Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 85

Автор: Viktor

Оля задавала ці питання, можна сказати, в порожнечу, розуміючи, що відповідь чоловіка вже нічого не змінить. І в думках знову виникала ця зовсім юна дівчина, і слова її врізалися в пам’ять. – Та годі тобі, в сучасному світі живемо. Ну, розлюбив я тебе і що? І взагалі, все це було великою помилкою.

Оля задавала ці питання, можна сказати, в порожнечу, розуміючи, що відповідь чоловіка вже нічого не змінить. І в думках знову виникала ця зовсім юна дівчина, і слова її врізалися в пам’ять. – Та годі тобі, в сучасному світі живемо. Ну, розлюбив я тебе і що? І взагалі, все це було великою помилкою.

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Оля задавала ці питання, можна сказати, в порожнечу, розуміючи, що відповідь чоловіка вже нічого не змінить. І в думках знову виникала ця зовсім юна дівчина, і слова її врізалися в пам’ять. – Та годі тобі, в сучасному світі живемо. Ну, розлюбив я тебе і що? І взагалі, все це було великою помилкою.

– Вітаю тебе, Олечка, моя дорога! З дерев’яним весіллям вас! Щось я до Максима додзвонитися не можу… Зайнятий чи що?…

Я вдова вже багато років. Але нещодавно пішла на побачення, обранцеві 42 роки. Наче симпатичний, доволі успішний, має власний бізнес та житло в центрі міста. Однак, вже через 30 хвилин я пожаліла, що взагалі погодилася з ним зустрітися. Тому мій висновок один – краще бути самою, ніж з таким “кавалером”.

Я вдова вже багато років. Але нещодавно пішла на побачення, обранцеві 42 роки. Наче симпатичний, доволі успішний, має власний бізнес та житло в центрі міста. Однак, вже через 30 хвилин я пожаліла, що взагалі погодилася з ним зустрітися. Тому мій висновок один – краще бути самою, ніж з таким “кавалером”.

Viktor
24 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я вдова вже багато років. Але нещодавно пішла на побачення, обранцеві 42 роки. Наче симпатичний, доволі успішний, має власний бізнес та житло в центрі міста. Однак, вже через 30 хвилин я пожаліла, що взагалі погодилася з ним зустрітися. Тому мій висновок один – краще бути самою, ніж з таким “кавалером”.

Не ображайтесь на мене зрілі чоловіки, та мушу визнати – мати стосунки із вами далеко не цукор. Нещодавно я пішла…

– Мамо, мені не на розваги потрібно і не на щось зайве. У нас холодильник зіпсувався. Компресор перестав працювати, майстер сказав, що лагодити дорожче, ніж новий купувати. Продукти на балконі лежать, а надворі плюс п’ятнадцять. М’ясо вже псується, молоко до ранку скисне. Нам просто ніде зберігати їжу

– Мамо, мені не на розваги потрібно і не на щось зайве. У нас холодильник зіпсувався. Компресор перестав працювати, майстер сказав, що лагодити дорожче, ніж новий купувати. Продукти на балконі лежать, а надворі плюс п’ятнадцять. М’ясо вже псується, молоко до ранку скисне. Нам просто ніде зберігати їжу

Viktor
23 Січня, 202623 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Мамо, мені не на розваги потрібно і не на щось зайве. У нас холодильник зіпсувався. Компресор перестав працювати, майстер сказав, що лагодити дорожче, ніж новий купувати. Продукти на балконі лежать, а надворі плюс п’ятнадцять. М’ясо вже псується, молоко до ранку скисне. Нам просто ніде зберігати їжу

– Мамо, мені не на розваги потрібно і не на щось зайве. У нас холодильник зіпсувався. Компресор перестав працювати, майстер…

– Син хвилюється, – процідив Віктор. – Каже, що ти стала не схожа на себе. – Правда? – вона розмішала цукор, дзвенячи ложечкою. – А на кого я повинна бути схожа, Вітя? – На нормальну дружину! Матір! А не на… на… – він знову задихнувся від обурення. – На живу людину? – вона підняла очі. – Це ти хотів сказати? – Ось згадай моє слово, – процідив він крізь зуби, – добром це не закінчиться.

– Син хвилюється, – процідив Віктор. – Каже, що ти стала не схожа на себе. – Правда? – вона розмішала цукор, дзвенячи ложечкою. – А на кого я повинна бути схожа, Вітя? – На нормальну дружину! Матір! А не на… на… – він знову задихнувся від обурення. – На живу людину? – вона підняла очі. – Це ти хотів сказати? – Ось згадай моє слово, – процідив він крізь зуби, – добром це не закінчиться.

Viktor
23 Січня, 202623 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Син хвилюється, – процідив Віктор. – Каже, що ти стала не схожа на себе. – Правда? – вона розмішала цукор, дзвенячи ложечкою. – А на кого я повинна бути схожа, Вітя? – На нормальну дружину! Матір! А не на… на… – він знову задихнувся від обурення. – На живу людину? – вона підняла очі. – Це ти хотів сказати? – Ось згадай моє слово, – процідив він крізь зуби, – добром це не закінчиться.

Віктор терпів два тижні. Щоранку він прокидався з думкою, що це все – поганий сон, примха, яка обов’язково мине. Що…

– Любий, я тут на ніч не залишусь! Мені гидко! – Ви можете мене засуджувати, мовляв, свекруху образила. Але повірте – те, що я в неї вдома побачила – неможливо забути. Я тоді й запропонувала чоловікові вихід, і ми домовились. Та коли про все дізналась Ельвіра Дмитрівна – такий скандал зчинила.

– Любий, я тут на ніч не залишусь! Мені гидко! – Ви можете мене засуджувати, мовляв, свекруху образила. Але повірте – те, що я в неї вдома побачила – неможливо забути. Я тоді й запропонувала чоловікові вихід, і ми домовились. Та коли про все дізналась Ельвіра Дмитрівна – такий скандал зчинила.

Viktor
23 Січня, 202623 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Любий, я тут на ніч не залишусь! Мені гидко! – Ви можете мене засуджувати, мовляв, свекруху образила. Але повірте – те, що я в неї вдома побачила – неможливо забути. Я тоді й запропонувала чоловікові вихід, і ми домовились. Та коли про все дізналась Ельвіра Дмитрівна – такий скандал зчинила.

Ми з чоловіком познайомились в Києві. І доволі довго просто жили разом, не хотіли розписуватись. Лиш коли війна почалась, Артем…

І тaк щoдня! Вiдео з мaленькими укpаїнцями підкорило меpежу. ВІДЕО

І тaк щoдня! Вiдео з мaленькими укpаїнцями підкорило меpежу. ВІДЕО

Viktor
23 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до І тaк щoдня! Вiдео з мaленькими укpаїнцями підкорило меpежу. ВІДЕО

І тaк щoдня! Відео мaленьких укpаїнців підкорило меpежу. (Відео трохи нижче). Щодня pосія атакує житлові будинки та об’єкти енергетичної інфраструктури….

Дітлахи швидко прив’язалися до усміхненої сусідки з квартири навпроти і часто Марині доводилося забирати своїх дітей з квартири Ольги: -Ану, бігом додому, бешкетники! Ольга, ти б мені хоч сорт меду назвала, яким у тебе намазано! – сміялась Марина.

Дітлахи швидко прив’язалися до усміхненої сусідки з квартири навпроти і часто Марині доводилося забирати своїх дітей з квартири Ольги: -Ану, бігом додому, бешкетники! Ольга, ти б мені хоч сорт меду назвала, яким у тебе намазано! – сміялась Марина.

Viktor
23 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Дітлахи швидко прив’язалися до усміхненої сусідки з квартири навпроти і часто Марині доводилося забирати своїх дітей з квартири Ольги: -Ану, бігом додому, бешкетники! Ольга, ти б мені хоч сорт меду назвала, яким у тебе намазано! – сміялась Марина.

Ольга піднімалася по сходам. Раптом вона побачила, що назустріч їй біжать діти її сусідки, Марини – Василь, Андрій, Марічка і…

– А чому це всі гроші їй? Я також твоя дочка! Так не чесно, мамо! – Олена стояла посеред вітальні, схрестивши руки на грудях

– А чому це всі гроші їй? Я також твоя дочка! Так не чесно, мамо! – Олена стояла посеред вітальні, схрестивши руки на грудях

Viktor
23 Січня, 202623 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А чому це всі гроші їй? Я також твоя дочка! Так не чесно, мамо! – Олена стояла посеред вітальні, схрестивши руки на грудях

– А чому це всі гроші їй? Я також твоя дочка! Так не чесно, мамо! – Олена стояла посеред вітальні,…

— Я більше не витримую, Андрію. Щовихідних одне й те саме: готування, метушня, прибирання. Я не пам’ятаю, коли востаннє просто лежала й нічого не робила. Для мене полежати — вже як розкіш

— Я більше не витримую, Андрію. Щовихідних одне й те саме: готування, метушня, прибирання. Я не пам’ятаю, коли востаннє просто лежала й нічого не робила. Для мене полежати — вже як розкіш

Viktor
23 Січня, 202623 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Я більше не витримую, Андрію. Щовихідних одне й те саме: готування, метушня, прибирання. Я не пам’ятаю, коли востаннє просто лежала й нічого не робила. Для мене полежати — вже як розкіш

— Я більше не витримую, Андрію. Щовихідних одне й те саме: готування, метушня, прибирання. Я не пам’ятаю, коли востаннє просто…

“Ангеліна збирала речі, щоб піти від чоловіка, але знайшла його щоденник і… передумала…

“Ангеліна збирала речі, щоб піти від чоловіка, але знайшла його щоденник і… передумала…

Viktor
23 Січня, 202623 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Ангеліна збирала речі, щоб піти від чоловіка, але знайшла його щоденник і… передумала…

Ангеліна збирала речі, щоб піти від чоловіка, але знайшла його щоденник і… передумала… …Цього ранку все здавалося інакшим. Ангеліна довго…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • — Сергію, скажи своїй дружині, хай не чіпає ці шпалери!
  • Можливо, у вашому житті теж був такий «конверт», який змінив усе?»
  • Наречена (29 років) поїхала на «дівич-вечір» до Туреччини. А коли повернулася «дівич-вечір»чекав мене вдома.. я побачив повідомлення в її телефоні: «ніч була незабутньою».Тут я нестримався… довелося піти тієї ж миті..
  • Пофарбований?! Нічого не розумію. Питання напрошувалося само собою. Хто? Може, приїжджала мама? Підійшла, торкнулася одним пальцем до дошки, на ній залишився слід зеленої фарби. Це не мама, фарба нанесена зовсім недавно. Нічого не розумію. На сусідній дачі серед малини промайнула хустка сусідки баби Каті. Пройшовши вузькими доріжками свого городу, я наблизилася до сусідського паркану і покликала
  • Ну що ти за дитина така капризна! — замість заспокоєння почулося роздратування. — Навіщо ти сюди лізеш? Тобі що, місця мало? Вікторія почала грубо вивертати голову дитини, щоб витягнути її з щілини. Оленка кричала від болю та переляку. — Не крутися! Тільки проблеми створюєш, — продовжувала мати, навіть не намагаючись змінити тон на ласкавіший. Нарешті дівчинка була на волі. Але замість того, щоб притиснути доньку до серця, Вікторія взяла її за лікоть і потягнула до пісочниці. Хлопець у машині нарешті вимкнув музику і поїхав, навіть не зрозумівши, яка драма розігралася поруч. Настала тиша, яку порушувало лише тяжке дихання Оленки. — Зараз я тебе віддам тому дядькові, що поїхав! — раптом випалила Вікторія. — Він тебе забере, і будеш знати, як не слухатися маму. Оленка впала на коліна прямо в пил. Вона обхопила мамині ноги і почала благати: — Мамо, ні! Мамо, не треба! Я буду слухняна! Це було нестерпно чути. Дитина просила вибачення за те, що їй було самотньо і страшно. Вона просила не віддавати її чужій людині, бо для неї навіть така байдужа мама — це весь світ
  • – Послухай, – спокійно сказав він, – я давно хотів тобі сказати… Ми з тобою стали… ну, чужими. Як сусіди. А з Аліною у мене все по-справжньому! Я її люблю
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes