Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Лeся Нiкітюк oдягнула в Кoсові трaдиційне гуцульське вбрaння: атмoсфeрні фoто

Лeся Нiкітюк oдягнула в Кoсові трaдиційне гуцульське вбрaння: атмoсфeрні фoто

admin
9 Січня, 20239 Січня, 2023 Коментарі Вимкнено до Лeся Нiкітюк oдягнула в Кoсові трaдиційне гуцульське вбрaння: атмoсфeрні фoто

Популярна українська телеведуча і волонтерка Леся Нікітюк зустріла Різдво за юліанським календарем на Івано-Франківщині. Знаменитість приїхала у мальовниче містечко Косів та одягнула традиційне гуцульське вбрання.

Джерело:інстаграм Лесі Нікітюк

Колоритний аутфіт Лесі Нікітюк
Колоритний аутфіт Лесі Нікітюк

Різдвяні свята Леся Нікітюк зустріла в одному з центрів Гуцульщини – Косові, що на Івано-Франківщині. Там знаменитість провела не лише Різдво, але й Святий вечір.

Косів неофіційно є столицею карпатських сувенірів. Туристи люблять цю місцевість завдяки легендарному Косівському базару. Окрім того, тут є чимало музеїв, сироварня, водоспад Гук та гора Острий, з якої видно увесь Косів та довколишні села.

Перебуваючи в колоритному регіоні України Леся Нікітюк вирішила приміряти на собі традиційне гуцульське вбрання. Знаменитість одягнула лляну вишиту сорочку та спідницю з вишитою червоною плахтою.

Зверху телеведуча одягнула кептар – жилетку виготовлену з овечої шкіри з численним оздобленням та сардак з помпонами червоного кольору.

Образ знаменитості доповнила згарда – архаїчна гуцульська шийна прикраса та помаранчева хустка. За неймовірний образ зірки відповідав Богдан Петричук.

Колоритні світлини Леся Нікітюк зробила на тлі гуцульських гір та хатів та описала своє враження від місцевих жителів.

А я люди вмію файно си вбирати. Українські горяни! Гуцули вільнолюбні й незалежні. Боже, як тут зустрічають. Просто люди – феєрверки! Кругом розшиті рушники, килими. Меблі прикрашені різьбленням. Кожен запрошує до своєї хати, накриває стіл… а я й заходжу,
– розповіла Леся Нікітюк.

Колоритний аутфіт Лесі Нікітюк / Фото з Instagram

Джерело: 24 канал

Навігація записів

Зacтyпник міністра обoрони Укpаїни Мaляp повідомляє: аpмiя Росії пoтyжнo штуpмує Сoлeдap. Жopcтoкi бoї тpuвaють пpocтo в цi xвилини. Нaшi зaxиcники мужньo бopoнять кoжний мeтp piднoї зeмлi
ДПCУ відрeагувaла на скaндал щoдо розкiшнoї відпyстки свoєї прес-офіцeрки

Related Articles

– Ой, синку, зараз взагалі немає грошей, – відповіла Іванові мати, коли він у неї попросив 3 тисячі в борг на кілька днів, – Квартиранти затримують із оплатою! Дуже б і рада допомогти, але сам розумієш, нічим!

Viktor
23 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ой, синку, зараз взагалі немає грошей, – відповіла Іванові мати, коли він у неї попросив 3 тисячі в борг на кілька днів, – Квартиранти затримують із оплатою! Дуже б і рада допомогти, але сам розумієш, нічим!

У селі їхній двір вважали зразковим. Високий паркан без жодної гнилої дошки, ідеально побілені стовбури яблунь, різьблені лиштви, які Іван випилював ночами, поки Катя спала. Усе в цьому домі дихало надійністю. Тільки третя сходинка на ґанку зрадницьки рипіла ще з весни. Іван усе збирався її прибити, але руки не доходили.

Viktor
23 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до У селі їхній двір вважали зразковим. Високий паркан без жодної гнилої дошки, ідеально побілені стовбури яблунь, різьблені лиштви, які Іван випилював ночами, поки Катя спала. Усе в цьому домі дихало надійністю. Тільки третя сходинка на ґанку зрадницьки рипіла ще з весни. Іван усе збирався її прибити, але руки не доходили.

— Ти мене ніби не чуєш… Ваня, ми розлучилися тиждень тому, ти збираєшся з’їжджати? — спитала Оксана. Він відставив каву, заглянув у чашку, ніби там можна було знайти відповідь: — Збираюся. Але ти ж не звір. Дай мені час. — Я дала час, — тихо нагадала вона. — Сім днів. Сьогодні восьмий. Вчора ти обіцяв, що підеш «завтра вранці». Ранок минув. Він підвівся, пройшовся по кімнаті і зупинився біля вікна: — Ти так говориш, ніби я тобі чужий. Я не чужий. І чому всі відразу на годинник? Я що, так заважаю?

Viktor
23 Березня, 202623 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Ти мене ніби не чуєш… Ваня, ми розлучилися тиждень тому, ти збираєшся з’їжджати? — спитала Оксана. Він відставив каву, заглянув у чашку, ніби там можна було знайти відповідь: — Збираюся. Але ти ж не звір. Дай мені час. — Я дала час, — тихо нагадала вона. — Сім днів. Сьогодні восьмий. Вчора ти обіцяв, що підеш «завтра вранці». Ранок минув. Він підвівся, пройшовся по кімнаті і зупинився біля вікна: — Ти так говориш, ніби я тобі чужий. Я не чужий. І чому всі відразу на годинник? Я що, так заважаю?

Цікаве за сьогодні

  • – Ой, синку, зараз взагалі немає грошей, – відповіла Іванові мати, коли він у неї попросив 3 тисячі в борг на кілька днів, – Квартиранти затримують із оплатою! Дуже б і рада допомогти, але сам розумієш, нічим!
  • У селі їхній двір вважали зразковим. Високий паркан без жодної гнилої дошки, ідеально побілені стовбури яблунь, різьблені лиштви, які Іван випилював ночами, поки Катя спала. Усе в цьому домі дихало надійністю. Тільки третя сходинка на ґанку зрадницьки рипіла ще з весни. Іван усе збирався її прибити, але руки не доходили.
  • — Ти мене ніби не чуєш… Ваня, ми розлучилися тиждень тому, ти збираєшся з’їжджати? — спитала Оксана. Він відставив каву, заглянув у чашку, ніби там можна було знайти відповідь: — Збираюся. Але ти ж не звір. Дай мені час. — Я дала час, — тихо нагадала вона. — Сім днів. Сьогодні восьмий. Вчора ти обіцяв, що підеш «завтра вранці». Ранок минув. Він підвівся, пройшовся по кімнаті і зупинився біля вікна: — Ти так говориш, ніби я тобі чужий. Я не чужий. І чому всі відразу на годинник? Я що, так заважаю?
  • Ганно! Добрий день! Я щойно оформила велике замовлення продуктів з доставкою на вашу адресу. Там на шістсот вісімдесят гривень. Оплати кур’єру готівкою, бо в мене на картці зараз нуль, пенсію затримують. Увечері забіжу до вас, заберу пакунки. Будь вдома, не вештайся ніде, бо кур’єр приїде між другою та третьою! Ганна повільно опустилася на край матраца, стискаючи смартфон. Жодного «привіт», жодного «як справи?», жодного натяку на запитання, чи зручно їй це. Просто констатація факту, з яким вона мусила змиритися. — Олеже, йди сюди зараз. Це терміново. Твоя мама знову «ощасливила» нас новинами, — крикнула Ганна чоловікові. — Що знову? Знову тиск? Чи вона знову вирішила пересадити наші квіти, поки нас немає? — Гірше, Олеже. Вона замовила продукти. На нашу адресу. І я маю їх оплатити сама
  • Дверцята дорогого позашляховика відчинилися, і в салон увірвався крижаний вітер з дощем.
  • – Я тобі швидку викликала, тільки не надумай нікому розповідати, що тебе чоловік розфарбував! Скажеш, що впала, – суворо сказала Емма Рустамівна своїй невістці.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes