Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Думала, що то лиш в кіно покажуть. Отож, через 2 роки після розлучення старшого син, молодший – Іван надумав одружуватись і сказав, що приведе наречену знайомитись. Ви не уявляєте моє здивування, коли я побачила синову майбутню дружину.

Думала, що то лиш в кіно покажуть. Отож, через 2 роки після розлучення старшого син, молодший – Іван надумав одружуватись і сказав, що приведе наречену знайомитись. Ви не уявляєте моє здивування, коли я побачила синову майбутню дружину.

Viktor
14 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Думала, що то лиш в кіно покажуть. Отож, через 2 роки після розлучення старшого син, молодший – Іван надумав одружуватись і сказав, що приведе наречену знайомитись. Ви не уявляєте моє здивування, коли я побачила синову майбутню дружину.

Ніколи не думала, що мені за невістку двічі буде одна й та сама дівчина. Та я не скаржусь, навпаки – щаслива.

Старший син виявився моїм повним розчаруванням. Я й уявити не могла, що, подорослішавши, він таке витворятиме.

Влад не був шибайголовою, а з дитинства був працьовитим хлопцем, старанно вчився і відразу пішов працювати. Навіть, нам з батьком перший час допомагав матеріально, але з часом вся допомога кудись зникла. Він почав розгулювати гроші, хоч я і просила з розумом до всього ставитись, та де там, він уже дорослий і сам знає як краще.

Коли Влад познайомив мене зі своєю нареченою, я дякувала Богу за таку гарну і розумну невістку. Не знаю чим мій син її зачепив, але я рада, що саме з нею він будуватиме свою сім’ю. Віка була вихована, щира і чесна, але не була підлабузницею, ще й дуже гарна. Після весілля діти жили окремо. Коли запросили в гості, то я побачила, що й господиня вона добра. Все чисто і смачно приготовано.

Молодший син одружуватись ще не збирався, але про майбутнє дбав. Грошима так не смітив, як його старший брат.

Все ніби добре, всі жили мирно, кожен зайнятий своїми справами. Як тут Влада звільнили з роботи через велику нестачу коштів. Він виправдовувався, що він тут ні до чого і його підставили. Гроші ми відшкодували, а згодом виявилось, що синок мій грає в азартні ігри й ті гроші він програв.

Роботу він не шукав, вдома Віці нічого не допомагав, вона все тягнула на своїх плечах.

– Дитино, ти змушуй трохи чоловіка до роботи, бо ти ж так геть загнешся, – кажу я невістці.

– Ви думаєте я не казала? І казала, і просила, і сварилась, але скільки ж можна свої нерви на це витрачати, якщо він не хоче нічого робити.

Так тривало десь 8 місяців, а потім до мене дзвонить Віка і плаче, каже, що застала Влада в ліжку з іншою у своїй квартирі (жили вони у квартирі бабусі Віки). Тоді її терпіння і закінчилось, Віка розлучилась з моїм сином.

Скільки я йому говорила, що він втратив скарб, а не дівчину, та йому байдуже – у нього нове кохання. Мені шкода, що та сталось, але Віка заслуговує кращого.

Через 2 роки після цієї історії мій молодший син Іван надумав одружуватись і яким було моє здивування, коли я побачила його наречену – це була Віка.

– Я не думала, що ви мене приймете, чекала, що проженете, – стиха сказала Віка.

– Як я можу? Я тебе встигла полюбити та щаслива, що ти знову будеш моєю невісткою, ні, донькою.

Іван з Вікою одружились, у них все добре. Скоро народиться дитина. Я за них неймовірно щаслива. Старший мій син ходить як у воду опущений, бо втратив все, що мав. Хоч це і моя дитина, але мені його геть не шкода. Сам винен, бо все через його дурість.

Оце вже мали про що говорити наші сусіди та родичі, коли дізнались про весілля. Дехто насміхався, хтось радів, хто засуджував, всі пліткували. Бо де ж таке бачено, що обидва брати собі за дружину брали одну й ту ж жінку? Говорили ще й довго після весілля про моїх дітей.

Та мені байдуже на їх балачки, головне, аби у синів все було добре, а люди пліткуватимуть завжди.

Як би ви відреагували на таку новину? Які у вас стосунки з невістками?

Джерело

Навігація записів

В спадок мені залишились три квартири, які успішно здаю, а сама живу з бабусею за містом. Вона часто мене попереджала, щоб не казала одразу про спадок. Бо всякі чоловіки бувають. Якби ж я тоді знала, що бабуся насправді була права, то такої б ситуації не відбулось.
Але час йде своїм ходом. Олексій після восьмого класу поїхав до міста в училище. Вивчився на слюсаря, звідти і в армію пішов. Листи йому бабуся регулярно надсилала. З них він знав, що Борьку посадили за те, що той на машині когось збив. Що Лерка сина народила і батько начебто Борька, хоча він і рідня його кажуть, що неправда. І ще багато іншого. Відслужив Олексій і повернувся в рідне село. Бабуся не могла натішитися онуком.

Related Articles

— Ні копійки на екскурсії! Сиди в готелі! — заявив чоловік, замикаючи гроші в сейфі. Але він не знав, що моя відповідь уже лежить на кредитній картці.

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Ні копійки на екскурсії! Сиди в готелі! — заявив чоловік, замикаючи гроші в сейфі. Але він не знав, що моя відповідь уже лежить на кредитній картці.

– А ти моїх грошей не рахуй! У нас вдома завжди варення та компоти на зиму варили. Це зараз з’явилися ваші новомодні рецепти. Але я якось сама розберуся, що мені зі своїх ягід робити, – відповіла Валентина Іванівна. – Вибачте. Ви, звичайно, маєте рацію, – сказала Віка і пішла до машини, де на неї вже чекав чоловік.

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти моїх грошей не рахуй! У нас вдома завжди варення та компоти на зиму варили. Це зараз з’явилися ваші новомодні рецепти. Але я якось сама розберуся, що мені зі своїх ягід робити, – відповіла Валентина Іванівна. – Вибачте. Ви, звичайно, маєте рацію, – сказала Віка і пішла до машини, де на неї вже чекав чоловік.

– Оксано, якось це все… Не по-людськи чи що. Мати нам завжди варення, соління приносила, онукам – гостинці. І все робила від душі, а ми її в будинок для людей похилого віку… – Миколо, думаєш у мене душа на місці? Ми не маємо виходу. – Думала хату її продати. Адже мама її на мене переписала. Так, хто її купить. Та й скільки заплатять за цю розвалюху?

Viktor
24 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Оксано, якось це все… Не по-людськи чи що. Мати нам завжди варення, соління приносила, онукам – гостинці. І все робила від душі, а ми її в будинок для людей похилого віку… – Миколо, думаєш у мене душа на місці? Ми не маємо виходу. – Думала хату її продати. Адже мама її на мене переписала. Так, хто її купить. Та й скільки заплатять за цю розвалюху?

Цікаве за сьогодні

  • — Ні копійки на екскурсії! Сиди в готелі! — заявив чоловік, замикаючи гроші в сейфі. Але він не знав, що моя відповідь уже лежить на кредитній картці.
  • – А ти моїх грошей не рахуй! У нас вдома завжди варення та компоти на зиму варили. Це зараз з’явилися ваші новомодні рецепти. Але я якось сама розберуся, що мені зі своїх ягід робити, – відповіла Валентина Іванівна. – Вибачте. Ви, звичайно, маєте рацію, – сказала Віка і пішла до машини, де на неї вже чекав чоловік.
  • – Оксано, якось це все… Не по-людськи чи що. Мати нам завжди варення, соління приносила, онукам – гостинці. І все робила від душі, а ми її в будинок для людей похилого віку… – Миколо, думаєш у мене душа на місці? Ми не маємо виходу. – Думала хату її продати. Адже мама її на мене переписала. Так, хто її купить. Та й скільки заплатять за цю розвалюху?
  • – Квартира? Яка ще «твоя квартира»? – Мамо, ну дідуся. Він залишив її мені. Ти ще туди квартирантів пускала. Ти що, не пам’ятаєш? – розгублено спитала Аліна. – А-а… Та квартира. Так вона ніколи й не була твоєю, – невимушеним тоном відповіла Ірина. – Забудь про неї. Я її продала
  • Світлана завагітніла в 11 класі від свого однокласника — на той момент вона була впевнена, що це кохання всього її життя. Але Віктор, дізнавшись про вагітність, відмовився від дитини, та ще й пустив плітки про дівчину по всьому селу. Сама Світлана і її батьки «набралися» сорому — неповнолітня принесла дитину, що ж люди скажуть. Але дівчині пощастило, що батьки її підтримали і допомагали їй і дитині…
  • – Що ж ти за людина? Хто так робить? Я тобі ніколи не пробачу! – Кілька років я пояснювала сусідці, що вона порушує закон і заважає мені. Все марно. Та цьогоріч я вирішила її добряче провчити. Ви б бачили обличчя баби Ніни, коли на подвір’я увійшли поліціянти.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes