Синку, — промовила бабуся тихо. — Сьогодні ти на коні, а завтра шлях може стати дуже крутим. Земля під усіма нами однакова. Спробуй бути людиною, поки маєш на це сили. Максим розреготався. Це був сухий, зверхній сміх людини, яка вірила у власну недоторканність. — Поради від жебрачки? Оце вже справді смішно. Хочеш грошей? Ну, тримай, відчуй смак успіху. Він засунув руку в кишеню, вигріб жменю дріб’язку, що залишився після ранкової кави, і з розмаху жбурнув його в бік жінки. Монети з металевим дзвоном розлетілися по плитці, деякі покотилися у щілини, інші впали в калюжу. Одна монета боляче зачепила суху руку жінки, залишивши на шкірі помітну червону мітку. — Збирай, не лінуйся. Тут на кілька батонів вистачить, — Максим підморгнув Світлані, яка тонко хіхікнула, прикриваючи рота долонею. Вони зайшли всередину, залишивши по собі шлейф дорогого одеколону та тихий звук металу, що завмер на асфальті
«Коли в твоїх руках зосереджені всі гроші світу, найважче — не помітити момент, коли ти сам перетворюєшся на звичайний товар з цінником замість душі», — з цією думкою Максим вийшов зі свого новенького купе, недбало кинувши ключі хлопцю на парковці. На ньому був костюм, пошитий на замовлення, який сидів так ідеально, що здавався природним продовженням … Read more