Нам з чоловіком не вдалося прожити довгі щасливі роки разом. Його рано не стало. Довелося єдиного сина виховувати самостійно. Зарплата у мене була невелика, але я старалася, щоб у мого Максимка було все необхідне.

Добре, що ми жили у власній квартирі, яку чоловік отримав від заводу, де працював. Про другий шлюб я навіть думати не хотіла. Постійно заклопотана на роботі й зі сином. Мені часто допомагала мама. Приїжджала зі села, зі Максимом сиділа, могла щось приготувати. Так у мене хоч інколи руки розв’язувались.

Син у мене був розумний, школу закінчив на відмінно. З таким же успіхом в університет на державне вступив і приніс червоний диплом. А коли влаштувався на роботу, то стало значно легше по витратах.

Потім син познайомив мене зі своєю коханою. Плани у них були серйозні. Одружилися, але жити зі мною невістка не захотіла, тож молоде подружжя переїхало на орендовану квартиру.

Наталка мені подобалась. Характер мала чудовий, смілива, товариська. Поруч з сином виглядала достойно, гарною вони були парою. Але до мене в гості дівчина не хотіла ходити.

Син пояснював, що дружина в нього бізнесом займається, їй ніколи. Звісно мені як матері хотілося, щоб вони разом до мене приходили, але я все розуміла, зараз світ не такий. Тому змирилася і лиш розпитувала як у неї справи.

Я досі ходила на роботу, навіть коли почала отримувати пенсію. Не хотілося у сина брати гроші, та і робота мені подобалась, там у мене подруги й веселіше ніж вдома сидіти.

Якось у неділю син запросив мене до себе. Наталка пішла робити чай, поки ми розмовляли у вітальній. Квартирка у них маленька, все чути. Я мимоволі звернула увагу на телефонний дзвінок. Трубку підняла невістка.

– Привіт, мамочко! Та нічого, а ти як? Так, я вже сплатила тобі комунальні і пізніше привезу свіжі продукти. Все, до вечора, люблю!

Я була приємно здивована. Її розмова зачепила мене. Не те, що я заздрила, але чому невістка робить таку різницю у ставленні? Ми ж ніколи не сварилися, я не лізу у їхні стосунки, просто хочу нормального сімейного спілкування.

Тим більше, що сваха теж поки гроші заробляє, навіщо їй у дочки виманювати, он скоро діти з’являться і витрат побільшає. Та і на квартиру вони хочуть відкласти чим пошвидше. А тут примхи такі.

Потім був ще один випадок. На ювілеї свахи діти подарували їй нову пральну машинку. А що подарувати мені? Правильно, чайний сервіз. Відчутна різниця, правда? Ох і образливо мені за це, словами годі передати.

А тепер постало питання спадщини. Мені перейшов будинок від мами. Я собі планувала, що продам його, а гроші дітям на квартиру. Та тепер мене мучать сумніви. А що якщо мою поміч вони спускатимуть на дорогу сваху? Бо щось забагато турботи до неї останнім часом!

То як бути зі спадком? Чи може поговорити з сином за це? Що порадите?