Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 2

Автор: Viktor

«Давай розлучимося, я тебе не витягую», — сказав мені чоловік (43 роки)… «що означає “не витягуєш”? Ми ж не в магазині, щоб мене тягнути чи не тягнути. Поясни нормально, що взагалі відбувається у твоїй голові?» І тут він видав фразу..

«Давай розлучимося, я тебе не витягую», — сказав мені чоловік (43 роки)… «що означає “не витягуєш”? Ми ж не в магазині, щоб мене тягнути чи не тягнути. Поясни нормально, що взагалі відбувається у твоїй голові?» І тут він видав фразу..

Viktor
15 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до «Давай розлучимося, я тебе не витягую», — сказав мені чоловік (43 роки)… «що означає “не витягуєш”? Ми ж не в магазині, щоб мене тягнути чи не тягнути. Поясни нормально, що взагалі відбувається у твоїй голові?» І тут він видав фразу..

Минулий вівторок став для мене справжньою точкою, після якої вже не можна було повернути все до попереднього стану. Андрій повернувся…

– На мої гуляєш? – Колишній хвалився молодою дружиною, поки не побачив, хто прийшов до мене

– На мої гуляєш? – Колишній хвалився молодою дружиною, поки не побачив, хто прийшов до мене

Viktor
15 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – На мої гуляєш? – Колишній хвалився молодою дружиною, поки не побачив, хто прийшов до мене

– На мої гуляєш? – Колишній хвалився молодою дружиною, поки не побачив, хто прийшов до мене – Затишно. По-пенсіонерськи так….

⁃ Скажи, а моє здоров’я для тебе щось вартує? Я вже не питаю тебе про мої бажання…

⁃ Скажи, а моє здоров’я для тебе щось вартує? Я вже не питаю тебе про мої бажання…

Viktor
15 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до ⁃ Скажи, а моє здоров’я для тебе щось вартує? Я вже не питаю тебе про мої бажання…

⁃ Скільки ж можна лежати. Гості мають завтра бути. А ти тут влаштувала цирк, – крізь зуби промовив Іван. Яні…

— А що стосується моєї онуки, Олени… — нотаріус зробив паузу, подивившись на дівчину поверх окулярів. — «Їй я залишаю маєток “Старий Дуб” у Карпатах, разом із прилеглими землями»

— А що стосується моєї онуки, Олени… — нотаріус зробив паузу, подивившись на дівчину поверх окулярів. — «Їй я залишаю маєток “Старий Дуб” у Карпатах, разом із прилеглими землями»

Viktor
15 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — А що стосується моєї онуки, Олени… — нотаріус зробив паузу, подивившись на дівчину поверх окулярів. — «Їй я залишаю маєток “Старий Дуб” у Карпатах, разом із прилеглими землями»

У кабінеті нотаріуса пахло дорогою шкірою, поліролем для меблів і ледь вловимим ароматом застарілої ненависті. За вікном шумів дощовий Київ,…

Чаку було зовсім не зрозуміло, чому двері під’їзду, через які вони стільки разів поверталися – зачинені.– Може, все-таки помилився? – подумав він. – Просто треба ще трохи почекати й господар згадає, Це гра! Але я знайшов. Тепер чекаю!

Чаку було зовсім не зрозуміло, чому двері під’їзду, через які вони стільки разів поверталися – зачинені.– Може, все-таки помилився? – подумав він. – Просто треба ще трохи почекати й господар згадає, Це гра! Але я знайшов. Тепер чекаю!

Viktor
15 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Чаку було зовсім не зрозуміло, чому двері під’їзду, через які вони стільки разів поверталися – зачинені.– Може, все-таки помилився? – подумав він. – Просто треба ще трохи почекати й господар згадає, Це гра! Але я знайшов. Тепер чекаю!

Чаку було зовсім не зрозуміло, чому двері під’їзду, через які вони стільки разів поверталися з прогулянки – зачинені. Він сидів…

Чоловік сказав «назад не прийму», а після розлучення запитав, чи не хоче Марина повернутися

Чоловік сказав «назад не прийму», а після розлучення запитав, чи не хоче Марина повернутися

Viktor
15 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Чоловік сказав «назад не прийму», а після розлучення запитав, чи не хоче Марина повернутися

– Ну, розвела болото! – невдоволено сказав Віктор. – Ех, одружитися б мені знову… Вибрав би нормальну жінку, яка знає…

— Заходь. У тебе є шанс пояснити, чому я досі не подала на розлучення. Ілля зайшов. Надто спокійно. Наче досі вірив, що зможе викрутитись. — Ну і що? Де пояснення? Де каяття? Де, чорт забирай, хоча б тінь розуму на обличчі?

— Заходь. У тебе є шанс пояснити, чому я досі не подала на розлучення. Ілля зайшов. Надто спокійно. Наче досі вірив, що зможе викрутитись. — Ну і що? Де пояснення? Де каяття? Де, чорт забирай, хоча б тінь розуму на обличчі?

Viktor
15 Березня, 202615 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Заходь. У тебе є шанс пояснити, чому я досі не подала на розлучення. Ілля зайшов. Надто спокійно. Наче досі вірив, що зможе викрутитись. — Ну і що? Де пояснення? Де каяття? Де, чорт забирай, хоча б тінь розуму на обличчі?

Квартира дісталась Анастасії від діда. Старого, буркотливого, але справедливого, який не довіряв нікому, крім своєї єдиної онуки. Дім стояв на…

— Так, справді! Я вже й квартиру вибрав. Трикімнатна, не новобудова, але будинок не старий. Там зроблено ремонт, поки що заселимося в таку, а потім потихеньку все зробимо. Женя трохи засмутилася, почувши, що чоловік вибрав квартиру, не порадившись із нею. Адже їм там жити разом. Але радість від того, що скоро вони переїдуть у власне житло, переважила цю легку образу. Залишилося взяти іпотеку в банку й оформити угоду. Жінка навіть почала потихеньку збирати речі, бо вони протягом двох тижнів планували переїхати.

— Так, справді! Я вже й квартиру вибрав. Трикімнатна, не новобудова, але будинок не старий. Там зроблено ремонт, поки що заселимося в таку, а потім потихеньку все зробимо. Женя трохи засмутилася, почувши, що чоловік вибрав квартиру, не порадившись із нею. Адже їм там жити разом. Але радість від того, що скоро вони переїдуть у власне житло, переважила цю легку образу. Залишилося взяти іпотеку в банку й оформити угоду. Жінка навіть почала потихеньку збирати речі, бо вони протягом двох тижнів планували переїхати.

Viktor
15 Березня, 202615 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Так, справді! Я вже й квартиру вибрав. Трикімнатна, не новобудова, але будинок не старий. Там зроблено ремонт, поки що заселимося в таку, а потім потихеньку все зробимо. Женя трохи засмутилася, почувши, що чоловік вибрав квартиру, не порадившись із нею. Адже їм там жити разом. Але радість від того, що скоро вони переїдуть у власне житло, переважила цю легку образу. Залишилося взяти іпотеку в банку й оформити угоду. Жінка навіть почала потихеньку збирати речі, бо вони протягом двох тижнів планували переїхати.

Женя не працювала вже п’ять років. Як пішла з сином у декрет, так з нього й не вийшла. Це не…

Катерина сиділа з колежанкою в кафе. Обідня перерва добігала кінця, настав час повертатися на роботу. – Давай із собою пампушок візьмемо? – сказала Катя. – Пити одну каву вже набридло. Кожен на своїй дієті сидить, але ж ми не винні. – Давай, хай заздрять! – погодилася колега. На столі завібрував телефон. Номер був невідомий. – Катерино… – почувся незнайомий чоловічий голос. – Не знаю ваше по-батькові… Ваш чоловік потрапив в пригоду на дорозі. Він у третій міській лікарні. – Це жарт?! – ахнула Катя. – Яка може бути пригода?! Він не має прав, не має машини! Катерина не вірила своїм вухам.

Катерина сиділа з колежанкою в кафе. Обідня перерва добігала кінця, настав час повертатися на роботу. – Давай із собою пампушок візьмемо? – сказала Катя. – Пити одну каву вже набридло. Кожен на своїй дієті сидить, але ж ми не винні. – Давай, хай заздрять! – погодилася колега. На столі завібрував телефон. Номер був невідомий. – Катерино… – почувся незнайомий чоловічий голос. – Не знаю ваше по-батькові… Ваш чоловік потрапив в пригоду на дорозі. Він у третій міській лікарні. – Це жарт?! – ахнула Катя. – Яка може бути пригода?! Він не має прав, не має машини! Катерина не вірила своїм вухам.

Viktor
15 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Катерина сиділа з колежанкою в кафе. Обідня перерва добігала кінця, настав час повертатися на роботу. – Давай із собою пампушок візьмемо? – сказала Катя. – Пити одну каву вже набридло. Кожен на своїй дієті сидить, але ж ми не винні. – Давай, хай заздрять! – погодилася колега. На столі завібрував телефон. Номер був невідомий. – Катерино… – почувся незнайомий чоловічий голос. – Не знаю ваше по-батькові… Ваш чоловік потрапив в пригоду на дорозі. Він у третій міській лікарні. – Це жарт?! – ахнула Катя. – Яка може бути пригода?! Він не має прав, не має машини! Катерина не вірила своїм вухам.

Катерина сиділа з колежанкою в кафе. Обідня перерва добігала кінця, настав час повертатися на роботу. – Давай із собою пампушок…

Завтра мені виповниться 24роки. Я збиралася відзначити — як і всі попередні… тихо й «таємно», в орендованій квартирі, поки його дружина впевнена, що він на роботі. Так триває вже 5 років. Відтоді, як мені було дев’ятнадцять. Що я зрозуміла за ці роки…

Завтра мені виповниться 24роки. Я збиралася відзначити — як і всі попередні… тихо й «таємно», в орендованій квартирі, поки його дружина впевнена, що він на роботі. Так триває вже 5 років. Відтоді, як мені було дев’ятнадцять. Що я зрозуміла за ці роки…

Viktor
15 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Завтра мені виповниться 24роки. Я збиралася відзначити — як і всі попередні… тихо й «таємно», в орендованій квартирі, поки його дружина впевнена, що він на роботі. Так триває вже 5 років. Відтоді, як мені було дев’ятнадцять. Що я зрозуміла за ці роки…

Завтра мені виповниться двадцять чотири. Я збиралася відзначити цей день разом із ним — як і всі попередні роки, тихо…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • Пустив до себе жити жінку з дитиною. Через пів року я зрозумів, що зробив помилку, а тепер не знаю, що мені робити…
  • Їй треба, щоб романтика була, інтрига. А я не вмію, ось вона і нервує. Якось все у нас не ладнається після весілля. Думав, хоч на природі вона вгамується, так ні. Втомився я від цього
  • Минулого тижня до мене зателефонувала донька. Але не для того, аби привітати зі святами. Одразу наголосила, що тема для розмови серйозна…
  • Анна йшла додому в гарному настрої — мимоволі подивилася на свої руки.! У всіх жінок у сорок манікюр на пальцях, а у мене … Що поробиш? Дочку треба піднімати. Вона перший курс інституту вже закінчила. Але це були ще квіточки…прийшовши додому я навіть не піодозрзювала, який «сюрприз» на мене там чекатиме..
  • – Мені бабуся залишила квартиру. Однокімнатну, але нам поки що вистачить. Ми з батьками вже й ремонт зробили, – з готовністю і певною часткою гордості сказав наречений. – Добре, дуже добре. Ми з Наталею починали з орендованої квартири. Сучасні молоді люди спочатку подають заяву в РАЦС, а потім тільки повідомляють батьків. А у вас все по-людськи, як належить. Ну що ж, кохання вам та розуміння. – Володимир подивився на дочку. Та щасливо посміхалася.
  • Мамо, — почала Марина, — я не хотіла вас образити. Я просто бачу, як вам важко, як Денис переживає. Я хотіла звільнити вас від цього тягаря. Світлана Петрівна раптом закрила обличчя руками і тихо заплакала. Це були не злі сльози, а якась нескінченна втома. — Мариночко, ти думаєш, я не бачу цього бруду? Я бачу кожну павутинку. Але кожна річ тут — це мій якір. Ось ці засмальцьовані журнали ми читали разом з покійним батьком Дениса, коли він уже не міг вставати. А ці пакунки зі старим одягом… я все збиралася перешити, вірила, що ще будуть сили, що життя ще попереду. Викинути це для мене — це як викинути частину себе, визнати, що все минуло. Марина завмерла. Вона зрозуміла, що захаращеність квартири була не лінощами, а своєрідним коконом, у який жінка сховалася від самотності та страху перед майбутнім. Чистота означала порожнечу, а порожнеча лякала більше за бруд. — Вибачте мені
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes