Автор: Viktor

“– Господи, ти його хіба виховувала? Не гнівай Бога! – Вигукнула невістка. – Нагадаю тобі ще раз, не ти його виховувала! Дякуй діду та бабусі!

Коментарі Вимкнено до “– Господи, ти його хіба виховувала? Не гнівай Бога! – Вигукнула невістка. – Нагадаю тобі ще раз, не ти його виховувала! Дякуй діду та бабусі!

“– Господи, ти його хіба виховувала? Не гнівай Бога! – Вигукнула невістка. – Нагадаю тобі ще раз, не ти його…

– Совісті ти не маєш, почепити дитину моєму синові на шию і самій всістися? Як ти його так любиш, то дай йому з дівчиною зійтися. А то дивися, що надумала!

Коментарі Вимкнено до – Совісті ти не маєш, почепити дитину моєму синові на шию і самій всістися? Як ти його так любиш, то дай йому з дівчиною зійтися. А то дивися, що надумала!

Ви, сусідко, не дивіться так – я не з тих, що одразу плачуться. Просто тут, у палаті, якось інакше думається….

– Я повторюю, це дитяче ліжко, для вас приготований диван. У шафі дві вільні полиці і порожні плечики – розвісьте і розкладіть свої речі. – Катя говорила рівним і чітким тоном, боячись проявити хоча б одну емоцію у відповідь на явні провокації свекрухи. Адже варто було їй хоч якось відреагувати, і їх скандал за пару секунд перетвориться на ланцюгову некеровану реакцію.

Коментарі Вимкнено до – Я повторюю, це дитяче ліжко, для вас приготований диван. У шафі дві вільні полиці і порожні плечики – розвісьте і розкладіть свої речі. – Катя говорила рівним і чітким тоном, боячись проявити хоча б одну емоцію у відповідь на явні провокації свекрухи. Адже варто було їй хоч якось відреагувати, і їх скандал за пару секунд перетвориться на ланцюгову некеровану реакцію.

Терпіти присутність родички чоловіка вона більше не могла і не хотіла. І так за час перебування в гостях «мами» у…

— До нас постійно, мало не через день, приїжджає ночувати твоя мама, наче в неї власного даху над головою немає! І ти мені зараз отак спокійно кажеш, що здихався доброї трикімнатної квартири заради залізної іграшки? Яку ти навіть поставити тут не маєш де — у нас же під під’їздом і курці ніде клюнути!

Коментарі Вимкнено до — До нас постійно, мало не через день, приїжджає ночувати твоя мама, наче в неї власного даху над головою немає! І ти мені зараз отак спокійно кажеш, що здихався доброї трикімнатної квартири заради залізної іграшки? Яку ти навіть поставити тут не маєш де — у нас же під під’їздом і курці ніде клюнути!

— У якому сенсі — продав квартиру? — ледь чутно перепитала Олена, наче боялася, що власні вуха її підло зраджують….

Тепер він часто гуляв по торговому центру один, витрачаючи час до вечора. Жінки, як і раніше, ковзали по ньому поглядами, але у нього чомусь не виходило виглядати впевненим у собі, а жарти виходили плоскими і несмішними. Виходить, поруч з нею, для неї намагався виглядати крутим і спритним.

Коментарі Вимкнено до Тепер він часто гуляв по торговому центру один, витрачаючи час до вечора. Жінки, як і раніше, ковзали по ньому поглядами, але у нього чомусь не виходило виглядати впевненим у собі, а жарти виходили плоскими і несмішними. Виходить, поруч з нею, для неї намагався виглядати крутим і спритним.

— Вибач, Саня, мені час додому. Я весь вечір провів з тобою. Дружина буде сваритися. — Володимир плеснув долонями по…

– Аліна! – голос свекрухи зривався на вереск. – Ти де? Ти доїхала? Ти вже на дачі? – Ні, я ж написала – автобус зламався, я повернулася. Стою біля дверей, зараз зайду і… – Не заходь! Аліна завмерла з ключем у замку. – Що?!

Коментарі Вимкнено до – Аліна! – голос свекрухи зривався на вереск. – Ти де? Ти доїхала? Ти вже на дачі? – Ні, я ж написала – автобус зламався, я повернулася. Стою біля дверей, зараз зайду і… – Не заходь! Аліна завмерла з ключем у замку. – Що?!

– Аліна! – голос свекрухи зривався на вереск. – Ти де? Ти доїхала? Ти вже на дачі? – Ні, я…

Налила йому гарячого курячого супу з добрими шматками м’яса. — Сідай, їж уже! Той сів, тільки ложка задзеленчала. — Ти за той місяць скільки «закрив»? — почала розмову Ліда. — Тисяч сорок п’ять буде

Коментарі Вимкнено до Налила йому гарячого курячого супу з добрими шматками м’яса. — Сідай, їж уже! Той сів, тільки ложка задзеленчала. — Ти за той місяць скільки «закрив»? — почала розмову Ліда. — Тисяч сорок п’ять буде

Чоловік зайшов, як завжди, втомлений, ще й з важким пакунком, де, певно, лежала брудна спецівка. Очі блищали, а на джинсах…

З того часу Андрійко та бабуся стали найкращими друзями. А ось прийняти невістку Петрівна ніяк не могла. І розумом розуміла, що чудова дружина дісталася синові, але щось усерединї, не давало спокою. Вона все чекала слушної нагоди, щоб невістку на місце поставити, в чомусь викрити.

Коментарі Вимкнено до З того часу Андрійко та бабуся стали найкращими друзями. А ось прийняти невістку Петрівна ніяк не могла. І розумом розуміла, що чудова дружина дісталася синові, але щось усерединї, не давало спокою. Вона все чекала слушної нагоди, щоб невістку на місце поставити, в чомусь викрити.

Вітя, одумайся! Вона ж розлучена! Та ще й старша за тебе! – мама витирала сльози краєчком хустинки. -Мамо, ну не…

Щойно переступивши поріг, Тамара з порога починала кричати на бабусю. Бабуся була її рідною матір’ю, яка після появи онуків оселилася в них, щоб допомагати. Дітей було двоє: старший Сашко і Таня — на п’ять років молодша за брата. — Ти чому так занехаяла квартиру? Скрізь безлад, пилюка, бруд! — зазвичай із цих звинувачень починався кожен її приїзд.

Коментарі Вимкнено до Щойно переступивши поріг, Тамара з порога починала кричати на бабусю. Бабуся була її рідною матір’ю, яка після появи онуків оселилася в них, щоб допомагати. Дітей було двоє: старший Сашко і Таня — на п’ять років молодша за брата. — Ти чому так занехаяла квартиру? Скрізь безлад, пилюка, бруд! — зазвичай із цих звинувачень починався кожен її приїзд.

Тетяна якраз закінчувала прийом і вже збиралася додому, коли задзвонив телефон. На екрані висвітлилося — «Мама». — Мені треба перевіритися,…

А через пів року, коли животик у Тетяни став добре помітний, Микола став її ніби навіть цуратися. Не цілував, як раніше, і часто їздив до матері допомагати, та ще й із ночівлею, залишаючи дружину одну. – Та чого тобі трястись у цьому автобусі зі мною? А мати твоя днями приїжджала, он яблука тобі привезла. Тож ти з нею вже побачилася! Тепер уже згодом у село разом поїдемо, вдома краще сиди, – ніби відмовлявся від неї Микола.

Коментарі Вимкнено до А через пів року, коли животик у Тетяни став добре помітний, Микола став її ніби навіть цуратися. Не цілував, як раніше, і часто їздив до матері допомагати, та ще й із ночівлею, залишаючи дружину одну. – Та чого тобі трястись у цьому автобусі зі мною? А мати твоя днями приїжджала, он яблука тобі привезла. Тож ти з нею вже побачилася! Тепер уже згодом у село разом поїдемо, вдома краще сиди, – ніби відмовлявся від неї Микола.

– Виходь за мене? Я поки що з матір’ю живу, але мене на роботу в райцентр кличуть, обіцяли дати житло….