Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Коли гості розійшлися я вирішила винести сміття, аби на ніч не залишалось. Та щойно підійшла до контейнера побачила собак, котрі смакували мої салати й голубці. Я очам своїм не повірила. Від образи не могла дихати. А тоді подзвонила синові, котрому й дала додому ці харчі.

Коли гості розійшлися я вирішила винести сміття, аби на ніч не залишалось. Та щойно підійшла до контейнера побачила собак, котрі смакували мої салати й голубці. Я очам своїм не повірила. Від образи не могла дихати. А тоді подзвонила синові, котрому й дала додому ці харчі.

Viktor
31 Січня, 202631 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Коли гості розійшлися я вирішила винести сміття, аби на ніч не залишалось. Та щойно підійшла до контейнера побачила собак, котрі смакували мої салати й голубці. Я очам своїм не повірила. Від образи не могла дихати. А тоді подзвонила синові, котрому й дала додому ці харчі.

Цьогоріч я запросила сина з невісткою і моїм маленьким онуком до себе 1 січня. Стіл гарний накрила, там і олів’є, і шуба, й голубці, й холодці.

Мій Стас з таким апетитом їв, ви б це бачили. Відчувалося, що скучив за домашнім. А от Ліна лише салат подзьобала, й онук, дивлячись на неї нічого куштувати не схотів. І ось коли вони збиратися почали я вирішила їм усі ці харчі із собою дати. Все ж для них готувала, а мені скільки того треба.

Зібрала я зо шість контейнерів, спакувала. Син такий щасливий був, дякував щиро. Я так тішилась, що він матиме, що їсти. Адже невістка зовсім погано його годує. Після весілля Стас схуд на десять кілограмів. А його дружина вважає, що це нормально, адже сама худа, як тріска. Я не одноразово намагалась із нею про це поговорити:

– Він чоловік, має їсти багато, отримувати поживні речовини!

– Все він отримує, і вітаміни я йому даю, і харчується значно корисніше, я про це дбаю.

Та щоразу, коли син до мене приходив – просив їсти та мав такий звірячий апетит. Саме тому я стільки наготувала, розраховувала їм із собою дати.

І ось, коли всі вже розійшлись, я зібрала зі столу, поприбирала і вирішила винести сміття, аби на ніч не залишалось. Та коли я підійшла до контейнера, помітила собак, котрі щось там їли. І тут я придивилась, а це були мої салати й голубці. Я мало не заплакала від образи. Подзвонила синові:

– Як ти можеш своїй дружині таке дозволяти?

– Мамо, що трапилось?

– А де харчі, які я вам дала?

– Та все є, вже в холодильнику.

– Нащо ти обманюєш рідну неньку? Заради чого?

– Ти про що?

– Про їжу, котру собаки їдять біля смітника!

– О, Господи! З чого ти взяла, що вона твоя!

– Я це точно знаю! Свої страви ні з якими не сплутаю!

– Мамо, пробач!

– Тобі вони не сподобались?

– Все дуже смачно було!

– Так чому ж ти так?

Він почав виправдовуватись, казати, що дружина просто про його здоров’я дбає. А мої харчу такі все шкідливі. А мені через весь цей стрес стало зле. Довелося заспокійливе пити. Мені прикро через невістку, та ще гірше через те, що син не може з нею розібратися. А ви б пробачили таке?

Цьогоріч я запросила сина з невісткою і моїм маленьким онуком до себе 1 січня. Стіл гарний накрила, там і олів’є, і шуба, й голубці, й холодці.

Мій Стас з таким апетитом їв, ви б це бачили. Відчувалося, що скучив за домашнім. А от Ліна лише салат подзьобала, й онук, дивлячись на неї нічого куштувати не схотів. І ось коли вони збиратися почали я вирішила їм усі ці харчі із собою дати. Все ж для них готувала, а мені скільки того треба.

Зібрала я зо шість контейнерів, спакувала. Син такий щасливий був, дякував щиро. Я так тішилась, що він матиме, що їсти. Адже невістка зовсім погано його годує. Після весілля Стас схуд на десять кілограмів. А його дружина вважає, що це нормально, адже сама худа, як тріска. Я не одноразово намагалась із нею про це поговорити:

– Він чоловік, має їсти багато, отримувати поживні речовини!

– Все він отримує, і вітаміни я йому даю, і харчується значно корисніше, я про це дбаю.

Та щоразу, коли син до мене приходив – просив їсти та мав такий звірячий апетит. Саме тому я стільки наготувала, розраховувала їм із собою дати.

І ось, коли всі вже розійшлись, я зібрала зі столу, поприбирала і вирішила винести сміття, аби на ніч не залишалось. Та коли я підійшла до контейнера, помітила собак, котрі щось там їли. І тут я придивилась, а це були мої салати й голубці. Я мало не заплакала від образи. Подзвонила синові:

– Як ти можеш своїй дружині таке дозволяти?

– Мамо, що трапилось?

– А де харчі, які я вам дала?

– Та все є, вже в холодильнику.

– Нащо ти обманюєш рідну неньку? Заради чого?

– Ти про що?

– Про їжу, котру собаки їдять біля смітника!

– О, Господи! З чого ти взяла, що вона твоя!

– Я це точно знаю! Свої страви ні з якими не сплутаю!

– Мамо, пробач!

– Тобі вони не сподобались?

– Все дуже смачно було!

– Так чому ж ти так?

Він почав виправдовуватись, казати, що дружина просто про його здоров’я дбає. А мої харчу такі все шкідливі. А мені через весь цей стрес стало зле. Довелося заспокійливе пити. Мені прикро через невістку, та ще гірше через те, що син не може з нею розібратися. А ви б пробачили таке?

Навігація записів

Того вечора син не став на мій бік перед своєю дружиною. Я одягла пальто, взяла сумку і пішла, навіть не попрощавшись з онуками…
– Це за мною! – Кіт приходить забирати господарку з роботи, бо одного разу вона забрала його з вулиці

Related Articles

Та що ти розумієш, — відмахнувся чоловік, навіть не розплющуючи очей. — Мама образиться. Вона ж старається, готує. Я приходжу, дякую, хвалю, а вона радіє. Я не можу прийти і сказати: «Мамо, ти готуєш дивні речі». Це ж буде як справжня образа. — Але ти ж не їси це із задоволенням, ти просто терпиш, — не вгавала Марта. Вона відчувала, як всередині наростає роздратування.

Viktor
19 Травня, 202619 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Та що ти розумієш, — відмахнувся чоловік, навіть не розплющуючи очей. — Мама образиться. Вона ж старається, готує. Я приходжу, дякую, хвалю, а вона радіє. Я не можу прийти і сказати: «Мамо, ти готуєш дивні речі». Це ж буде як справжня образа. — Але ти ж не їси це із задоволенням, ти просто терпиш, — не вгавала Марта. Вона відчувала, як всередині наростає роздратування.

— На матір час має бути завжди! – відрізала Наталка. – А ти його тільки відваджувала від сім’ї. Думаєш, я не знаю, як ти фиркала, коли мама кликала вас на дачу влітку? «Ой, у нас інші плани, ми в Туреччину летимо»… — Нормальне життя? – Наталя розреготалася. – І де воно тепер, твоє нормальне життя? Прибігла ж на ці самі грядки, як припекло! — Дівчата, припиніть! – Олена Павлівна стукнула долонею по столу.

Viktor
19 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — На матір час має бути завжди! – відрізала Наталка. – А ти його тільки відваджувала від сім’ї. Думаєш, я не знаю, як ти фиркала, коли мама кликала вас на дачу влітку? «Ой, у нас інші плани, ми в Туреччину летимо»… — Нормальне життя? – Наталя розреготалася. – І де воно тепер, твоє нормальне життя? Прибігла ж на ці самі грядки, як припекло! — Дівчата, припиніть! – Олена Павлівна стукнула долонею по столу.

Валентина Аркадіївна дізналася про наречену сина у четвер, о пів на восьму вечора, коли розігрівала котлети й дивилася серіал про лікарів. Дзвінок був коротким. — Мамо, я одружуюся. — Добре, синку. Якщо не секрет, хто вона? — Христина. — Це та, що з курсів англійської? Дочка Лариси Миколаївни? — Ні. — З інституту? Аспірантка? — Ні, мамо. — Антон. — голос Валентини Аркадіївни опустився на пів тону. — Хто така ця Христина?…

Viktor
19 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Валентина Аркадіївна дізналася про наречену сина у четвер, о пів на восьму вечора, коли розігрівала котлети й дивилася серіал про лікарів. Дзвінок був коротким. — Мамо, я одружуюся. — Добре, синку. Якщо не секрет, хто вона? — Христина. — Це та, що з курсів англійської? Дочка Лариси Миколаївни? — Ні. — З інституту? Аспірантка? — Ні, мамо. — Антон. — голос Валентини Аркадіївни опустився на пів тону. — Хто така ця Христина?…

Цікаве за сьогодні

  • Та що ти розумієш, — відмахнувся чоловік, навіть не розплющуючи очей. — Мама образиться. Вона ж старається, готує. Я приходжу, дякую, хвалю, а вона радіє. Я не можу прийти і сказати: «Мамо, ти готуєш дивні речі». Це ж буде як справжня образа. — Але ти ж не їси це із задоволенням, ти просто терпиш, — не вгавала Марта. Вона відчувала, як всередині наростає роздратування.
  • — На матір час має бути завжди! – відрізала Наталка. – А ти його тільки відваджувала від сім’ї. Думаєш, я не знаю, як ти фиркала, коли мама кликала вас на дачу влітку? «Ой, у нас інші плани, ми в Туреччину летимо»… — Нормальне життя? – Наталя розреготалася. – І де воно тепер, твоє нормальне життя? Прибігла ж на ці самі грядки, як припекло! — Дівчата, припиніть! – Олена Павлівна стукнула долонею по столу.
  • Валентина Аркадіївна дізналася про наречену сина у четвер, о пів на восьму вечора, коли розігрівала котлети й дивилася серіал про лікарів. Дзвінок був коротким. — Мамо, я одружуюся. — Добре, синку. Якщо не секрет, хто вона? — Христина. — Це та, що з курсів англійської? Дочка Лариси Миколаївни? — Ні. — З інституту? Аспірантка? — Ні, мамо. — Антон. — голос Валентини Аркадіївни опустився на пів тону. — Хто така ця Христина?…
  • Вона тоді подумала: «Погано в домі без господаря, та й хлопцям батько потрібен», — не стала його проганяти. Сашко був хорошим, добрим. І на роботі мав хорошу репутацію, його там вважали непитущим. А він прикладався до чарки з п’ятниці до понеділка. А як прийме на душу, то розпускає руки. Вона терпіла. Він почав ображати хлопчиків. Тоді-то вона його й вигнала. А вже потім дізналася, що чекає дитину.
  • Оксана не повірила очам, коли зайшовши пізно ввечері у соцмережу, серед можливих друзів побачила власного чоловіка. Поруч із ним, кокетливо посміхаючись, красувалася незнайомка. За їхніми спинами котилися до обрію пінисті хвилі
  • Я думала, ти чоловік і забезпечуєш родину, а ти виявляється просто скнара. Порахував кожну копійку, яку витратили на твого сина. Свєто, ти бачиш, за кого ти вийшла заміж? Він для дитини грошей шкодує! І тут відбулося те, чого я точно не чекав. Світлана, замість того щоб підтримати мене, раптом стала на бік матері. — Сергію, ну припини, — тихо сказала вона, дивлячись у підлогу. — Мама ж хотіла як краще. Вона просто не подумала. 
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes