Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Матері дорога путівка в санаторій, а мені – якісь стакани! І за цей подарунок я мала ще й червонити перед гостями!

Матері дорога путівка в санаторій, а мені – якісь стакани! І за цей подарунок я мала ще й червонити перед гостями!

Viktor
19 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Матері дорога путівка в санаторій, а мені – якісь стакани! І за цей подарунок я мала ще й червонити перед гостями!

Ми з Тарасом вже 10 років у шлюбі. У нас двоє дітей: синові – вісім років, а дочці – три. Ми живемо у двокімнатній квартирі, яка мені дісталася від бабусі. Квартира була дуже запущена. З ремонтом мені в основному допомагали батьки. 

На свій ювілей я чекала від чоловіка якогось сюрпризу, думала, що він мене здивує. Квіти Тарас мені ніколи не дарував, вважав, що це пуста трата грошей. Але я думала, що принаймні на 35 років він зробить мені приємне. Я хотіла відзначити день народження у ресторані, але чоловік запропонував пікнік на природі. Та найбільше мене здивував подарунок коханого. Це був звичайний набір креманок. 

– А що? – сказала мені подруга. – Ти хотіла романтики після стількох років? Готуй десерти!

Я не влаштовувала сцен, навпаки – подякувала за подарунок, хоча знала – мій Тарас міг придумати і щось оригінальніше. Через місяць був день народження у свекрухи, не кругла дата. Я особливо не заморочувалась з подарунком, бо в цьому питанні довіряла чоловіку, адже йому краще відомо, що любить його мама.

Свекруха не святкувала день народження, але ввечері запросила нас з чоловіком до себе. Після роботи Тарас заїхав по мене, по дорозі я спитала його, чи не забув він про подарунок. Я була дуже здивована, коли Тарас вручив свекрусі конверт, а там – путівка у Трускавець на три тижні. Я аж рот відкрила від здивування!

– Мені – якесь скло? А матері – дорогий відпочинок?

– Мама має бути на першому місці! – вступилась за мого Тараса свекруха. 

Невже моє місце тільки на кухні? Маю бути лише прислугою, вихователькою? Я засумнівалась у почуттях чоловіка до мене. Думала, що я у нього вартую більше. Таке ставлення відбило в мене охоту щиро виконувати свої сімейні обов’язки. Чи, може, я щось перебільшую?

Навігація записів

Піднявшись у квартиру бабусі Марії, Катя залишила в неї пакети, сказавши, що це їй все. Побачивши в пакеті шпроти, печінку тріски, консервовані персики та інші смаколики, які вона любила, але не могла собі дозволити, бабусі Марії так розчулилася, що Каті навіть стало незручно, що так рідко пригощає сусідку.
— Ти що з моєю карткою зробила? Чому я їй розплатитися не можу? Ти ж мене прuнизuла перед друзями! — репетував чоловік у мене в кабінеті але те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається…

Related Articles

— Ні копійки на екскурсії! Сиди в готелі! — заявив чоловік, замикаючи гроші в сейфі. Але він не знав, що моя відповідь уже лежить на кредитній картці.

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Ні копійки на екскурсії! Сиди в готелі! — заявив чоловік, замикаючи гроші в сейфі. Але він не знав, що моя відповідь уже лежить на кредитній картці.

– А ти моїх грошей не рахуй! У нас вдома завжди варення та компоти на зиму варили. Це зараз з’явилися ваші новомодні рецепти. Але я якось сама розберуся, що мені зі своїх ягід робити, – відповіла Валентина Іванівна. – Вибачте. Ви, звичайно, маєте рацію, – сказала Віка і пішла до машини, де на неї вже чекав чоловік.

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти моїх грошей не рахуй! У нас вдома завжди варення та компоти на зиму варили. Це зараз з’явилися ваші новомодні рецепти. Але я якось сама розберуся, що мені зі своїх ягід робити, – відповіла Валентина Іванівна. – Вибачте. Ви, звичайно, маєте рацію, – сказала Віка і пішла до машини, де на неї вже чекав чоловік.

– Оксано, якось це все… Не по-людськи чи що. Мати нам завжди варення, соління приносила, онукам – гостинці. І все робила від душі, а ми її в будинок для людей похилого віку… – Миколо, думаєш у мене душа на місці? Ми не маємо виходу. – Думала хату її продати. Адже мама її на мене переписала. Так, хто її купить. Та й скільки заплатять за цю розвалюху?

Viktor
24 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Оксано, якось це все… Не по-людськи чи що. Мати нам завжди варення, соління приносила, онукам – гостинці. І все робила від душі, а ми її в будинок для людей похилого віку… – Миколо, думаєш у мене душа на місці? Ми не маємо виходу. – Думала хату її продати. Адже мама її на мене переписала. Так, хто її купить. Та й скільки заплатять за цю розвалюху?

Цікаве за сьогодні

  • — Ні копійки на екскурсії! Сиди в готелі! — заявив чоловік, замикаючи гроші в сейфі. Але він не знав, що моя відповідь уже лежить на кредитній картці.
  • – А ти моїх грошей не рахуй! У нас вдома завжди варення та компоти на зиму варили. Це зараз з’явилися ваші новомодні рецепти. Але я якось сама розберуся, що мені зі своїх ягід робити, – відповіла Валентина Іванівна. – Вибачте. Ви, звичайно, маєте рацію, – сказала Віка і пішла до машини, де на неї вже чекав чоловік.
  • – Оксано, якось це все… Не по-людськи чи що. Мати нам завжди варення, соління приносила, онукам – гостинці. І все робила від душі, а ми її в будинок для людей похилого віку… – Миколо, думаєш у мене душа на місці? Ми не маємо виходу. – Думала хату її продати. Адже мама її на мене переписала. Так, хто її купить. Та й скільки заплатять за цю розвалюху?
  • – Квартира? Яка ще «твоя квартира»? – Мамо, ну дідуся. Він залишив її мені. Ти ще туди квартирантів пускала. Ти що, не пам’ятаєш? – розгублено спитала Аліна. – А-а… Та квартира. Так вона ніколи й не була твоєю, – невимушеним тоном відповіла Ірина. – Забудь про неї. Я її продала
  • Світлана завагітніла в 11 класі від свого однокласника — на той момент вона була впевнена, що це кохання всього її життя. Але Віктор, дізнавшись про вагітність, відмовився від дитини, та ще й пустив плітки про дівчину по всьому селу. Сама Світлана і її батьки «набралися» сорому — неповнолітня принесла дитину, що ж люди скажуть. Але дівчині пощастило, що батьки її підтримали і допомагали їй і дитині…
  • – Що ж ти за людина? Хто так робить? Я тобі ніколи не пробачу! – Кілька років я пояснювала сусідці, що вона порушує закон і заважає мені. Все марно. Та цьогоріч я вирішила її добряче провчити. Ви б бачили обличчя баби Ніни, коли на подвір’я увійшли поліціянти.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes