Автор: Viktor

От якось друг порадив мені зареєструватись в інтернеті на сайті знайомств. Та краще б я цього не робив…

Коментарі Вимкнено до От якось друг порадив мені зареєструватись в інтернеті на сайті знайомств. Та краще б я цього не робив…

Мені 50 і я досі самотній. Якось познайомився з жінкою в інтернеті, та тільки знав би я, яким соромом це…

І ось тепер Ліля складала свої речі в цю сумку, але не для того, щоб вирушити до моря, а для того, щоб їхати в місто на огляд… А що коли?.. Від цих думок Івану стало не по собі. Вечеряти того вечора він так і не став, а вночі довго не міг заснути. Він лежав поруч із дружиною і чув, як вона тихенько схлипує.

Коментарі Вимкнено до І ось тепер Ліля складала свої речі в цю сумку, але не для того, щоб вирушити до моря, а для того, щоб їхати в місто на огляд… А що коли?.. Від цих думок Івану стало не по собі. Вечеряти того вечора він так і не став, а вночі довго не міг заснути. Він лежав поруч із дружиною і чув, як вона тихенько схлипує.

Ось вже котрий день Іван не знаходив собі місця. Він дуже переживав за свою дружину Лілію, яка проходила обстеження у…

Машина у нього теж хороша, в салоні завжди охайно, приємна музика. Навіть кілька разів підвозив Ксенію додому, але не чіплявся і ні на що не натякав. Він теж знав, що Ксенія нерівно дихає в бік Романа. Нарешті всі зібралися в ресторані. Враження були дивовижні. Жінки дивилися одна на одну, хтось радів, хтось заздрив. — Ксюша, ну ти красуня, Роман побачить і відразу очманіє, — сказала їй Ельвіра.

Коментарі Вимкнено до Машина у нього теж хороша, в салоні завжди охайно, приємна музика. Навіть кілька разів підвозив Ксенію додому, але не чіплявся і ні на що не натякав. Він теж знав, що Ксенія нерівно дихає в бік Романа. Нарешті всі зібралися в ресторані. Враження були дивовижні. Жінки дивилися одна на одну, хтось радів, хтось заздрив. — Ксюша, ну ти красуня, Роман побачить і відразу очманіє, — сказала їй Ельвіра.

Офіс гудів, всі готувалися до корпоративу на честь ювілею компанії. Директор на загальних зборах вже оголосив: — Через тиждень у…

— Ріж на салат дрібніше, — сказала Галина Іванівна й одразу осіклася. — Ой, пробач, доню. Я знову за своє… — Ні, — усміхнулася Оксана. — Ви праві. Костик справді любить дрібну нарізку. Покажіть, як ви це робите. Свекруха показала

Коментарі Вимкнено до — Ріж на салат дрібніше, — сказала Галина Іванівна й одразу осіклася. — Ой, пробач, доню. Я знову за своє… — Ні, — усміхнулася Оксана. — Ви праві. Костик справді любить дрібну нарізку. Покажіть, як ви це робите. Свекруха показала

Тридцятого грудня, за пів години до одинадцятої ранку, у дверях роздався стукіт. Оксана витерла руки об фартух і пішла відчиняти,…

Увійшовши до квартири, Оля зупинилася. Біля порога, акуратно стояли, поруч із її та Івановим взуттям, туфлі. Вона впізнала їх одразу – це були туфлі сестри Івана – дорогі, на високих підборах. Для чого вона тут? Оля не пам’ятала, щоб Іван попереджав її про візит сестри

Коментарі Вимкнено до Увійшовши до квартири, Оля зупинилася. Біля порога, акуратно стояли, поруч із її та Івановим взуттям, туфлі. Вона впізнала їх одразу – це були туфлі сестри Івана – дорогі, на високих підборах. Для чого вона тут? Оля не пам’ятала, щоб Іван попереджав її про візит сестри

Увійшовши до квартири, Оля зупинилася. Біля порога, акуратно стояли, поруч із її та Івановим взуттям, туфлі. Вона впізнала їх одразу…

Ой, Юлю, якщо тобі гроші нема куди подіти – краще б братові допомогла! З глузду з’їхати! Шість тисяч сімсот на корм! – заголосила мати

Коментарі Вимкнено до Ой, Юлю, якщо тобі гроші нема куди подіти – краще б братові допомогла! З глузду з’їхати! Шість тисяч сімсот на корм! – заголосила мати

– Ой, Юлю, якщо тобі гроші нема куди подіти – краще б братові допомогла! З глузду з’їхати! Шість тисяч сімсот…

– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри? Я стояла біля панорамного вікна свого офісу на сімнадцятому поверсі. Місто лежало внизу, як на долоні, сяючи вогнями.

Коментарі Вимкнено до – Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри? Я стояла біля панорамного вікна свого офісу на сімнадцятому поверсі. Місто лежало внизу, як на долоні, сяючи вогнями.

– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах…

— Ігорю, ти ж мені обіцяв, що твої батьки більше не з’являться у нас вдома після тої сварки! Чому це вони знову до нас їдуть?

Коментарі Вимкнено до — Ігорю, ти ж мені обіцяв, що твої батьки більше не з’являться у нас вдома після тої сварки! Чому це вони знову до нас їдуть?

— Ігорю, ти ж мені обіцяв, що твої батьки більше не з’являться у нас вдома після тої сварки! Чому це…

– Щовесни ми з Дімою тут гаруємо, – сказала я свекрусі. – Щоб потім улітку приїхати та відпочити. А ви хотіли просто ключі – і все готове … Так не буває …

Коментарі Вимкнено до – Щовесни ми з Дімою тут гаруємо, – сказала я свекрусі. – Щоб потім улітку приїхати та відпочити. А ви хотіли просто ключі – і все готове … Так не буває …

– Щовесни ми з Дімою тут гаруємо, – сказала я свекрусі. – Щоб потім улітку приїхати та відпочити. А ви…

– Якщо не повернешся – я з тобою розлучуся, – сказав чоловік, але мені було байдуже

Коментарі Вимкнено до – Якщо не повернешся – я з тобою розлучуся, – сказав чоловік, але мені було байдуже

Колись я була звичайною жінкою з маленького села, з чоловіком і сином-школярем. Грошей вічно бракувало, а Сергій мріяв вступити до…