Ми з чоловіком маємо одного сина, який зараз навчається на другому курсі.
Він не пройшов на бюджет в омріяний університет на економіста, але ми вирішили оплачувати його навчання, головне, щоб він отримав бажану професію. Навчання в тому університеті не дуже дешеве, тому це значно позначилося на нашому сімейному бюджеті.
І от нещодавно приводить він до нас молоденьку гарненьку дівчинку, мовляв, буде одружуватися. А вона – геть дитина, 18 років, мила така, тиха. Ми були проти весілля, але в дітей був контраргумент – дівчина завагітніла.
Ми, звичайно, посварилися.
Ми не проти були внуків, просто розуміли, що син повністю на нашому забезпеченні, ми ледве зводимо кінці з кінцями, а зараз ще буде невістка і малюка треба ставити на ноги нам. Правда, значить доля така, як вийшло, так вийшло.
Ми вже потім з чоловіком говорили, що добре, що син зробив правильне рішення й поступив як чоловік, а не покинув дівчину наодинці з дитиною. От і стали готуватися до весілля. Спершу треба було познайомитися з її батьками, розказати все, а далі думати.
Ми пішли до них в гості. Зустріли нас дуже добре, накрили на стіл. Сіли, поговорили. Діти сказали, що хочуть весілля, але не пишне, звичайно.
В нас і на маленький бенкет не було грошей, але вирішили економити і трохи відкласти. Одним словом почали організовувати скромне, але гарне святкування, витрати з бенкету вирішили поділити з батьками нареченої по половині та й все.
Але ось за пару днів до весілля син прийшов додому якийсь сумний. Я запитала, що трапилося, може з дівчиною посварився? З’ясувалося, що батьки дівчини не можуть потягнути суму, призначену на весільні витрати.
Тоді вони висунули синові претензії, що він чоловік і сам має забезпечувати сім’ю й вони не будуть давати свою частину.
От за тиждень має бути весілля, вони також накликали гостей, а я маю суму тільки на своїх. Я не зможу оплатити все ще і за них.
Я тоді була дуже розгнівана і зателефонувала сватам. Ті сказали, що не думали, що все так дорого обійдеться, але повинні закликати своїх родичів, бо ті дуже образяться. Попросили нас, щоб ми оплатити, а вони потім гроші наскладають та й віддадуть.
От і я не знаю, що мені робити далі? Скасовувати весь бенкет, нехай діти розпишуться в РАЦСі та й все. Але і дітей шкода, й родичі що скажуть, що ми маємо одного сина і навіть не спромоглися нічого організувати. Дуже неприємне становище, а батьки навіть доньці плаття не придбали.
Я не хочу зараз виносити з хати останні заощадження, бо не знаю, чи віддадуть вони ті кошти. Тим більше, що все одно не вистачить, треба буде ще в борг брати.
Чесно, не знаю, що робити? Як би ви вчинили?
