Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Більше 20 років не бачила рідної сестри. У неї чоловік, діти, внуки, а в мене нічого крім грошей. Дуже багато років ми з нею не спілкуємося. Вся родина дивується, але причину знаємо лише ми з нею…

Більше 20 років не бачила рідної сестри. У неї чоловік, діти, внуки, а в мене нічого крім грошей. Дуже багато років ми з нею не спілкуємося. Вся родина дивується, але причину знаємо лише ми з нею…

Viktor
28 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Більше 20 років не бачила рідної сестри. У неї чоловік, діти, внуки, а в мене нічого крім грошей. Дуже багато років ми з нею не спілкуємося. Вся родина дивується, але причину знаємо лише ми з нею…

Чомусь зараз більшість вважає, що жінка без родини, дітей прожила життя надаремно, але я це заперечувала ще з молодого віку. Зараз розумію, наскільки я тоді помилялася.

Про весілля я ніколи не мріяла й хотіла прожити власне життя так, як вважала за потрібне. В мене була ідеальна молодість – робила те, що хотіла, і нікому нічого не була зобов’язана. Навчалася я в інституті на туризмі й паралельно підробляла моделлю. Закінчила університет, заробляла непогані гроші. Я мала багато подруг, з якими відвідували вечірки, дискотеки, купляла стильний одяг. Коли мої одногрупниці вже мали по двоє дітей, я подорожувала світом, а кожен мій новий день був не схожий на попередній.

Залицяльників у мене було багато, але от мене вони взагалі не цікавили. Після тридцяти років я вже почала задумуватися про те, щоб пов’язати своє життя з чоловіком, не вистачало підтримки мені, якоїсь опори, однак гідної кандидатури я так і не знайшла. Вирішила для себе: краще буду самотня, ніж з ким попало.  Якщо про чоловіка я згодом почала мріяти, то про дітей взагалі не думала. Я не хотіла витрачати своє здоров’я і молодість на малюка, який все життя буде від тебе щось вимагати.

Можливо, я просто боялася якоїсь відповідальності. Після сорока років я повністю зосередилася на роботі, на відкладені кошти вирішила відкрити свій бізнес, було багато різни проблем, але я їх пережила. Зараз я вже на пенсії – живу в просторій квартирі з гарним ремонтом, придбала дачу за містом, але сумно усвідомлювати, що не маю з ким туди поїхати.

Всі мої подруги на вихідні їдуть до дітей, або ті привозять їм онуків. Я бачу в їхніх очах запал, іскорки щастя, коли вони розповідають про цих малюків, а я геть самотня.  Лише на старості років я зрозуміла, що жила якось зовсім неправильно.

Зараз найбільше на світі шкодую, що не подумала про народження хоча б однієї власної дитини, щоб прикрасити своє життя.

За все життя я так і не відчула, як це мати поруч рідну людину, яка буде тебе любити просто за те, що ти у неї є. Жіноче щастя – бути матір’ю, відчувати себе потрібною.

Моя старша сестра все життя мене повчала, адже вона хотіла, щоб я мала сім’ю, саме через це я з нею не спілкувалася багато років. Мене бісили її постійні дорікання, адже вона з двома дітьми та чоловіком ледь могли сплачувати кредити за житло, в той час, коли я була доглянутою, незалежною та з товстим гаманцем. Зараз я розумію, що була не права і дуже хочу з нею помиритися. Так боюся зустріти глибоку старість наодинці.

Може, мені ще варто спробувати знайти самотнього чоловіка і побудувати сім’ю. Але боюся, що нічого не вийде.

Як мені далі бути в такій ситуації?

Навігація записів

Що? Ти серйозно? ТРИСТА ТИСЯЧ — подарувати? – я була шокована. Коли позичила кумі гроші на весілля доньки, не підозрювала, що зовсім скоро про це пожалію! Це ж скільки нахабства треба мати!
Закохані вирішили втекти з села. Знали – благословення від батьків Анни не отримають. “Руки-ноги цілі, не пропадемо!” – міркували Федір з Анною. І поїхали в найближче містечко. Денис, засумував… Дуже подобалася йому Анна. Але час і життя беруть своє… …Непомітно пролетів рік. Федір з Анною приїхали в рідне село. З донькою. Хотілося погостювати. Та й благословення батьків все ж отримати.

Related Articles

Оксана не повірила очам, коли зайшовши пізно ввечері у соцмережу, серед можливих друзів побачила власного чоловіка. Поруч із ним, кокетливо посміхаючись, красувалася незнайомка. За їхніми спинами котилися до обрію пінисті хвилі

Viktor
19 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Оксана не повірила очам, коли зайшовши пізно ввечері у соцмережу, серед можливих друзів побачила власного чоловіка. Поруч із ним, кокетливо посміхаючись, красувалася незнайомка. За їхніми спинами котилися до обрію пінисті хвилі

Я думала, ти чоловік і забезпечуєш родину, а ти виявляється просто скнара. Порахував кожну копійку, яку витратили на твого сина. Свєто, ти бачиш, за кого ти вийшла заміж? Він для дитини грошей шкодує! І тут відбулося те, чого я точно не чекав. Світлана, замість того щоб підтримати мене, раптом стала на бік матері. — Сергію, ну припини, — тихо сказала вона, дивлячись у підлогу. — Мама ж хотіла як краще. Вона просто не подумала. 

Viktor
19 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я думала, ти чоловік і забезпечуєш родину, а ти виявляється просто скнара. Порахував кожну копійку, яку витратили на твого сина. Свєто, ти бачиш, за кого ти вийшла заміж? Він для дитини грошей шкодує! І тут відбулося те, чого я точно не чекав. Світлана, замість того щоб підтримати мене, раптом стала на бік матері. — Сергію, ну припини, — тихо сказала вона, дивлячись у підлогу. — Мама ж хотіла як краще. Вона просто не подумала. 

– Мамо, – сказала я, – це ж бабуся писала. Вона написала кому що. Ось моє ім’я. Ось адреса. – Не твоя справа! – Мама зробила крок до мене і потяглася до аркуша. – Бабуся багато чого писала! Я вас обох ростила, а ви мені за ці квартири мізки готові виклювати

Viktor
19 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Мамо, – сказала я, – це ж бабуся писала. Вона написала кому що. Ось моє ім’я. Ось адреса. – Не твоя справа! – Мама зробила крок до мене і потяглася до аркуша. – Бабуся багато чого писала! Я вас обох ростила, а ви мені за ці квартири мізки готові виклювати

Цікаве за сьогодні

  • Оксана не повірила очам, коли зайшовши пізно ввечері у соцмережу, серед можливих друзів побачила власного чоловіка. Поруч із ним, кокетливо посміхаючись, красувалася незнайомка. За їхніми спинами котилися до обрію пінисті хвилі
  • Я думала, ти чоловік і забезпечуєш родину, а ти виявляється просто скнара. Порахував кожну копійку, яку витратили на твого сина. Свєто, ти бачиш, за кого ти вийшла заміж? Він для дитини грошей шкодує! І тут відбулося те, чого я точно не чекав. Світлана, замість того щоб підтримати мене, раптом стала на бік матері. — Сергію, ну припини, — тихо сказала вона, дивлячись у підлогу. — Мама ж хотіла як краще. Вона просто не подумала. 
  • – Мамо, – сказала я, – це ж бабуся писала. Вона написала кому що. Ось моє ім’я. Ось адреса. – Не твоя справа! – Мама зробила крок до мене і потяглася до аркуша. – Бабуся багато чого писала! Я вас обох ростила, а ви мені за ці квартири мізки готові виклювати
  • Він думав, що хата в Карпатах нарешті стане його спокоєм. Аж поки невістка не усміхнулася на порозі так, ніби на нього чекає «приємний сюрприз»
  • У сейфі біля столу Андрія лежав товстий конверт. На ньому його почерком було написано «три слова»: «три слова» а всередині були фотографії.І записка від Андрія, яка починалася так:«Лено, якщо ти це читаєш…».А наступний рядок змусив мене «зрадіти»…
  • Я не шукaла своє «пeрше кохання» мені 62 рoки…— але коли одна з моїх учeниць брала в мене інтерв’ю, я дізнaлася, що він шукав мене цілих 40 рoків… Але це були ще “квіточки“…через час, я розкопала його справжнє минуле…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes