Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Валентині Степанівні все стало зрозуміло і вона не гаючи ні хвилини пішла до Людмили, щоб все їй розповісти. Дівчина не хотіла в це вірити, але й справді Денис недавно говорив про якусь премію. Тільки не казав, що там буде велика сума. Подзвонила на фірму де працює її чоловік. Та запитала у спільної знайомої за грошову винагороду. І справді, сьогодні мали виплатити чималі преміальні, а Денис навіть не натякнув, що там настільки значуща сума.

Валентині Степанівні все стало зрозуміло і вона не гаючи ні хвилини пішла до Людмили, щоб все їй розповісти. Дівчина не хотіла в це вірити, але й справді Денис недавно говорив про якусь премію. Тільки не казав, що там буде велика сума. Подзвонила на фірму де працює її чоловік. Та запитала у спільної знайомої за грошову винагороду. І справді, сьогодні мали виплатити чималі преміальні, а Денис навіть не натякнув, що там настільки значуща сума.

Viktor
31 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Валентині Степанівні все стало зрозуміло і вона не гаючи ні хвилини пішла до Людмили, щоб все їй розповісти. Дівчина не хотіла в це вірити, але й справді Денис недавно говорив про якусь премію. Тільки не казав, що там буде велика сума. Подзвонила на фірму де працює її чоловік. Та запитала у спільної знайомої за грошову винагороду. І справді, сьогодні мали виплатити чималі преміальні, а Денис навіть не натякнув, що там настільки значуща сума.

Не дуже тішиться Валентина Степанівна тим, який чоловік став обранцем її доньки Людмили. Душею відчувала, що він не гідна людина. Увесь такий улесливий, притворно позитивний. Ну не може людина завжди бути на такому підйомі. Видно було, що він просто намагається сподобатись, приховуючи за посмішку свою істину натуру.

Але Людмила зачарована ним. Навіть пригрозила матері, що коли та не прийме зятя, то втратить доньку. Валентині Степанівні не лишалось нічого, окрім як поступитись.

Два роки подружжя жило у щасливому шлюбі. За цей час у них народився синочок Макар. Валентина Степанівна дуже любить онука й часто приносить йому гостинці, але у гості приходить тільки тоді, коли зятя Дениса немає вдома.

Сімейне життя Людмили, матір з донькою не обговорюють. Але важко не звернути увагу, як молода дружина змарніла за останні пів року. Вона завжди була життєрадісною дівчиною, сповненою енергії, а зараз ходить, як у воду опущена. А, що трапилось – не допитатись.

Валентина Степанівна не знала, що й думати. Хвилювалась, чи не занедужала її донька. Та сусідка підказала, що у Людмили з чоловіком останнім часом не ладнається. Часто через стіну чує, як вони сваряться до самісінької ночі.

Тепер все стало на свої місця і Валентина Степанівна зрозуміла, що треба діяти – рятувати доньку.

Якось зважилась прослідкувати за Денисом. Дочекалась доки він вийде з під’їзду та попрямувала за ним. Це була восьма ранку, чоловік в цей час завжди пішов на роботу.

Та виявляється, перед роботою у нього є важливіші справи. Дорогою Дениса наздогнала якась молода дівчина. Вони обійнялись при зустрічі та палко поцілувались і взявшись за руки пішли неспішно.

Валентина Степанівна намагалась бути непомітною, але так, щоб не випустити парочку з виду. Зять із незнайомкою пішли до якогось будинку та увійшли всередину. Жінка попрямувала слідом за ними. Послухала, на який поверх підіймаються ліфтом та пішла сходами, щоб побачити номер квартири, у яку вони зайдуть.

Після цього спустилась до під’їзду та запитала бабусю, що сиділа на лавці, хто живе у тридцять восьмій квартирі?

— Там мешкає Катя,- відповіла старенька.- Дуже хороша дівчина. Скоро заміж збирається. Вони тільки-но прийшли з нареченим. Розказувала мені, що весілля відгуляють, як тільки коханому велику премію на роботі виплатять.

Валентині Степанівні все стало зрозуміло і вона не гаючи ні хвилини пішла до Людмили, щоб все їй розповісти. Дівчина не хотіла в це вірити, але й справді Денис недавно говорив про якусь премію. Тільки не казав, що там буде велика сума. Подзвонила на фірму де працює її чоловік. Та запитала у спільної знайомої за грошову винагороду. І справді, сьогодні мали виплатити чималі преміальні, а Денис навіть не натякнув, що там настільки значуща сума.

Того ж дня, Людмила посадила до возика їхнього маленького синочка Макарчика і вони вирушили на прогулянку до татової фірми.

Денис здивувався несподіваній зустрічі. Та йти додому він не поспішав. Дружині сказав, що має ще якісь невідкладні справи. Людмила вже знала, які це справи.

Тому, коли чоловік повернувся пізно ввечері, вона дочекалась поки той засне, взяла його кредитну карту і пішла з нею до банкомата. На рахунку справді виявилась чимала сума. Дівчина не вагаючись зняла все до копійки. Повернулась додому, поклала карту на місце, а сама, як ні в чому не бувало, лягла спати.

Наступного дня, коли Денис пішов на роботу, зібрала речі, забрала Макара і переїхала до мами. Ти грошей на перший час вистачить — за моральні збитки, так сказати. А потім піде на роботу, щоб забезпечувати себе та свого синочка.

Совість у Людмили чиста — саме так потрібно вчиняти з підлими зрадниками.

 Друзі, якщо вам цікаво читати ще більше наших історій – залишайте свої коментарі та не забувайте про лайки. Це надихає нас писати далі! 

Навігація записів

“– Збирай речі. Квартиру ти маєш. Діти у нас дорослі. Можеш узяти все, що хочеш. Мене не буде три дні, сподіваюсь ти звільниш квартиру за цей час. Ключі залиш у коридорі. – Романе, ти чого?! Як це так?! А як же ж діти, онуки? Як ти їм поясниш?
У цей момент Оля зрозуміла, що жила в ілюзії. Усі ці смачні вечері, чистота в хаті – це була не заслуга Юри, а його мами. Вона відчула себе ошуканою та приниженою. Весь цей час вона думала, що чоловік сам готує і прибирає, а виявилося, що їх доглядає його мама.

Related Articles

— Прoписaна, — пoгодилася Лaриса. Тож елeктрика сaма себе не оплачує. — Мамо, ну ти чого починаєш? — У тебе зарплата нормальна. Тобі ці копійки погоду зроблять? Тим більше, я вдома майже не буваю! — Моя зарплата — це моя зарплата. А ти доросла дівчинка. Хліба в дім за півроку не купила. Я вже мовчу про м’ясо чи сир. Воду ллєш щовечора по годині.

Viktor
19 Травня, 202619 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Прoписaна, — пoгодилася Лaриса. Тож елeктрика сaма себе не оплачує. — Мамо, ну ти чого починаєш? — У тебе зарплата нормальна. Тобі ці копійки погоду зроблять? Тим більше, я вдома майже не буваю! — Моя зарплата — це моя зарплата. А ти доросла дівчинка. Хліба в дім за півроку не купила. Я вже мовчу про м’ясо чи сир. Воду ллєш щовечора по годині.

Сестра відбила мого багатого нареченого. Сім років потому правда відкрилася

Viktor
19 Травня, 202619 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сестра відбила мого багатого нареченого. Сім років потому правда відкрилася

– Заселяйся, – сказала Христина, показуючи Валерії кімнату з диваном, який розкладався з третьої спроби. – Заодно потренуємось жити без чоловіків. Хоча в мене вже третій рік виходить. Ти підтягайся.– Стараюся, – видихнула Валерія, кидаючи валізу в кут. – Лер, ну ти чого як дитина? Ну посварились, ну буває… Мамка спалахнула, ти спалахнула… Давай нормально поговоримо. Повертайся. Нам треба все обговорити.

Viktor
19 Травня, 202619 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Заселяйся, – сказала Христина, показуючи Валерії кімнату з диваном, який розкладався з третьої спроби. – Заодно потренуємось жити без чоловіків. Хоча в мене вже третій рік виходить. Ти підтягайся.– Стараюся, – видихнула Валерія, кидаючи валізу в кут. – Лер, ну ти чого як дитина? Ну посварились, ну буває… Мамка спалахнула, ти спалахнула… Давай нормально поговоримо. Повертайся. Нам треба все обговорити.

Цікаве за сьогодні

  • — Прoписaна, — пoгодилася Лaриса. Тож елeктрика сaма себе не оплачує. — Мамо, ну ти чого починаєш? — У тебе зарплата нормальна. Тобі ці копійки погоду зроблять? Тим більше, я вдома майже не буваю! — Моя зарплата — це моя зарплата. А ти доросла дівчинка. Хліба в дім за півроку не купила. Я вже мовчу про м’ясо чи сир. Воду ллєш щовечора по годині.
  • Сестра відбила мого багатого нареченого. Сім років потому правда відкрилася
  • – Заселяйся, – сказала Христина, показуючи Валерії кімнату з диваном, який розкладався з третьої спроби. – Заодно потренуємось жити без чоловіків. Хоча в мене вже третій рік виходить. Ти підтягайся.– Стараюся, – видихнула Валерія, кидаючи валізу в кут. – Лер, ну ти чого як дитина? Ну посварились, ну буває… Мамка спалахнула, ти спалахнула… Давай нормально поговоримо. Повертайся. Нам треба все обговорити.
  • Та що ти розумієш, — відмахнувся чоловік, навіть не розплющуючи очей. — Мама образиться. Вона ж старається, готує. Я приходжу, дякую, хвалю, а вона радіє. Я не можу прийти і сказати: «Мамо, ти готуєш дивні речі». Це ж буде як справжня образа. — Але ти ж не їси це із задоволенням, ти просто терпиш, — не вгавала Марта. Вона відчувала, як всередині наростає роздратування.
  • — На матір час має бути завжди! – відрізала Наталка. – А ти його тільки відваджувала від сім’ї. Думаєш, я не знаю, як ти фиркала, коли мама кликала вас на дачу влітку? «Ой, у нас інші плани, ми в Туреччину летимо»… — Нормальне життя? – Наталя розреготалася. – І де воно тепер, твоє нормальне життя? Прибігла ж на ці самі грядки, як припекло! — Дівчата, припиніть! – Олена Павлівна стукнула долонею по столу.
  • Валентина Аркадіївна дізналася про наречену сина у четвер, о пів на восьму вечора, коли розігрівала котлети й дивилася серіал про лікарів. Дзвінок був коротким. — Мамо, я одружуюся. — Добре, синку. Якщо не секрет, хто вона? — Христина. — Це та, що з курсів англійської? Дочка Лариси Миколаївни? — Ні. — З інституту? Аспірантка? — Ні, мамо. — Антон. — голос Валентини Аркадіївни опустився на пів тону. — Хто така ця Христина?…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes