Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Треба цієї весни картоплю посадити, буряк, капусту, може ще яких огірків та помідорів… – говорила я доньці.

Треба цієї весни картоплю посадити, буряк, капусту, може ще яких огірків та помідорів… – говорила я доньці.

Viktor
31 Січня, 202631 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Треба цієї весни картоплю посадити, буряк, капусту, може ще яких огірків та помідорів… – говорила я доньці.

Мене звуть Тетяна і нещодавно я повернулась з Італії додому. Закордоном я працювала майже 10 років і за цей час я змогла допомогти своїй єдиній донечці придбати квартиру, зробити ремонт там і дала частину коштів на покупку машини.

Тепер вже моє здоров’я не таке як раніше і я подумала, що саме час повернутись в Україну. Тим більше донечці з зятем багато чим допомогла.

Сама натомість маю лише невеличку хатину в селі, але дуже полюбляю там бути. Взимку я повернулась, навела трохи лад в хаті, а зараз навесні мені хочеться вже щось робити в саду та на городі. Так мене виховали і я не можу сидіти без роботи. Тільки вдома це звісно набагато приємніше робити, аніж в чужині.

Якось приїхали до мене діти і я вирішила поговорити з Яною про село.

⁃ Донечко, маємо тут такий гарний окраєць землі, шкода, щоб пустував, навіть гріхом. Тому я тут подумала, може як потеплішає вже, то посадимо тут трохи картоплі, буряка, капусти, помідорів… Усілякого посадимо, адже такий вже час в країні, що мати щось своє з городу — дуже добре!

⁃ Що? Який город? Я навіть чути нічого про це не хочу! 10 років нічого не садили, а тепер раптом тобі захотілося — зарепетувала вона.

⁃ А що тут такого? Це ж для усіх нас буде корисно! Будемо мати свої овочі з городу. Тільки лиш прошу вашої допомоги у цьому — далі говорила я.

⁃ Ні, мамо, ти геть здуріла напевне в тій своїй Італії… ми цим займатися точно не будемо! Овочі можна купити в магазині, тоді нічого садити не потрібно — відрубала донька.

Однак потім на кухні я випадково почула її розмову з чоловіком, мовляв, чого це я так швидко повернулась з Італії, бо можна було ще трохи євро заробити. Виявляється, вони ще сподівались на мою фінансову допомогу з машиною, а я взяла і приїхала додому. Та ще й город кажу їм засаджувати.

Боляче було чути це від дітей, але я взяла себе в руки. В мене були накопичені гроші для них, але після почутого, не хочеться ані копійки тепер дати!

Вирішила, що витрачу усі накопичені кошти на розсаду і найму людину, яка розуміється в тому та допомагатиме мені з городом.

Проте, сумніваюсь я у своїх рішеннях трохи. Адже чи правильно я вчиню, якщо не поділись з грішми з донькою? Чи може все-таки вже їх залишити для себе?

Навігація записів

У цей момент Оля зрозуміла, що жила в ілюзії. Усі ці смачні вечері, чистота в хаті – це була не заслуга Юри, а його мами. Вона відчула себе ошуканою та приниженою. Весь цей час вона думала, що чоловік сам готує і прибирає, а виявилося, що їх доглядає його мама.
Заради справедливості, Ліза відповідала йому взаємністю: не вередувала, дорогих подарунків не вимагала, не забувала дякувати за квіти і приготований сніданок, взяла на себе більшу частину домашніх справ, хоча з роботи вони поверталися приблизно в один і той же час.

Related Articles

Заради справедливості, Ліза відповідала йому взаємністю: не вередувала, дорогих подарунків не вимагала, не забувала дякувати за квіти і приготований сніданок, взяла на себе більшу частину домашніх справ, хоча з роботи вони поверталися приблизно в один і той же час.

Viktor
31 Січня, 202631 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Заради справедливості, Ліза відповідала йому взаємністю: не вередувала, дорогих подарунків не вимагала, не забувала дякувати за квіти і приготований сніданок, взяла на себе більшу частину домашніх справ, хоча з роботи вони поверталися приблизно в один і той же час.

У цей момент Оля зрозуміла, що жила в ілюзії. Усі ці смачні вечері, чистота в хаті – це була не заслуга Юри, а його мами. Вона відчула себе ошуканою та приниженою. Весь цей час вона думала, що чоловік сам готує і прибирає, а виявилося, що їх доглядає його мама.

Viktor
31 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до У цей момент Оля зрозуміла, що жила в ілюзії. Усі ці смачні вечері, чистота в хаті – це була не заслуга Юри, а його мами. Вона відчула себе ошуканою та приниженою. Весь цей час вона думала, що чоловік сам готує і прибирає, а виявилося, що їх доглядає його мама.

Валентині Степанівні все стало зрозуміло і вона не гаючи ні хвилини пішла до Людмили, щоб все їй розповісти. Дівчина не хотіла в це вірити, але й справді Денис недавно говорив про якусь премію. Тільки не казав, що там буде велика сума. Подзвонила на фірму де працює її чоловік. Та запитала у спільної знайомої за грошову винагороду. І справді, сьогодні мали виплатити чималі преміальні, а Денис навіть не натякнув, що там настільки значуща сума.

Viktor
31 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Валентині Степанівні все стало зрозуміло і вона не гаючи ні хвилини пішла до Людмили, щоб все їй розповісти. Дівчина не хотіла в це вірити, але й справді Денис недавно говорив про якусь премію. Тільки не казав, що там буде велика сума. Подзвонила на фірму де працює її чоловік. Та запитала у спільної знайомої за грошову винагороду. І справді, сьогодні мали виплатити чималі преміальні, а Денис навіть не натякнув, що там настільки значуща сума.

Цікаве за сьогодні

  • Заради справедливості, Ліза відповідала йому взаємністю: не вередувала, дорогих подарунків не вимагала, не забувала дякувати за квіти і приготований сніданок, взяла на себе більшу частину домашніх справ, хоча з роботи вони поверталися приблизно в один і той же час.
  • Треба цієї весни картоплю посадити, буряк, капусту, може ще яких огірків та помідорів… – говорила я доньці.
  • У цей момент Оля зрозуміла, що жила в ілюзії. Усі ці смачні вечері, чистота в хаті – це була не заслуга Юри, а його мами. Вона відчула себе ошуканою та приниженою. Весь цей час вона думала, що чоловік сам готує і прибирає, а виявилося, що їх доглядає його мама.
  • Валентині Степанівні все стало зрозуміло і вона не гаючи ні хвилини пішла до Людмили, щоб все їй розповісти. Дівчина не хотіла в це вірити, але й справді Денис недавно говорив про якусь премію. Тільки не казав, що там буде велика сума. Подзвонила на фірму де працює її чоловік. Та запитала у спільної знайомої за грошову винагороду. І справді, сьогодні мали виплатити чималі преміальні, а Денис навіть не натякнув, що там настільки значуща сума.
  • “– Збирай речі. Квартиру ти маєш. Діти у нас дорослі. Можеш узяти все, що хочеш. Мене не буде три дні, сподіваюсь ти звільниш квартиру за цей час. Ключі залиш у коридорі. – Романе, ти чого?! Як це так?! А як же ж діти, онуки? Як ти їм поясниш?
  • Ми приїхали і побачили дуже стару хату, вона була в жахливому стані. Поруч дві стайні. Лише уявіть Ліда Михайлівна досі тримала корову й курей, а ще власний город. Ця жінка щодня працювала листоношею, розвозила пошту на велосипеді, а решту часу займалась домашнім господарством. Коли я побачила, як вона живе – мене переповнила така глибока повага.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes