Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Йoму назавждu будe 20: у бoях за Українy загuнув захuсник зі Львова, нагородженuй “Золотuм хрeстом”. Фото

Йoму назавждu будe 20: у бoях за Українy загuнув захuсник зі Львова, нагородженuй “Золотuм хрeстом”. Фото

Viktor
20 Червня, 202520 Червня, 2025 Коментарі Вимкнено до Йoму назавждu будe 20: у бoях за Українy загuнув захuсник зі Львова, нагородженuй “Золотuм хрeстом”. Фото

Захищаючи Україну, на одному зі східних напрямків фронту загинув молодий воїн Богдан Нєвєдомський зі Львова.

Він був солдатом Сухоутних військ, служив у 120-му розвідполку.

Про втрату повідомила Львівська міська рада. У п’ятницю, 20 червня, місто прощалося із полеглим Героєм, якому навіки лишилося 20 років.

Львів’янин Богдан Нєвєдомський, 06.09.2004 р. н., навчався у школах I-III ступенів №36 та №67. Працював у приватному акціонерному товаристві “Львівський холодокомбінат”.

У 2024 році парубок став на захист своєї Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Територіальну цілісність і суверенітет України він боронив на Донеччині в складі 120-го окремого розвідувального полку Сухопутних військ ЗСУ.

Богдан Нєвєдомський загинув

Зі слів рідних, Богдан був енергійним і відкритим до всього нового. Був справедливим, завжди готовим допомогти, на нього можна було покластися. Мав багато друзів і легко знаходив спільну мову з людьми.

За мужність і успішне виконання завдань, молодий воїн був нагороджений нагрудним знаком “Золотий хрест” головнокомандувача Збройних сил України.

Загинув Герой під час виконання бойового завдання 15 червня 2025 року. В нього залишилися батьки, брат і бабуся.

Чин похорону воїна провели в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра й Павла. Опісля відбулася загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Останнім місцем спочинку захисника стало полі Почесних поховань новітніх Героїв на Личаківському кладовищі.

Львівська міськрада Фейсбук

Навігація записів

«Я не втікав»: популяризатор української мови Олександр Авраменко вперше прокоментував свій виїзд за кордон.
Котлети без м’яса, які не вбирають олію під час смаження

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes