Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • На Кoломийщині зіткнулися aвтомобіль та пoтяг – oдна людина загuнула

На Кoломийщині зіткнулися aвтомобіль та пoтяг – oдна людина загuнула

Viktor
27 Лютого, 202527 Лютого, 2025 Коментарі Вимкнено до На Кoломийщині зіткнулися aвтомобіль та пoтяг – oдна людина загuнула

На Прикарпатті поблизу села Ворона Коломийського району сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода за участю легкового автомобіля та пасажирського поїзда, яка призвела до трагічних наслідків. За попередньою інформацією, внаслідок зіткнення одна людина загинула на місці події, ще троє осіб отримали травми різного ступеня тяжкості.

З'явилися фото з місця зіткнення автомобіля та потяга на Коломийщині

Дорожньо-транспортна пригода сталася 26 лютого, близько 15:30 у селі Ворона, що у Коломийському району.

Як попередньо встановили правоохоронці, на регульованому залізничному переїзді, вантажний локомотив вчинив зіткнення з автомобілем «Chevrolet Tacuma». Останнім керувала місцева мешканка, 1976 року народження. Керманичка проігнорувала заборонений сигнал світлофора, виїхала на залізничний переїзд, де в цей момент наближався поїзд.

Від отриманих травм водійка автомобіля загинула на місці. Ще трьох пасажирів з тяжкими травмами доставили до лікарні. Йдеться про місцевих мешканців, 1956, 1961 та 1952 років народження.

За фактом ДТП слідчі територіального підрозділу поліції відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст. 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого) Кримінального кодексу України.

Поліція Прикарпаття закликає водіїв автотранспорту бути уважним та обережними на залізничних переїздах, не ризикувати власним та чужим життям.

Помилки водіїв на залізничному переїзді становлять серйозну загрозу, тому особиста відповідальність та суворе дотримання Правил дорожнього руху поблизу об’єктів залізничної інфраструктури є надзвичайно важливими.

Нагадуємо, що згідно з правилами дорожнього руху України, рух транспортних засобів через переїзд забороняється, якщо:

-черговий по переїзду подає сигнал заборони руху;

шлагбаум опущений або починає опускатися;

-увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума;

-до переїзду в межах видимості наближається поїзд.

Навігація записів

Мiнкульт зyпинить видачу листів на виїзд за кордон журналістам і митцям, бо вони не завжди повертаються
У Словаччині заявuли, що Україна має повepнути 3,5 млрд євро дoпомoги

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • – Ти одна, Марин.Ні дітей..ні сімї.. може, підеш звідси нарешті… – сказала мені мама. Толя з Олею з дітьми приїдуть ..Діти, Марин. Їм тісно в їхній однокімнатці, ти ж знаєш. – І куди мені подітися?
  • Мамо, ну що ти передала? Це минулорічна колекція! — кричала Світлана в телефон. — І взагалі, чому ти Оксані на ремонт дала більше, ніж мені? Ти нас завжди ділила! Марія плакала в Греції , миючи підлоги в готелях, але продовжувала давати гроші, сподіваючись купити хоч краплю дочірньої любові. Її доньки не працювали ні дня — вони чекали на перекази, сварилися між собою за спадок, який ще не отримали, і постійно дорікали матері, що вона «мало дає». Ганна спочатку не хотіла відпускати свою Катю за кордон. — Куди ти, дитино? Ти ж тільки університет закінчила, — плакала мати. — Мамо, подивися на нашу хату. Тато хворіє, ліки дорогі. Я поїду на рік-два, підніму вас на ноги, і повернуся. Але «рік-два» розтягнулися на сім. Катя працювала в Мілані бадантою — доглядала за капризною синьйорою. Було важко, було самотньо. Але щомісяця вона надсилала гроші з однією лише приміткою: «На мамин комфорт». Катя була зовсім іншою, ніж її двоюрідні сестри. Вона ніколи не просила нічого для себе. Навпаки, коли Ганна намагалася відкласти їй «на квартиру», Катя сердилася: — Мамо, спочатку зроби капітальний ремонт у селі! Постав нові вікна, щоб не дуло. Проведи воду в хату, щоб ти з відрами не бігала. Моя квартира почекає, я ще молода, зароблю. А ваші роки йдуть.
  • Вимітайся звідси, і щоб духу твого тут не було через годину! — ці слова мого чоловіка Романа прозвучали не як грім серед ясного неба, а як фінальний акорд старої, фальшивої пісні, яку я слухала сім років. Я стояла посеред нашої затишної вітальні й дивилася, як він методично вигрібає мої речі з полиць. Поруч, у моєму улюбленому кріслі, сиділа свекруха, Тамара Петрівна. — Ромчику, ну навіщо ти так галасуєш? Оксанка ж дівчинка розумна. Вона сама розуміє, що сім років ми її терпіли суто з доброти душевної. З однією валізою прийшла — з однією і піде. Справедливість, знаєш, вона така. Я дивилася на них і не вірила своїм вухам. Сім років я намагалася бути ідеальною невісткою. Пекла її улюблені пироги, возила по лікарях, вислуховувала нескінченні скарги на сусідок і високий тиск. Я думала, що ми — сім’я. Виявилося, я була просто зручним персоналом, який не потребував зарплати
  • “..Як маму потрібно було з Польщі привести, всім селом скидалися, а тепер вона жирує, по ресторанах ходить…”. Я ж знаю, хто це написав, через деякий час повідомлення було видалене, хоча я зробила скрін. Ця людина усміхається мені в обличчя і бажає мені і сестрі всього найкращого, але я просто дякую і йду в іншу сторону.
  • – Ти що заради рідних онуків не можеш поїхати на заробітки? – Син мене фактично з хати виганяє, каже, що я винна йому, а я не знаю, як бути
  • Місяць очікування тягнувся, як густа, липка патока, отруюючи повітря в квартирі. Ігор перестав нормально спати. Він сидів ночами в інтернеті, читаючи форуми обдурених чоловіків і вивчаючи статті про спадковість домінантних ознак. Він став експертом у галузі генетики, принаймні у власній уяві. 
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes