Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – Твій брат теж має право на частку! – наполягала Катя. – То ви з Антоном хочете приїхати на все готове?

– Твій брат теж має право на частку! – наполягала Катя. – То ви з Антоном хочете приїхати на все готове?

Viktor
19 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Твій брат теж має право на частку! – наполягала Катя. – То ви з Антоном хочете приїхати на все готове?

Після розлучення я не хотіла залишатися в Івано-Франківську, бо думка про те, що житиму в одному місті з колишнім, мені не подобалась. Розлучення було дуже важким, Роман намагався відсудити у мене все, що міг. А опісля я хотіла просто забути цей неприємний період і почати все заново. У мене було двоє дітей, які стали мені опорою і змушували тримати себе в руках у ці важкі часи. Взагалі не знаю, що б я без них робила!

Я повернулась до маминого будинку в селі Липівка і вирішила працювати віддалено. Донедавна тут жив мій брат Антон з мамою, Але після одруження він переїхав до жінки в столицю, знайшов там роботу, облаштувався. З часом я хотіла купити власне житло. Але мама наполягала, щоб я залишилась у неї:

– Доню, та що ти будеш робити сама?

– Мій дім – це і твій дім!

– А хто догляне мене на старості? Та й удвох легше та веселіше!

За п’ять років спільного життя наш дім сильно змінився. Ми поставили огорожу, утеплили будинок, зробили нове опалення, поміняли вікна. Мій брат Антон не допомагав мені абсолютно, взагалі склалось враження, що він забув про нас з мамою.

Я вже змирилася з думкою, що доживатиму свої дні тут. Влаштувалася вчителем у місцеву школу, стала дітей на репетиторство брати. Жили ми скромно, я постійно економила та відкладала на ремонт.

Одного дня у гості заявився брат. Його дружина Катя пильно оглянула дім і оцінила мої старання:

– Добряче ти тут все облаштувала. Бо як згадаю, які тут колись хащі були – аж страшно стає! – підлещувалася братова жінка.

Потім Катя відвела мене убік і продовжила вдавати, що ми мило розмовляємо, насправді ж, вона звернулась до мене з погрозами:

– А ти думаєш, що цей дім залишиться лише тобі у спадок? Для цього ти так старалась?

– Моя мама ще жива і зараз ми не ділимо майно.

– Твій брат теж має право на частку, чи як ти думала?

– Я сама вкладалась у ремонт цього будинку, чи ви з Антоном хочете приїхати на все готове?

– Ні, так не вийде, дорогенька, ти мусиш рахуватись з братом!

Настав вечір і гості поїхали, мені ж не дає спокою ця розмова. Я маю певні заощадження і можу дозволити собі придбати невеличке житло. Однак думка про те, що все слід розпочинати спочатку, гнітить дедалі більше. Я не хочу засмучувати маму, бо не хочу її ставити між собою і братом. Порадьте, що робити.

Навігація записів

Ох, і важко було дивитися на це все. Марія ходила по селу, заходила до сусідів – прощалася, хоч сама того не розуміла. Всі вже знали, що з дівчинкою. Село невелике, таємниць не буває. Жінки пекли їй пиріжки, дядько Василь-пасічник приніс меду, тітка Клава зв’язала в’язану шапочку – м’яку, теплу.
Доля розвела їх на 30 років, щоб потім знову подарувати зустріч

Related Articles

Артеме, а ти своїй дружині що подаруєш на День закоханих? — поцікавився Богдан, старший менеджер, який уже замовив для дружини величезного плюшевого ведмедя. — Нічого, — відрізав Артем. — Скоро восьме березня, тоді й подумаю про квіти. Навіщо плодити зайві витрати на придумані дати? Богдан лише похитав головою. — Послухай, я живу в шлюбі вже двадцять років і знаю одну істину: жіноче «мені нічого не треба» — це найнебезпечніша пастка у світі. Якщо ти прийдеш сьогодні додому з порожніми руками, готуй собі місце на дивані у вітальні. Причому надовго. Жінки прощають багато чого, але ігнорування їхніх очікувань у такий день — ніколи. Артем задумався. Проблема була не лише в дружині. Останні три місяці він постійно крутився біля Вікторії — нової співробітниці з юридичного відділу. Віка була яскравою, енергійною і зовсім не схожою на його спокійну дружину Марію. Отже, за логікою Богдана, обдарувати треба було обох

Viktor
19 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Артеме, а ти своїй дружині що подаруєш на День закоханих? — поцікавився Богдан, старший менеджер, який уже замовив для дружини величезного плюшевого ведмедя. — Нічого, — відрізав Артем. — Скоро восьме березня, тоді й подумаю про квіти. Навіщо плодити зайві витрати на придумані дати? Богдан лише похитав головою. — Послухай, я живу в шлюбі вже двадцять років і знаю одну істину: жіноче «мені нічого не треба» — це найнебезпечніша пастка у світі. Якщо ти прийдеш сьогодні додому з порожніми руками, готуй собі місце на дивані у вітальні. Причому надовго. Жінки прощають багато чого, але ігнорування їхніх очікувань у такий день — ніколи. Артем задумався. Проблема була не лише в дружині. Останні три місяці він постійно крутився біля Вікторії — нової співробітниці з юридичного відділу. Віка була яскравою, енергійною і зовсім не схожою на його спокійну дружину Марію. Отже, за логікою Богдана, обдарувати треба було обох

– Усе фігуру бережеш, – розуміючи кивнула літня жінка. – І правильно, жінка повинна стежити за собою. Чоловіки, як відомо, люблять очима, спочатку на зовнішність дивляться і тільки потім звертають увагу на зміст. Але знаєш, іноді все ж таки можна себе побалувати, тим більше, що ми з тобою заслужили, он скільки справ переробили! Чи я не права? – Ось ти кажеш, бабусю, що чоловіки люблять очима. Тоді дай відповідь, що зі мною не так?

Viktor
19 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Усе фігуру бережеш, – розуміючи кивнула літня жінка. – І правильно, жінка повинна стежити за собою. Чоловіки, як відомо, люблять очима, спочатку на зовнішність дивляться і тільки потім звертають увагу на зміст. Але знаєш, іноді все ж таки можна себе побалувати, тим більше, що ми з тобою заслужили, он скільки справ переробили! Чи я не права? – Ось ти кажеш, бабусю, що чоловіки люблять очима. Тоді дай відповідь, що зі мною не так?

Андрій не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист

Viktor
19 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Андрій не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист

Цікаве за сьогодні

  • Артеме, а ти своїй дружині що подаруєш на День закоханих? — поцікавився Богдан, старший менеджер, який уже замовив для дружини величезного плюшевого ведмедя. — Нічого, — відрізав Артем. — Скоро восьме березня, тоді й подумаю про квіти. Навіщо плодити зайві витрати на придумані дати? Богдан лише похитав головою. — Послухай, я живу в шлюбі вже двадцять років і знаю одну істину: жіноче «мені нічого не треба» — це найнебезпечніша пастка у світі. Якщо ти прийдеш сьогодні додому з порожніми руками, готуй собі місце на дивані у вітальні. Причому надовго. Жінки прощають багато чого, але ігнорування їхніх очікувань у такий день — ніколи. Артем задумався. Проблема була не лише в дружині. Останні три місяці він постійно крутився біля Вікторії — нової співробітниці з юридичного відділу. Віка була яскравою, енергійною і зовсім не схожою на його спокійну дружину Марію. Отже, за логікою Богдана, обдарувати треба було обох
  • – Усе фігуру бережеш, – розуміючи кивнула літня жінка. – І правильно, жінка повинна стежити за собою. Чоловіки, як відомо, люблять очима, спочатку на зовнішність дивляться і тільки потім звертають увагу на зміст. Але знаєш, іноді все ж таки можна себе побалувати, тим більше, що ми з тобою заслужили, он скільки справ переробили! Чи я не права? – Ось ти кажеш, бабусю, що чоловіки люблять очима. Тоді дай відповідь, що зі мною не так?
  • Андрій не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист
  • Досить, Павле, — я відчула, як у грудях закипає стара образа, змішана з гіркотою. — Ти не можеш просто прийти з оберемком розрекламованих троянд і вимагати своєї частки в його житті. Життя — це не акції на біржі. — Я його батько! — Батько?! — я мало не розсміялася в обличчя цій несправедливості. — Батьком треба бути, коли дитина вночі плаче від коліків. Батьком треба бути, коли треба вибирати між ліками й оплатою за оренду квартири. Батьком треба бути на кожному кроці, а не з’являтися, коли хлопчик уже сам уміє зав’язувати шнурки! — Я не знав… — Бо ти зник! — сльози все ж прорвалися. — Ти просто викреслив нас. Змінив номер, поїхав в іншу область. Я чула від людей, що в тебе там усе чудово, нова родина, успіх… Він зблід ще більше
  • Юрій Миколайович з’їздив на дачу і поставив Лілю перед фактом. Так і так, каже, покохав іншу жінку, речі забрав. Буду жити своїм новим життям. А ти, Ліля, залишайся в своєму старому житті зі своїми закрутками і дачею. Що вже там відчувала Ліля, можна тільки собі уявити…
  • Три роки утримував її (40 років) із трьома дітьми — платив за все, а вони на Новий рік мене не запросили до сімейного столу. В цей момент я зрозумів ВСЕ… ким був для них…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes