Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Без бaтька залишився шестимісячний cин: у бoях на Запoрiжжі загuнув мoлодий захисник із Тeрнопільщини.

Без бaтька залишився шестимісячний cин: у бoях на Запoрiжжі загuнув мoлодий захисник із Тeрнопільщини.

Viktor
3 Червня, 20253 Червня, 2025 Коментарі Вимкнено до Без бaтька залишився шестимісячний cин: у бoях на Запoрiжжі загuнув мoлодий захисник із Тeрнопільщини.

На Гуляйпільському напрямку фронту в боях загинув молодий воїн, командир стрілецького відділення Петро Тарасовський із позивним “Тиса”. Він воював за Україну й під час АТО, мав численні військові відзнаки, був героєм фільму “На день ближче до Перемоги” про воїнів тероборони.

Захисникові тепер навіки 29 років, у Героя залишилися дружина та шестимісячний син. Про втрату повідомила Колиндянська об’єднана територіальна громада у Facebook.

Зазначається, що Петро Миколайович Тарасовський був зареєстрований у селі Колиндяни Чортківського району Тернопільщини. Із 2015 року брав участь в Антитерористичній операції на Донбасі, а з перших днів повномасштабного російського вторгнення знову став на захист України. Молодший сержант командував стрілецьким відділенням 3-ї стрілецької роти в/ч А7172.

Петро Тарасовський загинув

Переживши поранення, боєць неодноразово повертався на фронт, залишаючись вірним присязі та військовому обов’язку. За зразкову військову службу, відвагу й вірність українському народу був нагороджений численними відзнаками – за участь в АТО, за захист територіальної цілісності України, за зразкову дисципліну, за сумлінне виконання службових обов’язків, а також Почесною грамотою Львівської обласної державної адміністрації.

Петро Тарасовський загинув

У Тернопільській єпархії ПЦУ підкреслили, що “Тиса” був героєм документального фільму “На день ближче до Перемоги” про військовослужбовців 105-ї окремої бригади ТрО. Цю стрічку Сили територіальної оборони презентували на День Незалежності в 2023 році.

Петро Тарасовський загинув

Життя захисника обірвалося 31 травня під час бойового завдання поблизу населеного пункту Темирівка Запорізької області, внаслідок ворожого скиду з БПЛА.

Петро Тарасовський загинув

У Героя Петра залишився шестимісячний син, якому він, на жаль, уже не зможе розповісти, яким був сильним, добрим і відданим, а також кохана дружина.

Петро Тарасовський загинув

“Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким і друзям загиблого. Це непоправне горе важко пережити, і ми спільно з вами переживаємо цей тяжкий момент. Нехай він знайде вічний спокій у Царстві небесному, а пам’ять про нього залишиться живою серед нас. Вічна і світла пам’ять Герою!” – зазначили в громаді.

Прощання з Героєм відбудеться у катедральному соборі Верховних Апостолів Петра і Павла в Чорткові. Про дату та час поховання воїна буде повідомлено додатково.

Петро Тарасовський загинув

Джерело

Навігація записів

Щoйно! Валeнса не стpимався! Пеpемога Каpоля Навpоцького ш0кyвала. Виcказав вcе!
«Слiдство.Iнфо»: Ахмeтов 18 рoків приховував жiнку, двох дітей і їхнє майно у Кoнча-Заспі та Куршевелі

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Надя вже змирилася зі своїм життям, але зустріч однокласників її повністю змінила. Прийшов на зустріч її однокласник Павло. Вони сиділи за однією партою і між ними завжди були дружні стосунки. Павло тоді був непоказним. А тепер це був хлопець, який нещодавно повернувся з служби. Вони згадували шкільні роки, багато сміялися та раділи як діти. А потім Павло почав заходити в гості, потоваришував із її сином і зробив їй пропозицію.
  • — Катруся, а чому на десерт лише один тортик? Це замало для всіх!
  • Мамо, посунься, бо хлопці зараз шафу виноситимуть, — сказав мені син, навіть не дивлячись у вічі. Я стояла в коридорі власної квартири, де прожила сорок років, і не вірила власним вухам. У дверях стояли двоє міцних чоловіків, які вже придивлялися до моїх меблів, а за ними маячила невістка Галина. Вона тримала в руках телефон і щось швидко там занотовувала, оглядаючи стелю та стіни. Жодного «добрий день», жодного погляду в мій бік. — Тарасе, що це означає? — мій голос тремтів, і я намагалася вхопитися за одвірок, щоб не втратити рівновагу. Син нарешті глянув на мене, але в його погляді не було ні жалю, ні любові. Лише якесь дивне роздратування. — Ми ж обговорювали це минулого тижня, — відмахнувся він, кивнувши вантажникам, щоб ті заходили. — Мені треба десь відкрити офіс. Ти сама казала, що тобі важко прибирати таку велику квартиру. Три кімнати на одну пенсіонерку — це занадто. От ми й вирішили: ти переїдеш у будиночок за містом, там спокійно, повітря чисте, город є. А тут ми зробимо ремонт під робочий простір. Я мовчала, намагаючись згадати хоч слово з того «обговорення». Ми нічого такого не вирішували. Була лише коротка розмова за чаєм про те, що в нього справи в бізнесі йдуть не дуже добре. Я тоді ще запропонувала йому трохи грошей зі своїх заощаджень, щоб підтримати, бо серце краялося за рідну дитину. А він прийшов забирати все
  • Софіє! Невдячна ти така! — закричала мати в телефон. — Ти куди зникла? Де гроші? Гроші де, я питаю?! — Добрий день, мамо. Я ж сказала: грошей більше не буде. Раз десяти тисяч вам було замало — я більше не дам ні копійки. — Нема на неї ради! — репетувала Ірина Олегівна. — Сашко, Борисе, йдіть сюди! Більше цукерок не буде — сестриця ваша жадібна відмовилася давати кошти! Чоловіче, ти був правий — вона невдячна дитина! Гроші переказуй, нам їсти нічого! — Ні, — твердо відрізала Софія. Мати миттєво змінила тон на плаксивий: — Сонечко, ну невже тобі малих, братів своїх, не шкода? Вони фруктів тижнями не бачать. Ну хоча б по п’ять тисяч надсилай, ми вже якось проживемо. Соню? Ти чуєш? Софія просто скинула виклик і заблокувала номер матері назавжди
  • — І уяви собі, заходжу я, а вона у вечірній сукні! Вдома! Зустрічає гостей свого чоловіка! — Лаврентій захоплено розмахнувся руками. — Накритий стіл, свічки, музика… І все це у звичайний вівторок!
  • Я, наприклад, на будинок претендую. У мене дітей четверо, нам у нашій хатинці тісно, – сказала Світлана. -Ну, а мені тоді все господарство. Корову з теличкою, поросят і гусей з качками. Ніхто не проти, я сподіваюся, – ствердно підсумувала Ганна. -Я проти, – пролунав тоненький голосок
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes