Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЗДОРОВ’Я
  • Ніна Петрівна щиро раділа за сусідку

Ніна Петрівна щиро раділа за сусідку

Viktor
2 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ніна Петрівна щиро раділа за сусідку

Ніна Петрівна щиро раділа за сусідку. Дивлячись на статного, широкоплечого Віктора, вона думала: «Ось вона, стіна! Буде Галі захист, а малому Артему — справжній чоловічий приклад перед очима». Старенька й уявити не могла, що за цією фасадною міццю ховається дріб’язковий тиран, який перетворить життя дитини на нескінченне очікування під зачиненими дверима, а затишну квартиру — на зону відчуження.

Ніна Петрівна поверталася з крамниці, коли знову побачила знайому картину: десятирічний Артем сидів на брудних сходах під’їзду, обхопивши коліна руками.

— Ти чому знову тут кукуєш? — старенька суворо насупила брови, хоча в серці все стислося від жалю.

— Здрастуйте, бабо Ніно… — хлопчик швидко підвів очі й одразу втупився в підлогу. З-за сусідських дверей долинав глухий гуркіт і роздратований чоловічий крик.

— Знову «виховна година»? — зітхнула Ніна Петрівна. — Ану підводься. У мене борщ свіжий, на домашній сметані. Ходімо, горювачу.

Артем був «золотою» дитиною. Ввічливий, спокійний, він завжди допомагав сусідам із важкими сумками. Колись у нього був батько Андрій — людина з великим серцем і золотими руками. Але Андрія не стало раптово, коли малому було сім. Галина, мати Артема, довго не могла оговтатися, поки Ніна Петрівна не дала «мудру» пораду: «Тобі чоловік потрібен, а малому — батько».

Так у домі з’явився Віктор. Широкі плечі, впевнена хода… і голос, який з кожним місяцем ставав дедалі гучнішим. Віктор виявився патологічним ревнивцем і домашнім диктатором. Коли Ніна Петрівна намагалася поговорити з Галею, та лише відводила погляд: «Він просто втомлюється… ви ж самі казали, без чоловіка важко».

Крапку поставила одна ніч. Артем прибіг до баби Ніни о дванадцятій: «Мамі погано, а він пішов!». Виявилося, після корпоративу Віктор влаштував дикий скандал через те, що колега підвіз Галю до під’їзду. Він кричав, штовхав, а потім просто грюкнув дверима, залишивши жінку з нервовим зривом.

— Чоловік чоловікові різниця, — шепотіла Галя пізніше, стискаючи кухоль чаю. — Більше нікого не пущу. Проживемо самі.

Минув рік. Галя та Артем жили тихо, аж поки Ніна Петрівна не помітила сусідку з букетом квітів. А згодом побачила у дворі дивну картину: Артем ганяв м’яча з високим чоловіком у спортивному костюмі. Це був Володимир. Він не кричав «як треба», він просто грав.

— А давай мамі тістечка купимо? Вона ж старалася, обід готувала, — запропонував Володимир Артему. Хлопчик розцвів. Це було вперше після смерті батька, коли хтось подумав не про «своє право», а про мамину радість.

Невдовзі Галя прийшла прощатися.

— Переїжджаємо ми, Ніно Петрівно. Володимир покликав до себе, там квартира більша. Артемко каже, що Володя — «класний», вони вже мотор для човна пригледіли. Дякуємо вам, що не дали нам тоді зовсім зневіритися.

За кілька місяців Галя знову завітала до старої сусідки. Вона сяяла. Під вільним пальтом уже чітко вгадувався округлий животик.

— Артем тепер з риболовлі не вилазить, — сміялася вона. — Каже, що буде захищати молодшу сестричку.

Ніна Петрівна дивилася їй услід і витирала сльози радості. Вона нарешті зрозуміла: справжня опора — це не широкі плечі, які вміють лише тиснути, а тепла рука, що вміє підтримати. Справжня сім’я починається не з «чоловіка в домі», а з поваги до кожної душі, навіть якщо цій душі всього десять років. Тепер у тому вікні навпроти більше ніхто не вимикав світло під звуки сварок, бо там нарешті оселилася любов, яка не потребує крику.

Як ви вважаєте, чи варто жінкам терпіти важкий характер чоловіка заради «прикладу для сина», чи такий приклад тільки калічить дитячу психіку? Поділіться своїми думками у коментарях!

Навігація записів

Мої вітання! — мовила зовиця, оглядаючи новий та сучасний будинок брата з невісткою з помітною заздрістю. — Ми тут подумали, раз ви так швидко відбудувалися, то мабуть у вас і місця багато. У нас у квартирі зараз труби міняють, жити неможливо. Ми поживемо у вас пару тижнів. Дітям все одно треба десь гуляти. Де наша кімната? Наталка, невістка, яка в цей момент поливала квіти, повільно вимкнула воду і підійшла до хвіртки. — Тетяно, вибач, але ми не приймаємо гостей. — Що? — очі Тетяни полізли на лоб. — Ти що, рідну сестру чоловіка на поріг не пустиш? — Саме так. Минулого року ти назвала нас егоїстами і сказала, що ми більше не родичі. Я не бачу причин, чому я маю пускати у свій дім людину, яка так до нас ставиться. У нас свої плани на літо, і в них не входить обслуговування твоєї родини. — Андрію! — закричала Тетяна у бік будинку. — Ти це чуєш? Твоя жінка зовсім здуріла
Мені 54 роки, пенсії у мене немає і не буде, оскільки я ніколи не працювала. А син замість того, щоб увійти в моє становище, порадив мені влаштуватися кудись на роботу, бо йому дуже потрібна квартира, яка дісталася мені від колишнього чоловіка і яку я здаю квартирантам. Син зовсім не думає про мене. Він прекрасно знає, що здача квартири – це мій єдиний дохід, і що в 54 роки роботу собі я знайти не зможу. Але сина не цікавить, як я тепер буду жити

Related Articles

Донька приїхала з дітьми. Я, як завжди, метушилася на кухні, вирішила хоч щось домашнє на стіл поставити. Зварила картопельки, запекла рибу, нарізала салатик. Стою біля мийки — і мене знову хапає так, що я просто вперлася руками в стільницю і заклякла. Внучка смикає за рукав

Viktor
19 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Донька приїхала з дітьми. Я, як завжди, метушилася на кухні, вирішила хоч щось домашнє на стіл поставити. Зварила картопельки, запекла рибу, нарізала салатик. Стою біля мийки — і мене знову хапає так, що я просто вперлася руками в стільницю і заклякла. Внучка смикає за рукав

“Вaжка втрата”: у Крaматорську внаcлідок удaру вoрожого дрoна загuнулu жyрналістка телеканалу Freedom і опeратор.

Viktor
23 Жовтня, 202523 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до “Вaжка втрата”: у Крaматорську внаcлідок удaру вoрожого дрoна загuнулu жyрналістка телеканалу Freedom і опeратор.

Як прaвильно збeрігати пeрсики: кoриcні поради

Viktor
16 Липня, 202516 Липня, 2025 Коментарі Вимкнено до Як прaвильно збeрігати пeрсики: кoриcні поради

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes