Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Кyльмінація мирних ініціатив: Зeленський зробив заяву щодо зустрічі з Путіним

Кyльмінація мирних ініціатив: Зeленський зробив заяву щодо зустрічі з Путіним

Viktor
13 Травня, 202513 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до Кyльмінація мирних ініціатив: Зeленський зробив заяву щодо зустрічі з Путіним

Лише після прямих перемовин з Володимиром Путіним може відкритися шлях до проговорення інших деталей на рівні переговорних груп, зазначив президент.

Українська сторона готова до переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним у Туреччині 15 травня – як в Анкарі, так і в Стамбулі. Про це сказав президент Володимир Зеленський на пресконференції у вівторок, 13 травня.

Він уточнив, що у четвер зустрінеться з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом в Анкарі. І вони разом чекатимуть на Путіна.

“Щоб Росія не маніпулювала містами і не казала, що Путін не готовий прилітати в Анкару, а готовий летіти тільки в Стамбул. Я одразу хочу сказати, що якщо Путін прилітає в Стамбул, а не в столицю, я передав сигнал президенту Ердогану і турецька сторона готова, що ми з Ердоганом полетимо в Стамбул”, – заявив Зеленський.

Також він розповів, що інші формати, окрім прямих перемовин на рівні лідерів, не обговорювались та не опрацьовувались.

“Я розглядаю в будь-якому випадку результат. Результат номер один – це безумовне припинення вогню. І згідно з досвідом всіх цих днів та місяців, не може припинення вогню забезпечити будь-яка інша людина з боку Росії, окрім Путіна. Сигнал був від Росії щодо прямих перемовин. Підтримка Сполучених Штатів була щодо прямих перемовин на рівні лідерів. Я підтримую цю пропозицію”, – зазначив президент.

На його думку, після прямих перемовин з Путіним може відкритися шлях до проговорення інших деталей. Тому лише після особистої зустрічі лідерів переговорні групи можуть зустрітись.

“Якщо буде його крок та він скаже, що готовий до припинення вогню, тоді це відкриває шлях до проговорення всіх інших елементів для закінчення війни. От тоді переговорні групи можуть зустрічатися. Адже вони вже отримають політичну волю свого лідера або лідерів. І зрозуміло, що буде той чи інший результат. Буде відкрито шлях”, – підкреслив глава держави.

За словами Зеленського, Україна займає конструктивну позицію і підтримує будь-які шляхи до закінчення війни.

“Я вважаю, що ми повинні в будь-якому діалозі йти до головного. Задоволення обидві сторони від діалогу не отримують. Тому, значить, ми можемо отримати результат, що набагато важливіше будь-яких емоцій. Результат – це закінчення війни. Крок перший – припинення вогню. Всі підтримують безумовне. Давайте це зробимо. Я буду в Туреччині, буде президент Ердоган: всі готові до зустрічі з російським лідером. Будь ласка. Тим більше, що це його була ініціатива”, – резюмував він.

Джерело

Навігація записів

Олена Зеленська показала красиве фото у вишуканій сукні. Більше…
Сyд зобов’язав Офіс презuдента надати доказu щодо запроваджених санкцій проти Пoрошенка

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • – У нас немає житла. – А я тут до чого? Ви хочете жити тут? Ця квартира моєї мами, царство їй небесне. Де ви зустрічалися з моїм чоловіком, там і живіть.
  • Мої батьки зовсім не вимагали від мене такої щедрості, я сама хотіла зробити їм приємне.І, звичайно ж, я не забувала про себе. Своєї квартири у мене ще не було, зате була машина. Я звикла ні в чому собі не відмовляти, тому до якогось моменту я навіть не знала, що мені ще потрібно було для комфортного життя.
  • Мама телефонувала, — глухо мовив чоловік. — Каже, щоб завтра всі були в неї. Має якусь «надважливу справу». — Знову гроші потрібні? — Анжела піднялася, розминаючи затерплу спину. — Я ж уже записала її до обласної лікарні на вівторок. І ліки всі купила. — Не знаю, Анжел. Голос у неї був дивний. Такий, урочистий, чи що. За останні вісім місяців життя їхньої родини перетворилося на суцільний марафон по лікарнях. Не стало свекра і її одного сина Дениса і свекруха дуже здала. Відтоді Анжела повністю взяла на себе координацію лікування свекрухи: пошук ліків, найкращих реабілітологів та оплату рахунків. — Андрій з Іриною будуть? — запитала вона. — Так. І Марія з малим теж прийде. Ти знову про щось своє думаєш, про гроші? — Павло підійшов і обійняв дружину. — Рахую, Пашо. Ми за цей місяць виклали майже тридцять тисяч лише на процедури для мами. Ти зафіксував загальну суму? — Навіщо? — здивувався він. — Ми ж для мами стараємося. Гроші є, бізнес працює. — Просто цікаво, чи хтось інший хоч копійку вклав
  • Після маминої смерті я повернулася в лікарню забрати її речі. А коли з кишені халата випав складений учетверо клаптик паперу, я зрозуміла: мама встигла підготувати для мене щось…
  • Іван… — голос колишньої свекрухи затремтів. — Іван мене не навідує. Вже три роки, як не приїжджав. Тільки на Новий рік дзвонить, і то — на дві хвилини. У нього своя сім’я… четверо дітей. Дружина… вона… — старенька гірко посміхнулася. — Вона не така терпляча, як ти була, Катю. Вона з першого дня сказала: «Або я, або ваша мама». І він вибрав її. Переїхали в іншу область. Я там нікому не потрібна. Я мовчала. Я згадала, як вона колись казала: «Мій син мене ніколи не кине». Життя — дивна штука. Воно завжди повертає борги, але іноді у дуже жорстокій формі. — Я думала… що як краще зроблю… — Ганна Степанівна почала плакати. Це були тихі, сухі сльози старої людини, якій більше нема чого втрачати. — Думала, знайду йому багату, з характером, щоб у житті пробилася. А вийшло… як вийшло. Сама лишилася в тих трьох кімнатах. Пусто там, Катю. Тільки стіни холодні. Вона витерла очі хусткою. — Мені лікування треба… на коліно… — продовжила вона, ледь чутно. — Зовсім ходити не можу. А грошей нема. Пенсія — сльози. На ліки ледь вистачає. Сусіди хліб приносять, і на тому дякую… Іван каже, що в нього кредити, діти, школа… нема в нього для мене грошей. Я зупинила машину біля її під’їзду. Того самого під’їзду, з якого я колись вибігла з валізами
  • Чоловік не довіряв банкам, і вважав за краще вкладати гроші в реальне золото. Ну, на золоті зливки грошей не було, а на прикраси – цілком. Все, що дарувалося їй чи доньці, складалося у сейф. До певного часу прикраси Варю не цікавили. Лежать і лежать. Наче подарунок, але якийсь номінальний, але їй вони не потрібні. Невдовзі все змінюється.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes