Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Ціни на м’ясо різко пeреписалu: у скільки цьогоріч обійдеться укрaїнцям шaшлик

Ціни на м’ясо різко пeреписалu: у скільки цьогоріч обійдеться укрaїнцям шaшлик

Viktor
21 Квітня, 202521 Квітня, 2025 Коментарі Вимкнено до Ціни на м’ясо різко пeреписалu: у скільки цьогоріч обійдеться укрaїнцям шaшлик

Традиційно після Великодня в Україні починається сезон шашликів, і цього року свинина подорожчала на понад 40 гривень за кілограм. Щоб приготувати шашлик на шістьох осіб (3 чоловіки, 2 жінки, 1 дитина) потрібно буде близько 2,3 кг м’яса, на яке доведеться витратити від 450 грн (курятина) до 720 грн (свинина).

OBOZ.UA розібрався, в яку суму обійдеться українцям шашлик, та звернувся по коментар до Дениса Марчука, заступника голови Всеукраїнської аграрної ради, аби з’ясувати причини подорожчання. Цього року любителям пікніків доведеться викласти більше, ніж раніше: лише за свинину – найпопулярніше м’ясо для смаження, ціна зросла майже на 42 гривні за кілограм.

Перш ніж вирушати в магазин, варто розрахувати необхідну кількість продукту. Згідно з кулінарними нормами:

  • для чоловіка потрібно 400–500 г сирого м’яса;
  • для жінки – 300 г;
  • для дитини – 130–300 г, залежно від віку.

Важливо враховувати, що при приготуванні шашлику м’ясо втрачає до 30-40% своєї маси. А якщо пікнік триватиме довше ніж 6 годин – норми краще збільшити на 20–25%. Найчастіше українці обирають свинину – переважно ошийок, який має ідеальну жирність для смаження.

Водночас курятина, зокрема стегно або філе, має попит через нижчу ціну, легкість у приготуванні та засвоєнні. За даними порталу “Мінфін“, із 21 березня по 21 квітня 2025 року ціни зросли:

  • свинина (ошийок): із 275,10 грн до 316,77 грн/кг (+41,67 грн);
  • куряче стегно: зі 159,13 грн до 190,93 грн/кг (+31,80 грн);
  • куряче філе: зі 183,77 грн до 188,30 грн/кг (+4,53 грн);
  • яловичина (гуляш): із 336,83 грн до 339,33 грн/кг (+2,55 грн).

Свинина стала беззаперечним лідером за здорожчанням. “На свинину попит зростає більше. Люди готові заплатити, щоб приготувати святковий стіл або шашлик так, як хочуть. Тому й ціна пішла вгору“, – пояснює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

“Ми повинні констатувати, що в Україні збільшується інфляція. Вона є однією зі складових, яка формує сьогодні не тільки ціни на м’ясо, а й цілий споживчий кошик українців”, – зазначив Марчук.

До цього додаються й інші чинники: зменшення поголів’я худоби, висока вартість кормів та сезонний попит. “Кількість поголів’я не збільшується, а зменшується. А на пікові моменти попит зростає – і тоді потрібно нарощувати обсяги. Звідси й стрибок цін”, – додає експерт.

При цьому, попри новини про ящур в Угорщині та віруси серед диких кабанів у ЄС, вплив імпортної ситуації на українські ціни мінімальний. “Ми щодо м’ясної продукції більшою мірою є самодостатніми. Внутрішній ринок покриває попит”, – резюмує Марчук.

Тож, за підрахунками OBOZ.UA, компанія з 6 осіб (3 чоловіки, 2 жінки, 1 дитина) потребуватиме близько 2,3 кг м’яса. Якщо обрати свинину, доведеться витратити приблизно 720 грн. Курятина обійдеться дешевше – 435-490 грн.

Навігація записів

ТEPМІНOВO… пyтiн звepнyвcя дo Зeлeнcькoгo: зaгoвopuв пpo пepeмup’я i згaдaв пpo yд@p пo Cyмax! Щo вiдбyвaєтьcя. Пoдpoбuцi…
Тривога!! Дpoнu AТAKУЮТЬ Укpaїнy! Дyжe ГУЧHO! ЛEТИТЬ HA…

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Цікаве за сьогодні

  • – У нас немає житла. – А я тут до чого? Ви хочете жити тут? Ця квартира моєї мами, царство їй небесне. Де ви зустрічалися з моїм чоловіком, там і живіть.
  • Мої батьки зовсім не вимагали від мене такої щедрості, я сама хотіла зробити їм приємне.І, звичайно ж, я не забувала про себе. Своєї квартири у мене ще не було, зате була машина. Я звикла ні в чому собі не відмовляти, тому до якогось моменту я навіть не знала, що мені ще потрібно було для комфортного життя.
  • Мама телефонувала, — глухо мовив чоловік. — Каже, щоб завтра всі були в неї. Має якусь «надважливу справу». — Знову гроші потрібні? — Анжела піднялася, розминаючи затерплу спину. — Я ж уже записала її до обласної лікарні на вівторок. І ліки всі купила. — Не знаю, Анжел. Голос у неї був дивний. Такий, урочистий, чи що. За останні вісім місяців життя їхньої родини перетворилося на суцільний марафон по лікарнях. Не стало свекра і її одного сина Дениса і свекруха дуже здала. Відтоді Анжела повністю взяла на себе координацію лікування свекрухи: пошук ліків, найкращих реабілітологів та оплату рахунків. — Андрій з Іриною будуть? — запитала вона. — Так. І Марія з малим теж прийде. Ти знову про щось своє думаєш, про гроші? — Павло підійшов і обійняв дружину. — Рахую, Пашо. Ми за цей місяць виклали майже тридцять тисяч лише на процедури для мами. Ти зафіксував загальну суму? — Навіщо? — здивувався він. — Ми ж для мами стараємося. Гроші є, бізнес працює. — Просто цікаво, чи хтось інший хоч копійку вклав
  • Після маминої смерті я повернулася в лікарню забрати її речі. А коли з кишені халата випав складений учетверо клаптик паперу, я зрозуміла: мама встигла підготувати для мене щось…
  • Іван… — голос колишньої свекрухи затремтів. — Іван мене не навідує. Вже три роки, як не приїжджав. Тільки на Новий рік дзвонить, і то — на дві хвилини. У нього своя сім’я… четверо дітей. Дружина… вона… — старенька гірко посміхнулася. — Вона не така терпляча, як ти була, Катю. Вона з першого дня сказала: «Або я, або ваша мама». І він вибрав її. Переїхали в іншу область. Я там нікому не потрібна. Я мовчала. Я згадала, як вона колись казала: «Мій син мене ніколи не кине». Життя — дивна штука. Воно завжди повертає борги, але іноді у дуже жорстокій формі. — Я думала… що як краще зроблю… — Ганна Степанівна почала плакати. Це були тихі, сухі сльози старої людини, якій більше нема чого втрачати. — Думала, знайду йому багату, з характером, щоб у житті пробилася. А вийшло… як вийшло. Сама лишилася в тих трьох кімнатах. Пусто там, Катю. Тільки стіни холодні. Вона витерла очі хусткою. — Мені лікування треба… на коліно… — продовжила вона, ледь чутно. — Зовсім ходити не можу. А грошей нема. Пенсія — сльози. На ліки ледь вистачає. Сусіди хліб приносять, і на тому дякую… Іван каже, що в нього кредити, діти, школа… нема в нього для мене грошей. Я зупинила машину біля її під’їзду. Того самого під’їзду, з якого я колись вибігла з валізами
  • Чоловік не довіряв банкам, і вважав за краще вкладати гроші в реальне золото. Ну, на золоті зливки грошей не було, а на прикраси – цілком. Все, що дарувалося їй чи доньці, складалося у сейф. До певного часу прикраси Варю не цікавили. Лежать і лежать. Наче подарунок, але якийсь номінальний, але їй вони не потрібні. Невдовзі все змінюється.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes