Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Я вирішила розповісти про дивну поведінку свекрухи подругам, на що вони мені сказали: – Так не буває. – Вона щось замислила. – Не довіряй їй. Це мене насторожувало ще більше. Коли я хотіла запросити гостей і запитала дозволу, відповідь Галини Михайлівни мене щиро вразила.

Я вирішила розповісти про дивну поведінку свекрухи подругам, на що вони мені сказали: – Так не буває. – Вона щось замислила. – Не довіряй їй. Це мене насторожувало ще більше. Коли я хотіла запросити гостей і запитала дозволу, відповідь Галини Михайлівни мене щиро вразила.

Viktor
29 Січня, 202629 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я вирішила розповісти про дивну поведінку свекрухи подругам, на що вони мені сказали: – Так не буває. – Вона щось замислила. – Не довіряй їй. Це мене насторожувало ще більше. Коли я хотіла запросити гостей і запитала дозволу, відповідь Галини Михайлівни мене щиро вразила.

Ніколи не думала, що мені пощастить зі свекрухою.

Коли ми з чоловіком одружились – власного житла у нас не було, винаймати квартиру дорого, а у моїх батьків ще двоє дітей живе. Тож, коли мама Богдана запропонувала нам жити з ними у трикімнатній квартирі, ми погодились. Тим більше, що він їх єдиний син.

Я дуже переймалася, бо йду в чужий дім. Не знаю, що і як там заведено робити. Перших кілька місяців відчувала себе як не у своїй тарілці.

Галина Михайлівна виявилась дуже доброю жінкою. Вона все мені спокійно і гарно пояснювала, ніколи без стуку не заходила до нашої кімнати, та не порядкувала у наших речах.

Спершу, я думала, що у неї якийсь прихований план, бо не може свекруха бути доброю. Мені подруги таких жахіть понарозказували, тому я її доброту сприймала як підступ.

Приготування їжі Галина Михайлівна теж взяла на себе. Вона уже була на пенсії, тож сказала, що хоч так допомагатимемо, аби нам було легше. Згодом ще й додала, що, якщо мені не смакуватимуть її страви, щоб я казала – вона не образиться.

Я вирішила розповісти про цю дивину подругам, на що вони мені сказали:

–  Так не буває.

–  Вона щось замислила.

–  Не довіряй їй.

Це мене насторожувало ще більше. Коли я хотіла запросити в гості сестер і запитала дозвіл, Галина Михайлівна сказала:

–  Чому ти мене питаєш про таке. Це тепер такий самий дім, як і наш.

Я не вірила, що так буває, але Галина Михайлівна мені все пояснила.

–  Колись і я була невісткою, а свекруха до мене дуже погано ставилась. Не любила вона мене. Тоді я собі пообіцяла, що ніколи не ображатиму свою невістку, а прийму її як рідну доньку. Тож не шукай в моїх словах чи вчинках якогось підступу. Я все роблю і кажу щиро.

Після цих слів я більше не підозрювала Галину Михайлівну у хитромудрому плані.

З того часу вже пройшло 5 років, а ми та досі живемо дружно і мирно. Моя свекруха стала мені справді другою мамою. Все те, що говорять, що всі свекрухи злі й не люблять невісток – не правда. Я в цьому переконалась на власному досвіді.

Які у вас стосунки з вашими свекрухами?

Навігація записів

Братику! Ну ти даєш, який палац відгрохав! А можна в тебе пару днів пожити? У відрядженні недалеко, а в готелі гроші віддавати шкода
Це наша родинна традиція! Ми ж одна сім’я, хіба забула?!” – кричала свекруха. Я не розумію одного – що це за мода така в родичів пішла? Чому от всі гадають, що от просто це наш священний обов’язок?.. Такі “традиції” вже не сила терпіти, тому нарешті вирішила поставити крапку.

Related Articles

Вага полізла вгору, хоч їла я як горобчик. Настрій — як на гойдалці: то вию у ванній, увімкнувши воду, то від люті чашку об підлогу хрясну, а потім збираю ті скалки

Viktor
20 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Вага полізла вгору, хоч їла я як горобчик. Настрій — як на гойдалці: то вию у ванній, увімкнувши воду, то від люті чашку об підлогу хрясну, а потім збираю ті скалки

А що зміниться від звичайного підпису на бланку чи печатки в документах? — спокійно відповів Сергій, переводячи погляд на співрозмовника. — Ми поважаємо один одного, дбаємо про наше спільне майбутнє, разом плануємо бюджет. Хіба офіційний папірець додасть нам щирості чи кохання? Цей діалог відображає величезну дискусію, яка щодня розгортається на просторах українського сегмента інтернету, особливо в соціальних мережах. 

Viktor
20 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до А що зміниться від звичайного підпису на бланку чи печатки в документах? — спокійно відповів Сергій, переводячи погляд на співрозмовника. — Ми поважаємо один одного, дбаємо про наше спільне майбутнє, разом плануємо бюджет. Хіба офіційний папірець додасть нам щирості чи кохання? Цей діалог відображає величезну дискусію, яка щодня розгортається на просторах українського сегмента інтернету, особливо в соціальних мережах. 

— Прoписaна, — пoгодилася Лaриса. Тож елeктрика сaма себе не оплачує. — Мамо, ну ти чого починаєш? — У тебе зарплата нормальна. Тобі ці копійки погоду зроблять? Тим більше, я вдома майже не буваю! — Моя зарплата — це моя зарплата. А ти доросла дівчинка. Хліба в дім за півроку не купила. Я вже мовчу про м’ясо чи сир. Воду ллєш щовечора по годині.

Viktor
19 Травня, 202619 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Прoписaна, — пoгодилася Лaриса. Тож елeктрика сaма себе не оплачує. — Мамо, ну ти чого починаєш? — У тебе зарплата нормальна. Тобі ці копійки погоду зроблять? Тим більше, я вдома майже не буваю! — Моя зарплата — це моя зарплата. А ти доросла дівчинка. Хліба в дім за півроку не купила. Я вже мовчу про м’ясо чи сир. Воду ллєш щовечора по годині.

Цікаве за сьогодні

  • Вага полізла вгору, хоч їла я як горобчик. Настрій — як на гойдалці: то вию у ванній, увімкнувши воду, то від люті чашку об підлогу хрясну, а потім збираю ті скалки
  • А що зміниться від звичайного підпису на бланку чи печатки в документах? — спокійно відповів Сергій, переводячи погляд на співрозмовника. — Ми поважаємо один одного, дбаємо про наше спільне майбутнє, разом плануємо бюджет. Хіба офіційний папірець додасть нам щирості чи кохання? Цей діалог відображає величезну дискусію, яка щодня розгортається на просторах українського сегмента інтернету, особливо в соціальних мережах. 
  • — Прoписaна, — пoгодилася Лaриса. Тож елeктрика сaма себе не оплачує. — Мамо, ну ти чого починаєш? — У тебе зарплата нормальна. Тобі ці копійки погоду зроблять? Тим більше, я вдома майже не буваю! — Моя зарплата — це моя зарплата. А ти доросла дівчинка. Хліба в дім за півроку не купила. Я вже мовчу про м’ясо чи сир. Воду ллєш щовечора по годині.
  • Сестра відбила мого багатого нареченого. Сім років потому правда відкрилася
  • – Заселяйся, – сказала Христина, показуючи Валерії кімнату з диваном, який розкладався з третьої спроби. – Заодно потренуємось жити без чоловіків. Хоча в мене вже третій рік виходить. Ти підтягайся.– Стараюся, – видихнула Валерія, кидаючи валізу в кут. – Лер, ну ти чого як дитина? Ну посварились, ну буває… Мамка спалахнула, ти спалахнула… Давай нормально поговоримо. Повертайся. Нам треба все обговорити.
  • Та що ти розумієш, — відмахнувся чоловік, навіть не розплющуючи очей. — Мама образиться. Вона ж старається, готує. Я приходжу, дякую, хвалю, а вона радіє. Я не можу прийти і сказати: «Мамо, ти готуєш дивні речі». Це ж буде як справжня образа. — Але ти ж не їси це із задоволенням, ти просто терпиш, — не вгавала Марта. Вона відчувала, як всередині наростає роздратування.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes