Синку, — промовила бабуся тихо. — Сьогодні ти на коні, а завтра шлях може стати дуже крутим. Земля під усіма нами однакова. Спробуй бути людиною, поки маєш на це сили. Максим розреготався. Це був сухий, зверхній сміх людини, яка вірила у власну недоторканність. — Поради від жебрачки? Оце вже справді смішно. Хочеш грошей? Ну, тримай, відчуй смак успіху. Він засунув руку в кишеню, вигріб жменю дріб’язку, що залишився після ранкової кави, і з розмаху жбурнув його в бік жінки. Монети з металевим дзвоном розлетілися по плитці, деякі покотилися у щілини, інші впали в калюжу. Одна монета боляче зачепила суху руку жінки, залишивши на шкірі помітну червону мітку. — Збирай, не лінуйся. Тут на кілька батонів вистачить, — Максим підморгнув Світлані, яка тонко хіхікнула, прикриваючи рота долонею. Вони зайшли всередину, залишивши по собі шлейф дорогого одеколону та тихий звук металу, що завмер на асфальті

«Коли в твоїх руках зосереджені всі гроші світу, найважче — не помітити момент, коли ти сам перетворюєшся на звичайний товар з цінником замість душі», — з цією думкою Максим вийшов зі свого новенького купе, недбало кинувши ключі хлопцю на парковці. На ньому був костюм, пошитий на замовлення, який сидів так ідеально, що здавався природним продовженням … Read more

– Ти взагалі з дуба звалився?! Тобто твоїх батьків я впущу в свою квартиру, яка чекає на орендарів, а рідну дочку залишу без грошей? Типу, крутись, дочко, як хочеш! Так, чи що?

– Ти взагалі з дуба звалився?! Тобто твоїх батьків я впущу в свою квартиру, яка чекає на орендарів, а рідну дочку залишу без грошей? Типу, крутись, дочко, як хочеш! Так, чи що? – Наталко, ну що ти упираєшся, слово честі?! Мої батьки ж не чужі! Це ж тепер і твої батьки також! – міркував Марко, … Read more

“– Мамо, я тебе прошу, благаю, будь ласка! Допоможи мені врятувати мого чоловіка! Всього п’ятдесят тисяч! В нас же син… Він же залишиться без батька! – Світлано… Тут я можу допомогти тільки порадою. Візьміть кредит або зверніться до його друзів

– Мамо, я, звичайно, все розумію, п’ятдесят тисяч – сума велика… Але ж у тебе були гроші! Чому ти нам не допомогла? – з болем у голосі спитала Світлана. – Ну, скажімо, були. І що? Це мої гроші, я ними й розпоряджаюся, – відмахнулась Любов Максимівна. – Ви ж, зрештою, викрутилися, нічого страшного не сталося. … Read more

Приїхавши до чоловіка в лікарню в День народження, Алла застала там його перше кохання. Вся лікарня сміялася з того, що трапилося далі.

Приїхавши до чоловіка в лікарню в День народження, Алла застала там його перше кохання. Вся лікарня сміялася з того, що трапилося далі. У Алли захворів чоловік. Зробили операцію. Нічого складного, але в лікарні довелося полежати. Федір і Алла жили разом уже п’ятнадцять років. Усе було, і добре, і погане, як і в будь-якій сім’ї. Але … Read more

Категорично проти, аби син брав собі за жінку Нінку – адже її родичка зруйнувала нашу родину. І не знати, чи її “кровинка” буде вірність зберігати. Я вже раз обпеклася, і не хочу, аби синові було погано!

Коли я побачила наречену свого сина Матвія – то ледь дар мови не втратила. От я молила Бога, аби він постав йому гідну жінку, щоб в них було щире кохання. А йому от небеса таку гуляку постали. Мені було 18, коли я народила Матвія. Я сама родом з невеличкого села і це для нас було … Read more

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри? Я стояла біля панорамного вікна свого офісу на сімнадцятому поверсі. Місто лежало внизу, … Read more

Володя, так звали однокласника, жив в іншому районі, тут він опинився випадково, колись вони навіть зустрічалися, але не вийшло, не вийшло в них кохання… -Катя, а я тебе любив по-справжньому тоді, мені було дуже неприємно, коли ти пішла. -Володю, хіба? Ми ж, здається, обоє вирішили, що нам це не потрібно, і розлучилися друзями.

Микола йшов від Катерини довго… Довго і важко. Він вже, напевно, в сотий раз перевірив свою валізу, виклав усе з неї, перевірив кожну річ, а потім акуратно склав все назад, любовно розгладжуючи кожну складочку на одязі. Він перебрав кожну річ, акуратно поклавши на місце. Забрав свої грамоти… Кожну він перевірив, витер пил, поклав у файл … Read more

Коли я повернулась в Україну, щоб познайомити Антоніо з мамою, то зустріла Дениса, свого колишнього чоловіка. Він не впізнав мене, навіть. І далі сказав те, чого я геть не чекала.

Колишній чоловік був шокований, коли побачив мене через 5 років. Справа в тому, що Денис (мій тепер колишній чоловік) зрадив мене та пішов до іншої жінки і це через 17 років щасливого шлюбу. З Денисом ми одружились, бо дуже кохали одне одного. Він гарно до мене залицявся, завжди приділяв увагу, навіть як був дуже втомлений, … Read more

 Ні, Іро, на мене не розраховуй! Вийшла заміж – будь тепер за чоловіком, а не за мною. Мені тут чужа людина в хаті не потрібна, – відрізала мати

– Ні, Іро, на мене не розраховуй! Вийшла заміж – будь тепер за чоловіком, а не за мною. Мені тут чужа людина в хаті не потрібна, – відрізала Галина. Ірина судомно проковтнула, стиснувши телефон міцніше. До горла підкотила грудка. Вона не розраховувала на таку зверхню відмову. – Мам… Він же не чужий! Це мій чоловік, … Read more

Як продаси ти тітчин будинок, їздитимемо щоліта на курорт, насолоджуватимемося… Море, це тобі не річка якась…

Автобус повернув із шосе на ґрунтову сільську дорогу. До села залишалося їхати близько трьох кілометрів. В автобусі їхали лише два пасажири: Галина та її подруга Тетяна. Решта вийшли раніше, біля своїх сіл. – Ну, ось, і наше село скоро, – зітхнула Галина. – Пам’ятається: скільки ж я тут своїх канікул провела… Так, рахуй усі шкільні, … Read more