Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • До весільної церемонії залишалися лічені хвилини, а я стояв під церквою і читав лист від мами, який випадково знайшов в кишені… Служба в церкві от-от мала розпочатися. Моя наречена вже стояла на подвір’ї і поправляла сукенку, а я сидів в машині і трусився від хвилювання. Вирішив пошукати в кишені м’ятний льодяник — він хоч трохи заспокоює. Так я випадково і натрапив в піджаку на невеликий конверт. Зверху красивими літерами писало: “Улюбленому синочку. Відкрий це, поки ще не одружився”. Я й гадки не мав, що лежало всередині…

До весільної церемонії залишалися лічені хвилини, а я стояв під церквою і читав лист від мами, який випадково знайшов в кишені… Служба в церкві от-от мала розпочатися. Моя наречена вже стояла на подвір’ї і поправляла сукенку, а я сидів в машині і трусився від хвилювання. Вирішив пошукати в кишені м’ятний льодяник — він хоч трохи заспокоює. Так я випадково і натрапив в піджаку на невеликий конверт. Зверху красивими літерами писало: “Улюбленому синочку. Відкрий це, поки ще не одружився”. Я й гадки не мав, що лежало всередині…

Viktor
12 Лютого, 202612 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до До весільної церемонії залишалися лічені хвилини, а я стояв під церквою і читав лист від мами, який випадково знайшов в кишені… Служба в церкві от-от мала розпочатися. Моя наречена вже стояла на подвір’ї і поправляла сукенку, а я сидів в машині і трусився від хвилювання. Вирішив пошукати в кишені м’ятний льодяник — він хоч трохи заспокоює. Так я випадково і натрапив в піджаку на невеликий конверт. Зверху красивими літерами писало: “Улюбленому синочку. Відкрий це, поки ще не одружився”. Я й гадки не мав, що лежало всередині…

Коли чоловік одружується, дуже важливо, аби мама та дружина ладили між собою, тому що – це дві найважливіші жінки для нього.

Юра не міг спати, тому вирішив зайняти себе чимось. Хотів хоча б на декілька хвилин відволіктись від думок про те, що вже вранці він стане одруженим чоловіком. Багато чоловіків стикаються з сильним хвилюванням в цей день.

Час проходив неймовірно повільно. Юра занурився у свої думки. Згодом, він зауважив, що пора одягати весільний костюм й збиратись до вівтаря. Одягнувши піджак, одразу відчув, що у внутрішній кишені щось лежить. Перше, про що він подумав, що це якась деталь, яку ще у магазині поклали в піджак.

Коли ж Юра витягнув цю знахідку, то був щиро здивований. Це був конверт, від його матері, а на ньому акуратним почерком було написано “Моєму синові. Почитай, поки ти ще не одружився”. Наречений заметушився, він дуже боявся відкривати цей конверт. Боявся, щоб у цьому конверті не була якась неприємна новина, яка змусить його передумати щодо весілля.

Всередині був акуратно складений лист. Юра відкрив його й взявся читати:

“Мій сину! Сьогодні ти робиш важливий крок у своєму житті! Ти створюєш нову сім’ю! Якщо у тебе немає жодних сумнівів, а серце твоє чисте, якщо ти готовий на все, щоб твоя майбутня дружина відчувала себе коханою та щасливою, тоді прислухайся до кожного мого слова. Віддавай їй всю свою любов та теплоту, стався до неї як до королеви. Знай, що у твоїх руках цінний скарб!

Не критикуй її за зовнішність, адже бувають такі дні, коли вона відходить на задній план. Прислухайся до неї, допомагай у скрутну хвилину, навіть якщо вона про це тебе не просить. Пам’ятай, що всі жінки дуже тендітні, їм потрібно почуватись захищеними.

Нехай у вас ніколи не буде сварок через гроші. Не дорікай своїй дружині та не рахуй кожну потрачену копійку. Пам’ятай, щастя у простих речах, а не в грошах! Завжди роби так, щоб усмішка на її лиці не пропадала.

Її погляд наповнений коханням й щирими почуттями до тебе, цінуй це й бережи!

Не говори їй грубих слів, коли ти злишся, не роби вчинків, про які ти згодом можеш шкодувати. Пам’ятай, що образа може глибоко засісти в її душі, а викоренити її буде дуже важко. Не шукай відради в інших жінках – це низький вчинок. Тільки твоя дружина буде рідною тобі!

На світі багато самодостатніх та прекрасних чоловіків, але жоден з них не зрівняється з твоїм батьком і з тобою! Найбільшою радістю для кожного чоловіка є його сім’я та будинок, в якому панує мир та злагода.

Будуй своє щастя з розумом. Але ніколи не забувай за своїх рідних батьків. Ми любимо тебе! Всього тобі найкращого, твоя мати”.

На очах у Юри почали появлятись сльози. Він дуже радів, що у нього така неймовірна мама. Сьогодні – радість подвоїлась, оскільки тепер з ним поруч буде та, заради якої він готовий зробити все на світі!

А вам сподобався лист матері який вона адресувала своєму синові?

Навігація записів

– Любий?…– Ти за своєю порцією прийшов?..— Ні-ні…та ти що…— Тоді навіть не знаю, що запропонувати тобі..— Про це раніше треба було попереджати! – Ти ж людей мало не …!— І як ми після цього далі житимемо? — Я гадаю, дружно! – Усміхнулася Варя. – А головне, справедливо! А про розлучення навіть не замислюйся, я чекаю дитину! І у моєї дитини буде батько!
Іван на Галині одружився так, «без душі», як то кажуть у наших селах.

Related Articles

Роман зайнявся документами — чи почав займатися, але в середині тижня у нього з’явився якийсь співрозмовник щодо потенційного проєкту, і документи зависли. Марина дооформила сама – пішла на годину раніше з роботи, поїхала до школи, розібралася.

Viktor
18 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Роман зайнявся документами — чи почав займатися, але в середині тижня у нього з’явився якийсь співрозмовник щодо потенційного проєкту, і документи зависли. Марина дооформила сама – пішла на годину раніше з роботи, поїхала до школи, розібралася.

Все всередині кричало – кинути їм ключі в обличчя, вигукнути все, що накопичилося. Але Марія мовчала. – Мамо, стій! – Старша схопилася. – Ти не можеш просто так забрати ключі! – Можу, – відповіла Марія і подивилася на чоловіка. – Олексію, проведи дочок!

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Все всередині кричало – кинути їм ключі в обличчя, вигукнути все, що накопичилося. Але Марія мовчала. – Мамо, стій! – Старша схопилася. – Ти не можеш просто так забрати ключі! – Можу, – відповіла Марія і подивилася на чоловіка. – Олексію, проведи дочок!

Ганна з сімʼєю поїхала в село на дачу. Вже здалеку жінка зрозуміла, що щось не так… Її стара хатина сяяла свіжою фарбою, дах був новий, а паркан стояв рівно! – Не туди заїхали, чи що? – сказала Ганна чоловіку. – Та ні… Вона впевнено відкрила хвіртку й зайшла на подвір’я. – Жіночко, а ви хто? Чому це ви заходите сюди, як до себе додому?! – з хати вийшла якась немолода жінка. Вона була в сукні… Яка належала матері Ганни! І витирала руки об мамин фартух! Ганна так і стала не розуміючи, що це таке коїться

Viktor
18 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ганна з сімʼєю поїхала в село на дачу. Вже здалеку жінка зрозуміла, що щось не так… Її стара хатина сяяла свіжою фарбою, дах був новий, а паркан стояв рівно! – Не туди заїхали, чи що? – сказала Ганна чоловіку. – Та ні… Вона впевнено відкрила хвіртку й зайшла на подвір’я. – Жіночко, а ви хто? Чому це ви заходите сюди, як до себе додому?! – з хати вийшла якась немолода жінка. Вона була в сукні… Яка належала матері Ганни! І витирала руки об мамин фартух! Ганна так і стала не розуміючи, що це таке коїться

Цікаве за сьогодні

  • Роман зайнявся документами — чи почав займатися, але в середині тижня у нього з’явився якийсь співрозмовник щодо потенційного проєкту, і документи зависли. Марина дооформила сама – пішла на годину раніше з роботи, поїхала до школи, розібралася.
  • Все всередині кричало – кинути їм ключі в обличчя, вигукнути все, що накопичилося. Але Марія мовчала. – Мамо, стій! – Старша схопилася. – Ти не можеш просто так забрати ключі! – Можу, – відповіла Марія і подивилася на чоловіка. – Олексію, проведи дочок!
  • Ганна з сімʼєю поїхала в село на дачу. Вже здалеку жінка зрозуміла, що щось не так… Її стара хатина сяяла свіжою фарбою, дах був новий, а паркан стояв рівно! – Не туди заїхали, чи що? – сказала Ганна чоловіку. – Та ні… Вона впевнено відкрила хвіртку й зайшла на подвір’я. – Жіночко, а ви хто? Чому це ви заходите сюди, як до себе додому?! – з хати вийшла якась немолода жінка. Вона була в сукні… Яка належала матері Ганни! І витирала руки об мамин фартух! Ганна так і стала не розуміючи, що це таке коїться
  • Наталя приїхала у квартиру своєї матері, якої нещодавно не стало. В квартирі бабусі Ганни зараз жив син та невістка Наталки. Жінка хотіла забрати деякі речі матері. Двері були відчинені, Наталя тихенько зайшла. У спальні було чути голос Насті, невістка розмовляла з кимось по телефону. – Не буду їй заважати, – вирішила Наталя, і вже хотіла було зайти у кімнату матері, як раптом її увагу привернула одна фраза невістки. Наталя підійшла ближче до спальні невістки та сина, тихенько причаїлася, прислухалася до розмови Насті… і аж рота відкрила від почутого
  • Марина відчула себе зле, пішла з роботи раніше. Прийшовши додому, вона налила собі гарячого чаю з медом і лягла в ліжко. Тільки вона почала засинати, як почула звук замку вхідних дверей. Вона стрепенулась, сонливий стан як рукою зняли. Марина знала, що чоловік пізно прийде. – Пройдисвіти залізли? – промайнуло в її голові. – Але де вони ключі взяли? Вона тихо встала і підійшла до зачинених дверей кімнати. Марина почула, як непроханий гість пройшов на кухню, відкрив холодильник і дістав щось звідти. Марина тихо прочинила двері, заглянула на кухню і… ахнула від побаченого
  • Виносьте усе, хлопці, до останньої табуретки, бо тут немає жодної речі, на яку вона б заробила своїми руками, — голос колишнього чоловіка пролунав у порожньому коридорі так буденно, ніби він замовляв доставку піци, а не виносив життя жінки, з якою прожив три десятки років. Ганна стояла біля вікна, стиснувши пальцями підвіконня. Сергій прийшов не один. З ним були двоє кремезних чоловіків у робочих комбінезонах, які без зайвих слів почали відсувати диван. — Сергію, що ти робиш? — Ганна намагалася говорити спокійно, хоча всередині все тремтіло. — Ми ж усе поділили. Ти забрав свою машину, ти забрав свої інструменти, ти забрав навіть набір вудок, якими ні разу не користувався. Він обернувся до неї. — Я забрав те, що влізло в багажник, — кинув він. — А тепер прийшов за рештою. Юрист сказав, що я маю право на все, що було куплено за мій рахунок. А оскільки ти все життя пропрацювала в реєстратурі поліклініки за копійки, то зрозуміло, чиї тут гроші. — Я працювала тридцять років, Сергію. Я вела господарство. Я виховала нашу доньку. — Господарство? — він засміявся, і цей сміх був неприємним. — Це твоя робота була. Обов’язок. За це гроші не платять. Так що відійди вбік, не заважай людям працювати
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes