Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Чоловік збирав гарем вдома, поки я гарувала в Португалії заради дітей!

Чоловік збирав гарем вдома, поки я гарувала в Португалії заради дітей!

Viktor
29 Грудня, 202529 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Чоловік збирав гарем вдома, поки я гарувала в Португалії заради дітей!

Ще років 5 тому я вирішила поїхати в Португалію на заробітки. Тоді майже всі жіночки з міста працювали десь на чужині. І повірте, вони так свої будинки розбудували, наче то палаци справжні. Ще й моя кума давно жила в Лісабоні, пропонувала там спробувати хоча б пару місяців працювати. 

Чоловік не був проти. Я швиденько зробила документи, зібрала валізу та поїхала. Кума Олена допомогла знайти роботу, влаштувала мене прибиральницею до одної сеньйори. Платили досить щедрі гроші, відкладала по 700 євро щомісяця. Ще й до того, пересилала чоловікові та дітям якісь продукти, крупи, консервацію, солодощі. Хай собі там смаколики покуштують. 

Спершу я думала, що попрацюю рік та повернуся додому. Якраз мій Василь зробив в хаті ремонт, поставив нову покрівлю та добудував літню кухню. Але молодший син захотів навчатися у Києві. Ще й вибрав дуже дорогу спеціальність. Ясне діло, я знову зосталася в Португалії, аби заробити Ігореві на освіту. Для майбутнього дитини нічого не було шкода. Тим паче, я ще не стара баба, маю сили. 

А рік тому старший син Дмитро вирішив одружитися. На весілля у нього гроші були, але молодята хотіли одразу купити вже собі квартиру. От я знову пересилала їм з Португалії єврики. Тим паче, я сама хотіла, аби Дмитро та Олена мали красиву квартиру, у новобудові з гарним ремонтом. А не купували якусь старезну хрущівку і ще вкладали кошти в ремонт. 

Місяць тому син нарешті вніс останній платіж за квартиру і переїхав. Тому я сама вирішила повернутися ненадовго додому, аби побачити рідних, прийти на новосілля до Дімки. З собою взяла гостинці, привезла дорогі вина, хамон, ікру, тунець. Так, одному синові я дала квартиру, але є ще молодший Ігор. І так буду повертатися до Португалії, аби ще йому на житло заробити. 

Однак, ще коли я була в Лісабоні, до мене зателефонувала сестра Зоряна.

– Я грошей у тебе не попрошу. Просто скажу одне – приїзди без попередження. 

– Чого? Що сталося?

– Надто часто до вас у гості заходить сусідка з першого поверху. Така руденька, Христина. 

– Ну може вона Василеві допомагає на кухні?

– Ага, так допомагає, що інші сусіди її крики чують? Ти знаєш, що плітки швидко розходяться від одної квартири до іншої. Так що приїжджай і поговори з чоловіком серйозно. 

Я думала, що сестра перебільшує. Ну бо Василь вдома навіть їсти не може зробити. Для нього навіть канапка – то дуже важко. А він звик, що я готую якісь супчики, картоплю, курку запікаю. Може, попросив сусідку Христину допомогти.

Однак, до поради Зоряни дослухалася та все-таки приїхала без попередження. Підіймаюся на поверх, відчиняю двері. І чую, як хтось на кухні наспівує. І там дійсно була сусідка Христина. Стоїть біля плити, мій халатик накинула, капчики взула. 

Я не стала робити скандал, адже була дуже втомлена з дороги. Тому попросила “гостю” піти додому. 

Чоловік також не очікував мене побачити 

– А що тут робила Христина?

– Та той, їсти..

– В моїх речах?

– Ну вона щось там на себе розлила, я дав твої речі. Що, зараз будемо через якусь ганчірку сваритися? 

Тепер я не знаю, чи є сенс їхати в Португалію. Бо Василь може тут загуляти, завести цілий гарем і додому водити. 

Але я ще Ігоркові обіцяла, що куплю квартиру. А на то треба великі грошиська.

Навігація записів

Свекруха любила контролювати не лише дім, а й життя нашох сім’ї. Та я не уявляла, що може зробити ця жінка
“Сьогодні ви цілеспрямовано приперлися, прекрасно знаючи, що у мене день народження і навмисно його зіпсували. Я більше не буду сидіти з цими дітьми і не хочу бачити вас в моєму домі. Все зрозуміло?

Related Articles

– Татусю, я так скучив! Мама мені набридла, коли ти прийдеш?

Viktor
1 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Татусю, я так скучив! Мама мені набридла, коли ти прийдеш?

Ось, тримайте, — пані Наталя простягнула Марії воду. — Вибачте за таку поведінку вашого чоловіка. На жаль, великі статки часто витягують із людей найгірше. — Дякую, — Марія зробила кілька ковтків. — Я просто досі не можу усвідомити все це. Тітка Софія була такою… непублічною. — Вона була дуже передбачливою жінкою, — нотаріус дістала з папки невеликий конверт. — Це вона просила передати вам особисто. Прочитайте, коли будете наодинці. Марія вийшла з будівлі. Місто жило своїм життям: хтось поспішав на роботу, хтось гуляв із кавою. Вона сіла на лавку в сквері, де не було багато людей, і тремтячими руками розірвала конверт. Усередині був лист, написаний знайомим каліграфічним почерком

Viktor
1 Лютого, 20261 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Ось, тримайте, — пані Наталя простягнула Марії воду. — Вибачте за таку поведінку вашого чоловіка. На жаль, великі статки часто витягують із людей найгірше. — Дякую, — Марія зробила кілька ковтків. — Я просто досі не можу усвідомити все це. Тітка Софія була такою… непублічною. — Вона була дуже передбачливою жінкою, — нотаріус дістала з папки невеликий конверт. — Це вона просила передати вам особисто. Прочитайте, коли будете наодинці. Марія вийшла з будівлі. Місто жило своїм життям: хтось поспішав на роботу, хтось гуляв із кавою. Вона сіла на лавку в сквері, де не було багато людей, і тремтячими руками розірвала конверт. Усередині був лист, написаний знайомим каліграфічним почерком

– Та що ти? Я пам’ятаю, як вона гостювала у нас тиждень п’ять років тому. Те не так поставив, це не так поклав. – Слово, а чого ти кран не полагодиш? – Слово, а чого ти так голосно дивишся телевізор? – Досить! Наївся! – Слава, це жорстоко. Вона ж людина, твоя теща та моя мама. Ви ж нормально спілкувалися!

Viktor
1 Лютого, 20261 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Та що ти? Я пам’ятаю, як вона гостювала у нас тиждень п’ять років тому. Те не так поставив, це не так поклав. – Слово, а чого ти кран не полагодиш? – Слово, а чого ти так голосно дивишся телевізор? – Досить! Наївся! – Слава, це жорстоко. Вона ж людина, твоя теща та моя мама. Ви ж нормально спілкувалися!

Цікаве за сьогодні

  • – Татусю, я так скучив! Мама мені набридла, коли ти прийдеш?
  • Ось, тримайте, — пані Наталя простягнула Марії воду. — Вибачте за таку поведінку вашого чоловіка. На жаль, великі статки часто витягують із людей найгірше. — Дякую, — Марія зробила кілька ковтків. — Я просто досі не можу усвідомити все це. Тітка Софія була такою… непублічною. — Вона була дуже передбачливою жінкою, — нотаріус дістала з папки невеликий конверт. — Це вона просила передати вам особисто. Прочитайте, коли будете наодинці. Марія вийшла з будівлі. Місто жило своїм життям: хтось поспішав на роботу, хтось гуляв із кавою. Вона сіла на лавку в сквері, де не було багато людей, і тремтячими руками розірвала конверт. Усередині був лист, написаний знайомим каліграфічним почерком
  • – Та що ти? Я пам’ятаю, як вона гостювала у нас тиждень п’ять років тому. Те не так поставив, це не так поклав. – Слово, а чого ти кран не полагодиш? – Слово, а чого ти так голосно дивишся телевізор? – Досить! Наївся! – Слава, це жорстоко. Вона ж людина, твоя теща та моя мама. Ви ж нормально спілкувалися!
  • У Італії я познайомилася з Алехандро. Він удівець, має доньку. Анджела одразу почала називати мене мамою. А от мої сини, коли дізналися про чоловіка, то такий скандал влаштували. Тепер боюся на Великдень додому повертатися.
  • У 45 вдруге вийшла заміж. Щиро сподівалася, що Степан хороший чоловік та все у нас буде добре. Однак, вже через декілька днів знову глибоко розчарувалася. Невже в Україні нема нормальних чоловіків? Чи то я якась не така?
  • Завів коханку, бо втомився від дружини. Ну втомив цей побут, чесно! А те, як виглядала жінка – то взагалі жах. Вів подвійне життя майже 5 років. А зараз зрозумів, що жодна з них не вартувала і мізинчика! Чому жінки зараз такі… ну культурних слів не можу підібрати!
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes