний запах фірмових котлеток Надійки, доварювався рис. А яким апетитним виглядав її салат з крабових паличок, у нього одразу забурчав живіт. 

– Давай, речі в зуби і пішов, – показувала пальцем Надя на двері. 

Так Толік зрозумів, що втрапив у велику халепу. Як то кажуть – хотів одним місцем на двох стільчиках всидіти. Аби йому жінка смачно готувала, а коханка тішила у ліжку. Але не вийшло! 

– Ну що, дівчатка, за мою нову сторінку у житті? Без зрадників та коханок, – сміялася Надя та наливала подругам смачне вино у келих. 

Жінка знала, що точно колись зустріне свого принца на коні, який буде її кохати та цінувати. А Толік? То так, досвід був. Не все виходить ідеально з першого разу, навіть шлюб. 

А що б Ви зробили на місці Наді? Варто було дати Толі другий шанс?