Автор: Viktor

 Що це твоя мама сюди ходить, як по святу воду? Я скоро замки поміняю в нашій квартирі, дістало! Тут не прохідний двір, – нарікав Орест. Хоча мама простягнула нам руку помочіале те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається

Коментарі Вимкнено до  Що це твоя мама сюди ходить, як по святу воду? Я скоро замки поміняю в нашій квартирі, дістало! Тут не прохідний двір, – нарікав Орест. Хоча мама простягнула нам руку помочіале те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається

У мене з чоловіком досить велика різниця у віці. Можна сказати, що він мені у батьки годиться. Орест молодший від…

Нізащо! Моя дитина не буде прислужувати Люсі і твоїй матері. Ще чого надумала

Коментарі Вимкнено до Нізащо! Моя дитина не буде прислужувати Люсі і твоїй матері. Ще чого надумала

— Вітя, якщо мені доведеться розлучитися з тобою, щоб забезпечити дочці гідне майбутнє, я це зроблю! — говорила чоловікові Віра….

Родичі всі засуджували Аллу, казали, що неможливо не любити свою дитину, а чоловіка можна пробачити, кожен може оступитися. Але Алла була категорична, вона нізащо не пробачить зраду. А дитині краще з люблячим батьком, ніж із ображеною на весь світ матір’ю

Коментарі Вимкнено до Родичі всі засуджували Аллу, казали, що неможливо не любити свою дитину, а чоловіка можна пробачити, кожен може оступитися. Але Алла була категорична, вона нізащо не пробачить зраду. А дитині краще з люблячим батьком, ніж із ображеною на весь світ матір’ю

Родичі всі засуджували Аллу, казали, що неможливо не любити свою дитину, а чоловіка можна пробачити, кожен може оступитися. Але Алла…

– Ось так, мамо. Залишилися ми ні з чим, – сказала Аліна. – Обібрав нас братик. А ми розмріялися! Дачу продамо! У Олени пів квартири заберемо! Справді, напередодні візиту до нотаріуса Лідія Василівна та Аліна планували, як розпорядяться отриманою спадщиною. Чомусь вони вирішили, що квартира, іпотеку за яку Микола та Олена виплатили разом, дача та машина, придбані ними у шлюбі, обов’язково дістануться їм.

Коментарі Вимкнено до – Ось так, мамо. Залишилися ми ні з чим, – сказала Аліна. – Обібрав нас братик. А ми розмріялися! Дачу продамо! У Олени пів квартири заберемо! Справді, напередодні візиту до нотаріуса Лідія Василівна та Аліна планували, як розпорядяться отриманою спадщиною. Чомусь вони вирішили, що квартира, іпотеку за яку Микола та Олена виплатили разом, дача та машина, придбані ними у шлюбі, обов’язково дістануться їм.

У кабінеті нотаріуса сиділи троє людей. На столі лежала непомітна сіра тека. Зараз господар кабінету відкриє її, і всі присутні…

Заснув Андрій. І сон йому сниться, ніби він у рідному домі, батьковому домі: пічка топиться, на плиті вариться курячий суп, а на столі мамині пироги. І запахи їжі все сильніші… Андрій відкрив очі… та це зовсім не сон. На тумбочку мати викладає їжу, намагається тихо поставити, щоб синочка не розбудити…

Коментарі Вимкнено до Заснув Андрій. І сон йому сниться, ніби він у рідному домі, батьковому домі: пічка топиться, на плиті вариться курячий суп, а на столі мамині пироги. І запахи їжі все сильніші… Андрій відкрив очі… та це зовсім не сон. На тумбочку мати викладає їжу, намагається тихо поставити, щоб синочка не розбудити…

– А що, Андрійко, навіщо твоїй мамі великий будинок, вона ж все одно одна. А ми за містом замість дачі,…

— Ми відпочиваємо в Карпатах. Взяли відпустку… — Які Карпати?! Олег мені нічого не казав! Негайно повертайтеся! У нас плани були!

Коментарі Вимкнено до — Ми відпочиваємо в Карпатах. Взяли відпустку… — Які Карпати?! Олег мені нічого не казав! Негайно повертайтеся! У нас плани були!

— Ми відпочиваємо в Карпатах. Взяли відпустку… — Які Карпати?! Олег мені нічого не казав! Негайно повертайтеся! У нас плани…

Наталя повернулася швидко, тримаючи в руці телефон. Дивиться, а дівчинка вже у Тетяни Андріївни на руках примостилася. Не плаче, ручкою бабу Таню за щоку чіпає і дивиться так здивовано, наче питає: «А що це за бабуся така нова?». — Похникала трохи, а я взяла її — вона й притихла. Бач, як прабабу за очі розглядає! — у голосі баби Тані раптом така тиха радість прокинулася. Тримати правнучку на руках — то ж щастя до сліз!

Коментарі Вимкнено до Наталя повернулася швидко, тримаючи в руці телефон. Дивиться, а дівчинка вже у Тетяни Андріївни на руках примостилася. Не плаче, ручкою бабу Таню за щоку чіпає і дивиться так здивовано, наче питає: «А що це за бабуся така нова?». — Похникала трохи, а я взяла її — вона й притихла. Бач, як прабабу за очі розглядає! — у голосі баби Тані раптом така тиха радість прокинулася. Тримати правнучку на руках — то ж щастя до сліз!

— Наталю! Наталю, вийди на ґанок бодай на хвилинку! Чуєш, кажуть, твоя Надійка в місті з моєю Галькою бачиться? Може,…

Посварилися. Після цієї розмови мати одразу ж зателефонувала всім, кого тільки можна, в тому числі й свасі – матері Андрія, та ще й посварила її у поганому вихованні сина-егоїста. Та, у свою чергу, почала заступатися за сина, але все ж таки йому зателефонувала. – Андрій, що сталося? Може, Віра нездужає, а ви від нас приховуєте? Є багато виходів, наприклад процедури різні.

Коментарі Вимкнено до Посварилися. Після цієї розмови мати одразу ж зателефонувала всім, кого тільки можна, в тому числі й свасі – матері Андрія, та ще й посварила її у поганому вихованні сина-егоїста. Та, у свою чергу, почала заступатися за сина, але все ж таки йому зателефонувала. – Андрій, що сталося? Може, Віра нездужає, а ви від нас приховуєте? Є багато виходів, наприклад процедури різні.

– Прокидайся, сонечко! – тихо сказав Андрій, зайшовши в спальню. Віра розплющила очі, ліниво потяглася і подивилася на Андрія –…

Я спершу тішила себе думкою, що переїзд свекрухи – то не так погано. Ну буде допомагати мені з Настусею, можу не засиджуватися в декреті, а повернутися додому. Однак, як виявилося, свекруха – жінка дуже неохайна, любить поїсти в кімнаті перед телевізором, а ось помити посуд після себе забуває. З дитиною свекруха мені не допомагала, а свинячити, так і продовжувала. У мене просто не було сил за нею прибирати. А недавно трапилося таке, що мій терпець урвався. Був вихідний, я пішла в магазин за продуктами. Попросила свекруху доглянути за Настусею. Приходжу додому. І що я бачу!

Коментарі Вимкнено до Я спершу тішила себе думкою, що переїзд свекрухи – то не так погано. Ну буде допомагати мені з Настусею, можу не засиджуватися в декреті, а повернутися додому. Однак, як виявилося, свекруха – жінка дуже неохайна, любить поїсти в кімнаті перед телевізором, а ось помити посуд після себе забуває. З дитиною свекруха мені не допомагала, а свинячити, так і продовжувала. У мене просто не було сил за нею прибирати. А недавно трапилося таке, що мій терпець урвався. Був вихідний, я пішла в магазин за продуктами. Попросила свекруху доглянути за Настусею. Приходжу додому. І що я бачу!

В 26 років я вийшла заміж. У мене до цього часу була своя квартира: мені дісталася невелика квартира від моєї…