Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Нaдія Паливoда: “Вcі ми помiтили мовчання Тpaмпа піcля атаки укpаїнських безпілотників по роcійських авіабазах… Сьогодні The New York Times викoтила статтю, яка все пoяснює…

Нaдія Паливoда: “Вcі ми помiтили мовчання Тpaмпа піcля атаки укpаїнських безпілотників по роcійських авіабазах… Сьогодні The New York Times викoтила статтю, яка все пoяснює…

Viktor
4 Червня, 20254 Червня, 2025 Коментарі Вимкнено до Нaдія Паливoда: “Вcі ми помiтили мовчання Тpaмпа піcля атаки укpаїнських безпілотників по роcійських авіабазах… Сьогодні The New York Times викoтила статтю, яка все пoяснює…

Подаємо мовою оригіналу:

Надія Паливода

Всі ми помітили завалене їб@ло Трампа після атаки українських безпілотників по російських авіабазах і знищення ядерних бомбардувальників.

А чого так? Шо мовчим? Хоча до цього так говорив, так говорив.

З боку європейських партнерів теж ми не спостерігаємо якоїсь великої радості. Ну є кілька відгуків від тих, хто нічого не рішає, типу Бориса Джосона, а загалом глибока стратегічна мовчанка.

Здавалося б, чого не радіти? Ви всі так боялися ядерної зброї росії – ну ось ми зменшили приблизно на 41 штуку кількість літаків, які можуть цю ядерну зброю запускати. По вас запускати в тому числі.

І судячи з невстановлених вибухів у порту Сєвєромоська, де знаходяться російські атомні човни, недалекий той час, коли і ці глиняні ножки в ядерного Колосса підкосяться завдяки українській винахідливості.

Питається – що ж ви не радієте, що Україна знайшла спосіб вдарити по російській ядерній величі, якої ви так боялися?

Сьогодні The New York Times викотила статтю, яка все пояснює.

Виявляється, вони там всі в глибокому шокові, бо рухнуло все. Першими заговорили військові.

«Україна вивела війну на новий рівень».

«Операція «Павутина» показала, що можна за допомогою дрона за $600 знищити літак вартістю понад $100 млн».
І не тільки літак, розуміємо ми. Що завгодно.

«За словами представника міноборони європейської країни НАТО, удари України очевидно змусять союзників переглянути вразливість своїх військових об’єктів».

Еге ж.
«Українці показали, що можуть за лічені місяці дешево й ефективно створити те, що західні країни десятиліттями не можуть створити за величезні гроші».

Звісно.
«Ми поступово починаємо усвідомлювати загрозу, яку становлять безпілотники для американських військових баз, розташованих у багатьох країнах і регіонах світу».
Отакої.

«Ці бази навряд чи мають захист від зброї малої дальності, й урок української атаки полягає в тому, що удар по великих базах, де розташовується безліч літаків, може бути завданий у будь-який момент».

Та ви шо.
«Ба більше, проєкт Дональда Трампа «Золотий купол» вартістю $175 млрд, який має за допомогою в тому числі космічних апаратів захистити США від будь-яких видів ракет, може виявитися марною витратою коштів», – генерал Бен Ходжес, екс-командувач армії США в Європі.

Ну да, один удар фпв-дрончиком по вашому космічному апарату – і всьо.
А знаєте, в чому штука, ребята?
Ви ж самі все це й зробили.

Це ж було ваше рішення – спочатку відібрати в України всю зброю, не тільки ядерну, взагалі – всю, і залишити її голою і босою перед обличчям припиздяного сусіда.

З самого початку вторгнення росії це було ваше рішення – давати Україні зброї якомога менше, в той час коли росіяни хуярили по нам всіма можливими ракетами, бомбами і артилерією, коли співвідношення снарядів на полі бою складало 1 до 10.

Ви все це бачили, і все одно придумували якісь брехні, кручені формулювання про ескалацію і те де, шо завгодно – аби тільки не давати Україні достатньо зброї – щоб не розгнівати росіян.

Це ж було ваше рішення – не давати Україні далекобійні ракети. Ви і весь світ спостерігав, як розбомблені українські міста стікають кров’ю, мало не щодня – нові трагедії, нові розвалені будинки, розірвані люди на вулицях, квіти і ведмедики на дитячих качельках.

Ви на все це дивилися і допомагали тільки словами про «глибоке занепокоєння».
Українці просили вас, благали: дайте нам далекобійну зброю – зруйнувати їхні авіабази, звідки злітають бомбардувальники.

Українці їздили до вас зі спеціальною місією: ось список, ось – блядь, дивіться: карту привезли, на карті – ці військові бази, по яких ми будемо стріляти вашими ракетами.
Ні по чому іншому ми стріляти не будемо, нахуй нам той Кремль, ми хочемо, щоб росія припинила вбивати наших людей.
Ні. Не давали.

Ще й знущалися. Далекобійні ракети дали, а дозвіл стріляти ними по росії не дали.
Після удару по Охматдиту, коли інтернет заполонили фото закривавлених хворих дітей, і всі соцмережі вибухнули від люті одним-єдиним посланням: та дозвольте нарешті Україні вдарити у відповідь! – ні, не дозволили.

Речник Білого дому, тоді ще байденовського, в той день, 8 липня, вийшов і сказав: «У нашій політиці щодо України нічого не змінилося».
А тепер ви дивуєтеся, чому Україна стала розробляти дрони.

Багато своїх дронів. Стала їх вдосконалювати і виводити на новий рівень. Щоб не тільки воювати ними на лінії фронту, а й щоб дістати цими дронами до російських авіабаз, звідки злітають їбучі бомбардувальники, які вбивають українців. І куди нічим іншим вона дістати не могла.
Українці мають право знищувати ці бази і ці бомбардувальники. І в них немає іншого вибору – вони це змушені робити, щоб вижити.

Якби українці мали неміряну кількість ВАШИХ далекобійних ракет, то в неї не було би потреби розробляти операцію «Павутина», бо вона би шмалила тими ракетами по російських авіабазах.
Але ж ракети ви їй не дали, і воно бачте, як вийшло.

«Російські військові теж зроблять висновки і спробують повторити подібні операції в Україні чи пізніше в країнах НАТО, і західним військовим треба бути до цього готовими», – кажуть військові коментатори для The New York Times.

А ізраїльський військовий експерт називає 1 червня – день здійснення операції – початком нової ери.

Бо те, що зробила Україна, коштує так дешево, що це можуть зробити практично будь-які терористичні організації – а вони мають, повірте, незліченну кількість ідей про те, які об’єкти атакувати там, на Заході – і в США, і в Європі.

Будь-яка людина, яка має середню технічну підготовку і 3D-принтер, з куплених на Амазоні гімна і палок може виготовити дрони і організувати ось таку скоординовану атаку.

І тепер, жаліється експерт, Ізраїлю, Сполученим Штатам, Європі – їм всім треба повністю міняти стратегію захисту як цивільних об’єктів, так і військових.

Всі їхні громіздкі установки і машинерія, які коштують мільйони, виявляються нічого не вартими перед копійчаними дронами.

Оце вам таке.

Як кажуть воїни NAFO, dildo of consequenses barely comes lubricated.

Україна знову змінила світ.

Навігація записів

Стaло вiдомо, як Маpина Поpошенко хoтіла дiлити майно у Кpижопільському сyді. Що сoбі, а що чoловіку
Росія вдарила по навчальному підрозділу на Полтавщині: є пoрaнені

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Я, наприклад, на будинок претендую. У мене дітей четверо, нам у нашій хатинці тісно, – сказала Світлана. -Ну, а мені тоді все господарство. Корову з теличкою, поросят і гусей з качками. Ніхто не проти, я сподіваюся, – ствердно підсумувала Ганна. -Я проти, – пролунав тоненький голосок
  • І от та «нагорода».. Новосілля, перша власна квартира.. Я тоді щиро хотіла, щоб у них було красиво й по-родинному тепло. хай у них буде сервіз не просто як посуд, а як символ. Як благословення на щасливе життя.
  • Мої свекри давно поїхали на заробітки. Коли я тільки почала зустрічатися із Сашком, вони вже облаштувалися в Португалії
  • Телефон задзвонив пізно ввечері… На екрані висвітилася Сваха. Я аж здивувалася: вона мені нечасто телефонує… А тут дзвінок— Алло…?І тут вона так бадьоро видала фразу, яка перекреслила всі наші стосунки…що я нестрималась…Ніколи б не подумала, що сваха здатна на таке..
  • — Толя з дружиною багато чого досягли, — почав батько, сідаючи в крісло. — Працюють обоє, двоє дітей. А ти… Так, ти молодець, що не сидиш склавши руки. Але час вже до життя серйозно ставитися. – Тату, я живу тут. Я не ледарка! Я заробляю, нехай і вдома, нехай і в піжамі! Але я плачу за їжу, за комуналку, я не сиджу у вас на шиї! – Ти не зрозуміла, – перебив він. – Це не про гроші. Це про потребу.
  • Олег дістав із її сумки гаманець, навіть не глянувши у її бік. Витягнув картку, простягнув продавчині. Та упаковувала браслет із синіми камінцями в оксамитову коробочку, і Тамара Степанівна вже повертала зап’ястя, милуючись, як ляжуть на шкіру ці холодні блискучі камені.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes