Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Це вaші проблеми”: у Снятині виник кoнфлікт між працiвницею TЦК та родичкою помeрлoго війcькового

“Це вaші проблеми”: у Снятині виник кoнфлікт між працiвницею TЦК та родичкою помeрлoго війcькового

Viktor
9 Жовтня, 20259 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до “Це вaші проблеми”: у Снятині виник кoнфлікт між працiвницею TЦК та родичкою помeрлoго війcькового

В Івано-Франківському обласному ТЦК та СП попросили вибачення у родини військового Віталія Рибака. Він помер під під час військової служби у Запорізькій області.

Його невістка Іванна Рибак описала прикрий інцидент, який трапився з нею у Снятинському ТЦК. Жінка також зазначила, що її тато – зник безвісти на фронті, а чоловік – воює.

Вона розповіла, що 8 жовтня о 13:15 год прийшла в Снятинський ТЦК, щоб отримати консультацію щодо похорону її свекра. Крім того, звернулась до працівниці РТЦК Вергелюк Олени Миколаївни, щоб отримати інформацію про пошуки тата – Киюка Валерія Миколайовича, який зник безвісти.

“З дозволу чергового я зайшла в кабінет до Олени Миколаївни та одразу отримала ряд звинувачень, чому турбую її під час обідньої перерви. Спочатку намагалася ввічливо та спокійно пояснити пані Олені, що мені потрібно тільки відповідь на одне запитання. Олена Миколаївна знову ж продовжувала твердити, що в неї обідня перерва, вона зайнята і їй не до нас”, – зазначає Іванна Рибак.

Жінка зауважує, що після того, як працівниця ТЦК відмовилася з нею спілкуватись, то між ними виникла суперечка на підвищених тонах.

“Скажіть мені, будь ласка, хіба в хлопців на передовій є обідні перерви ? Хіба в мого зниклого тата, є перерва ? Хіба в мого загиблого свекра були перерви? Хіба в нас зараз є обідня перерва, коли ми втратили за 3 тижні двох наших найрідніших ГЕРОЇВ? Хіба це наші проблеми? Бо так сказала мені Олена Миколаївна. Хіба таке має бути ставлення до вбитої горем родини? Від Олени Миколаївни не було ні одного слова співчуття і вибачення за 5 хвилин нашої розмови”, – додає пані Іванна.

В Івано-Франківському обласному ТЦК та СП відреагували на цю ситуацію та підтвердили, що справді 8 жовтня Іванна Рибак звернулася до відділу Коломийського РТЦК та СП щодо організації поховання свекра.

“Між пані Іванною та співробітником РТЦК та СП Оленою Вергелюк виник прикрий словесний конфлікт. Цьому передував поспіх Вергелюк надіслати поштову кореспонденцію, повʼязану з безвісти зниклими та полеглими військовослужбовцями. Ми визнаємо, що пані Олена не врахувала емоційний стан пані Іванни, що не сприяло вирішенню нагального питання останньої”, – йдеться в повідомленні.

Також в обласному ТЦК та СП попросили вибаченні у родини загиблого за вчинок своєї підлеглої. Крім того зазначили, що призначили службове розслідування.

Джерело

Навігація записів

Тищенко у ВР запропонував звернутися до нобелівського комітету з пропозицією присудити Нобелівську премію Трампу
Вже не на вулuцях та блокnостaх: де TЦК починають шукати чоловіків для мобілізації

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • – Ой, дівчино, даремно ти його вітаєш, не одружиться. А як і одружиться, то намучишся з ним. Як літо настане, понаїдуть міські красуні, що робитимеш? Згориш від ревнощів. Не такого тобі треба хлопця, – вимовляла їй тітка Марія. Та хіба ж закохана молодість слухає мудру старість?
  • – Кохала. І ненавиджу себе за це, – я жбурнула йому в обличчя його дурні модні сорочки. – Забирайся геть! І не смій повертатися! Цього разу я не плакала, коли зачиняла за ним двері. Усередині була тільки порожнеча. І дивне, зле полегшення – ніби прокинулася від довгого, кошмарного сну.
  • – Мамо, ти не хвилюйся, все буде добре. Ти ж знаєш, який я чіпкий до життя. Тільки Сергію нічого не кажи. Добре? Поїхали. Дала волю і сльозам, і серцю. Думала і благала Господа тільки про одне, щоб залишився живим єдиний синочок і зміг ходити.
  • — Ми купили дачу без вашої грошової допомоги. І далі розберемося самі! — сказала невістка.
  • Ніколи. Не треба нам його брудних грошей. Я вже казав: ми впораємося самі. Я не буду просити милостині в того багатія. — Він твій брат, Сергію! — вигукнула Марина, і її голос затремтів. — Ти хоч розумієш, що через твою впертість ми втрачаємо час? Сергій встав, стільчик з гуркотом відлетів назад. — Він мені не брат. Він вискочка. Поїхав у свою столицю, забув про матір, а тепер приїде сюди на дорогому авто і буде вчити мене жити? Не дочекається. Він вийшов, гупнувши дверима так, що задзвеніли шибки. Марина опустилася на стілець і закрила обличчя руками. З кутка вітальні за цим спостерігала Настя. Вона все чула. Вона знала, що вона — причина цих сварок. Дівчинці було страшно, що через неї тато і мама більше не посміхаються одне одному
  • Мій чоловік сміявся, коли я говорила, що в садочку є дитина, схожа на нашу Лілю, як дві краплі води. А потім я сама почула, як та дівчинка вибігла до нього з криком: «Тату!» –
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes