Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Ніколи не думала, що в Португалії доведеться зустріти нового чоловіка. І тут ми приїхали до України на свята.. Педро, до речі, сам напросився у гості. Дуже йому кортіло познайомитися з моєю донькою, зятем.. І тут Педро дістав з гаманця і зробив «подарунок» для онуків. У мене аж дар мови пропав, донька і зять так само були в…Тільки Педро посміхався на всі 32 зуби і наминав борщ…

Ніколи не думала, що в Португалії доведеться зустріти нового чоловіка. І тут ми приїхали до України на свята.. Педро, до речі, сам напросився у гості. Дуже йому кортіло познайомитися з моєю донькою, зятем.. І тут Педро дістав з гаманця і зробив «подарунок» для онуків. У мене аж дар мови пропав, донька і зять так само були в…Тільки Педро посміхався на всі 32 зуби і наминав борщ…

Viktor
23 Березня, 202623 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ніколи не думала, що в Португалії доведеться зустріти нового чоловіка. І тут ми приїхали до України на свята.. Педро, до речі, сам напросився у гості. Дуже йому кортіло познайомитися з моєю донькою, зятем.. І тут Педро дістав з гаманця і зробив «подарунок» для онуків. У мене аж дар мови пропав, донька і зять так само були в…Тільки Педро посміхався на всі 32 зуби і наминав борщ…

Я працюю в Португалії вже добрих 10 років. Поїхала сюди на заробітки, бо зрозуміла, що в Україні мізерна зарплата. Тоді долар шалено підскочив, продукти та одяг подорожчали, а зарплату ніяк не підіймали.

На щастя, мені пощастило одразу знайти гарну роботу – доглядала літню сеньйору. Добре, що та жіночка трішки знала англійську та російську, могла пояснити, що хоче. Та і з часом я сама добре вивчила португальську.

В Україні в мене залишилася донька. Олені тоді вже було 18 років, вона навчалася в університеті. Я розуміла, що донька вже доросла і може подбати про себе. Але часто їй висилала продукти та гроші, хоча вона мала гарну стипендію.

Так минув час, донька вийшла заміж. Я віддала молодятам свою квартиру, оплатила в ній ремонт. Ще коли перший онук народився, то я привезла з Португалії аж 2 валізи одягу для малюка і дала пару тисяч євро.

Однак, ніколи не думала, що мені в Португалії доведеться зустріти нового чоловіка. З Педро познайомилася випадково – він приїхав до сеньйори на свята, виявився якимось далеким родичем. І з першого дня знайомства постійно засипав мене компліментами, запрошував на побачення, дарував дуже дорогі подарунки. Мені якось було соромно, ну бо що люди про мене подумають? Дурна баба, крутить роман з іноземцем!

– Мамо, ну хіба ти не заслуговуєш на щастя? Стільки років працювала, тепер час про кохання подумати.

– Доню, та люди з мене насміхатимуться, коли додому приїду

– Навпаки! Ти уявляєш, як заздритимуть? Що ти маєш такого багатого кавалера!

Педро, до речі, мав декілька кораблів та яхт, які здавав в оренду. І прибуток був чималий. Повірте, краще заради спокою не переводити ті євро в гривні, бо очі на лоба вилізуть.Тим паче, коханий не жалів грошей на мене. Купив дорогий телефон айфон, тричі на тиждень ми вечеряли у гарних ресторанах. Навіть шубку мені купив на зиму, хоча тут дуже тепло.

І от декілька днів тому я приїхала до України на свята. То ж скоро Різдво та Новий Рік, потрібно готуватися. Педро, до речі, сам напросився у гості. Дуже йому кортіло познайомитися з моєю донькою, зятем, поняньчитися з онуками.

Для рідних я накупила повну валізу гостинців – солодощі, крупи, сири, вина, різні сорти м’яса та ковбас до столу.

Олена приготувала борщик, наліпила вареників, навіть сама хліба спекла. Хотіла так нагодувати Педро нашими традиційними стравами.

Але тоді сталося просто шокуюче. Педро дістав з гаманця тільки 50 євро і дав Олені, натякнув, що то на подарунок для онуків. У мене аж дар мови пропав, донька і зять так само були в шоці. Тільки Педро посміхався на всі 32 зуби і наминав борщ.

– Мамо, ну я все розумію, але 50 євро? Що я на ці гроші дітям куплю? Навіть на комбінезон для молодшого не вистачить.

– Олено, я сама не знаю, що на Педро найшло. Він ніколи таким скупердяєм не був…

– Дивися, мамо, аби ти потім не плакала через такого жлоба!

Тепер не знаю, як натякнути коханому, що 50 євро на подарунок – то як дати 5 гривень, мала сума. І він сам нічого з Португалії не привіз, я на свої гроші купила продукти та одяг рідним.

І що мені далі робити? Може, моя Олена дійсно має рацію та Педро просто жаліє гроші на онуків?

Навігація записів

Переплутавши дату, невістка приїхала привітати свекруху на день раніше… А почувши голос чоловіка й не очікувала, що вже розлучена.
На її день народження місяць тому він подарував їй кухонний комбайн. «Тобі ж так буде легше готувати, кохана», — сказав він тоді

Related Articles

Як вона взяла величезний кредит на своє ім’я, щоб зробити в цій самій «його» квартирі ремонт — бо бетонні стіни були, а от проводки, труб і штукатурки не було. Так, формально стіни належали йому. А ось все інше… — Моїх речей тут немає? — прошепотіла вона в порожнечу ідеальної вітальні. — Ну що ж. Давай перевіримо, коханий.

Viktor
16 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Як вона взяла величезний кредит на своє ім’я, щоб зробити в цій самій «його» квартирі ремонт — бо бетонні стіни були, а от проводки, труб і штукатурки не було. Так, формально стіни належали йому. А ось все інше… — Моїх речей тут немає? — прошепотіла вона в порожнечу ідеальної вітальні. — Ну що ж. Давай перевіримо, коханий.

— Знаєш, Вадиме, я завжди думала, що ми купили засіб для пересування, який зробить нас вільнішими, а виявилося — ми придбали нового господаря для нашого життя. Якщо ти готовий везти мене в супермаркет лише в бахілах, то, можливо, тобі варто і вечеряти сьогодні в гаражі, бо там принаймні ніхто не дихає на твій ідеальний лак.

Viktor
16 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Знаєш, Вадиме, я завжди думала, що ми купили засіб для пересування, який зробить нас вільнішими, а виявилося — ми придбали нового господаря для нашого життя. Якщо ти готовий везти мене в супермаркет лише в бахілах, то, можливо, тобі варто і вечеряти сьогодні в гаражі, бо там принаймні ніхто не дихає на твій ідеальний лак.

— О, тещо моя улюблена прийшла! — Пашка миттю опинився поруч. Але ж не для того, щоб торби на кухню занести. — Ну, що там у нас смачненького? Я якраз зі зміни, голодний як вовк! Люда так зиркнула на зятя, що інший би крізь землю провалився. — Є, Павле, є, — відрізала вона. — Та не про твою честь

Viktor
16 Травня, 202616 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — О, тещо моя улюблена прийшла! — Пашка миттю опинився поруч. Але ж не для того, щоб торби на кухню занести. — Ну, що там у нас смачненького? Я якраз зі зміни, голодний як вовк! Люда так зиркнула на зятя, що інший би крізь землю провалився. — Є, Павле, є, — відрізала вона. — Та не про твою честь

Цікаве за сьогодні

  • Як вона взяла величезний кредит на своє ім’я, щоб зробити в цій самій «його» квартирі ремонт — бо бетонні стіни були, а от проводки, труб і штукатурки не було. Так, формально стіни належали йому. А ось все інше… — Моїх речей тут немає? — прошепотіла вона в порожнечу ідеальної вітальні. — Ну що ж. Давай перевіримо, коханий.
  • — Знаєш, Вадиме, я завжди думала, що ми купили засіб для пересування, який зробить нас вільнішими, а виявилося — ми придбали нового господаря для нашого життя. Якщо ти готовий везти мене в супермаркет лише в бахілах, то, можливо, тобі варто і вечеряти сьогодні в гаражі, бо там принаймні ніхто не дихає на твій ідеальний лак.
  • — О, тещо моя улюблена прийшла! — Пашка миттю опинився поруч. Але ж не для того, щоб торби на кухню занести. — Ну, що там у нас смачненького? Я якраз зі зміни, голодний як вовк! Люда так зиркнула на зятя, що інший би крізь землю провалився. — Є, Павле, є, — відрізала вона. — Та не про твою честь
  • Світлано, щось ти непривітна якась? Може, в будинок запросиш? Що ж я, все на вулиці тобі розповідати буду? -Ну, ходімо в хату. Вечеряти будеш? -Не відмовився б
  • — Ну і як? Допоможемо Насті? — чоловік говорив так, ніби йшлося про незначну послугу, а не про те, щоб дружина виселилася з власної квартири.— Андрію, це серйозне рішення.. — Треба все обдумати…— А що тут обдумувати? в нас є можливість допомогти. Ти ж не відмовиш родині?….
  • Мамо, але Юліна мама категорично проти, — Денис намагався говорити спокійно. — Вони квартиру продавати збираються. А нам просто треба папірець для оформлення виплат і поліса. Ми ж не збираємося претендувати на ваші кімнати. Валентина Петрівна подивилася на невістку довгим, вивчаючим поглядом. Вона була жінкою впливовою, звикла все тримати під контролем. У них з батьком Дениса було кілька об’єктів нерухомості, які вони здавали, забезпечуючи собі безбідну старість. — Знаєш, Денисе, життя — штука мінлива, — м’яко промовила вона. — Сьогодні ви любите одне одного, а завтра… всяке буває. А виписати дитину потім — це ціла історія через суди. Навіщо нам на старість такі клопоти? Нехай Юля домовляється зі своєю мамою. Це їхній обов’язок — подбати про дах над головою для своєї доньки. Юля сиділа мовчки, опустивши очі. Їй хотілося просто встати і піти. Було відчуття, що її, живу людину, майбутню матір, оцінюють як якогось загарбника, що прийшов відібрати чуже майно. Вечір у їхній орендованій однокімнатці був важким
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes