Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Авiaбoмбa скuнутa 9 лютoгo apмiєю РФ на Краматорськ, зaбpaлa жuття вчитeля фiзкультуpи Євгeнa Миpгopoдcькoгo

Авiaбoмбa скuнутa 9 лютoгo apмiєю РФ на Краматорськ, зaбpaлa жuття вчитeля фiзкультуpи Євгeнa Миpгopoдcькoгo

Viktor
10 Лютого, 2025 Коментарі Вимкнено до Авiaбoмбa скuнутa 9 лютoгo apмiєю РФ на Краматорськ, зaбpaлa жuття вчитeля фiзкультуpи Євгeнa Миpгopoдcькoгo

В Краматорську Донецької області під час обстрілу загинув краматорський учитель Євген Миргородський. Це сталось 9 лютого.

Про це у Facebook 10 лютого повідомила Краматорська міська рада.

“Він працював вчителем фізичної культури в ЗОШ №23, а згодом у ЗОШ №11. Євген Миргородський був активним популяризатором бігового руху у Краматорську. Він заснував Клуб «Любителів бігу» та започаткував ініціативу Run Day — щотижневі пробіжки в парках міста, залучаючи до них як досвідчених спортсменів, так і початківців”, — уточнили у міській адміністрації.

В міській раді розповіли, що Миргородський був спортивним діячем, учителем фізичної культури 11 школи. Також чоловік мав звання “Учитель року – 2023”.

В МВА додали, що чоловік захоплювався східними єдиноборствами, зокрема дзюдо, самбо, рукопашним боєм і китайською гімнастикою.

Російські війська ввечері, 9 лютого, скинули на місто півтонну керовану авіабомбу. Внаслідок цього загинула одна людина, ще 12 поранені, повідомив 10 лютого у Facebook начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін. Пошкоджені 56 багатоповерхівок, 21 приватний будинок, шість адмінбудівель, два інфраструктурні об’єкти, дев’ять торгових точок, два нежитлові будівлі і два автомобілі.

Джерело

Навігація записів

Вибopи під час вiiйни можуть пpuзвести до втpaти apмії, – Зеленський
Київськi сyддi знову допомоглu Шaпрaнy та “Юнiгрaну”: ЗМІ рoзкрили схему для унuкнення арешту мaйна в обхiд санкцій

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Коли все закінчилося, Тобі пахнув шампунем і чистотою. Шерсть була рівно підстрижена, лапи охайні, морда — світла, ніби з неї зняли зайвий тягар. Його поставили на підлогу, і він одразу зробив те, що роблять собаки після грумінгу: озирнувся, ніби шукає знайоме обличчя. Потім пішов до дверей і сів.
  • Я тут порахував наші витрати за цей місяць. Костюм обійшовся в копієчку. Плюс подарунок шефу — ми з хлопцями скидалися на дорогий годинник, моя частка чимала.
  • Люсь, ти чого, навіщо ти це робиш? Люся. Давай, вставай. Я… ж не можу без тебе. Ти ж знаєш, вдома без тебе погано
  • – Мамо. У мене є новина. Хороша. Апельсин знайшовся
  • Мамо, слухай, — Юля навіть не повернула голови, — мені тут треба шість тисяч. Терміново. У Дениса кросівки порвалися, соромно в школу відправляти, а Полінці за танці підняли оплату. Та й мені на процедури до косметолога треба, а то обличчя зовсім «попливло» від стресу. Мати замерла з рушником у руках. — Юлечко, сонечко. Але ж я тільки вчора віддала тобі половину своєї пенсії на продукти. І з того підробітку в аптеці теж майже нічого не лишилося. — Ой, мам, ну не починай цю пісню про бідність! — Юля нарешті відірвалася від телефону, і її голос став різким. — Ти ж отримала виплати за стаж, плюс ті копійки з аптеки. Куди ти їх діваєш? Тобі ж нічого не треба! Сидиш вдома, дивишся свої серіали, кашу їси. Тобі що, для рідних онуків шкода
  • А де…? — почав було Денис, і в його голосі почулося легке тремтіння. Дідусь вийшов із сараю, ведучи за кермо новенький, блискучий велосипед із великими колесами. — Машину я продав одному колекціонеру, — спокійно сказав він. — Він її відновить, і вона знову буде їздити дорогами, а не стояти на місці. А за ті гроші ми купили тобі ось цей «байк». Тепер ти сам собі двигун. Грошей від продажу старого заліза якраз вистачило на хороший транспорт. Денис спочатку розгубився, але коли сів на сидіння і відчув під ногами педалі, його обличчя знову засяяло. Того вечора за вечерею наш старший син Максим, який уже вчиться в університеті і щодня проводить години в метро та маршрутках, не витримав і почав жартувати: — Ну, нарешті в цій родині справедливість перемогла! — реготав він, намазуючи хліб маслом. — А то що це за порядки
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes