Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Ми з чоловіком готувалися до ювілею свекрухи, але та заявила, що свято скасовується. Незабаром ми дізналися, що свято відбулося, тільки без нас. а причина такої поведінки ще більше приголомшила нас…

Ми з чоловіком готувалися до ювілею свекрухи, але та заявила, що свято скасовується. Незабаром ми дізналися, що свято відбулося, тільки без нас. а причина такої поведінки ще більше приголомшила нас…

Viktor
19 Січня, 202619 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ми з чоловіком готувалися до ювілею свекрухи, але та заявила, що свято скасовується. Незабаром ми дізналися, що свято відбулося, тільки без нас. а причина такої поведінки ще більше приголомшила нас…

Мій чоловік сер диться на свою матір і не хоче з нею розмовляти. Вона сказала йому, що їй поrано і не святкуватиме свій день народження, а потім ми дізналися, що свято відбулося, але нас не запросили. Тепер мій чоловік сер диться, а свекруха дзвонить мені і просить поговорити з чоловіком. Мого свекра давно немає в живих, свекруха виховала синів одна. Вона гарна жінка та любляча мати. Але у синів – жа хливий характер. Вони не спілкуються один з одним, десять років тому через щось посва рилися і досі не поми рилися. Мій чоловік навіть не запросив брата на наше весілля. Я не знаю, чому вони посва рилися, і ніколи не ставила запитань, це мене не стосується.

Хоча для мене неприйнятно, що брати можуть з якихось причин не спілкуватися. Якийсь час моя свекруха намагалася помирити братів, але у неї нічого не вийшло і вона почала спілкуватися з кожним із них окремо. Лише просила разом проводити свята. Я відчувала себе ніяково на цих сімейних зборах. Мені здавалося, що одне недобре слово приведе до бійkи. Два брати знева жали один одного, дивилися один на одного з нена вистю. А свекруха вдавала, що не помічає, або просто не хотіла помічати. Це було шість місяців тому, на вечірці на честь 8 березня – брати знову посва рилися. А за тиждень – ювілей моєї свекрухи. Пам’ятаю, свекруха сказала, що святкуватиме ювілей у престижному ресторані.

Але раптом вона змінила рішення, сказала, що поrано почувається і ніякої урочистості не буде. У неї грип і не хоче, щоб ми зара зилися та захво ріли. За кілька днів у соцмережах з’явилися фотографії з вечірки – на сторінці родичів. Там були всі родичі, моя свекруха та старший брат мого чоловіка. По фотографіях видно було, що вечірка відбулася. Чоловік був дуже зл ий, він зателефонував матері і та підтвердила, що вона відзначила день народження у колі близьких. А мого чоловіка не запросила, бо його брат був там. Чоловік сказав, що більше не хоче спілкуватися з нею та поклав трубку. Свекруха просить мене заспокоїти чоловіка. Але вона сама заварила кашу, сама нехай і розхльобує.

Навігація записів

Мій син одружився з жінкою, у якої вже були діти, я не була проти, але після одного випадку я вигнала її з дому.
“Не встигла одружитися, тепер будеш одна.Ти ж найстарша. Тепер ти не вийдеш заміж, тож забезпечуй племінників.

Related Articles

«Бабусю, вам в інший відділ», — усміхнулися молоді працівники, глянувши на нову співробітницю. Вони ще не знали, що я купила їхню компанію.

Viktor
24 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до «Бабусю, вам в інший відділ», — усміхнулися молоді працівники, глянувши на нову співробітницю. Вони ще не знали, що я купила їхню компанію.

Якби ж я знала, яким чином віддячить мені чоловік за те, що доглядала його батька… Та після смерті старенького відкрилась страшна правда.

Viktor
24 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Якби ж я знала, яким чином віддячить мені чоловік за те, що доглядала його батька… Та після смерті старенького відкрилась страшна правда.

Я ще 25 лютого виїхала з Миколаєва з мамою та донечкою в Італію. А чоловік залишився в Україні, не встиг перетнути кордон, бо вже діяв закон. Вдалося швидко знайти нормальне житло на оренду та роботу. Мама бавила Вероніку, а я ходила на роботу, щоб заробити нам копійку на життя. Навіть половину зарплати висилала чоловікові, бо він жалівся, що через війну ціни на продукти виросли. Однак, щоразу, як я казала Сергієві, що хочу бодай на тиждень додому повернутися, він всіляко відмовляв. Аж ось я не витримала, купила квиток, хотіла сюрприз зробити. Ох, знала б я, що Сергій влаштує такий “теплий” прийом – то ноги б моєї у тій квартирі не було!

Viktor
24 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я ще 25 лютого виїхала з Миколаєва з мамою та донечкою в Італію. А чоловік залишився в Україні, не встиг перетнути кордон, бо вже діяв закон. Вдалося швидко знайти нормальне житло на оренду та роботу. Мама бавила Вероніку, а я ходила на роботу, щоб заробити нам копійку на життя. Навіть половину зарплати висилала чоловікові, бо він жалівся, що через війну ціни на продукти виросли. Однак, щоразу, як я казала Сергієві, що хочу бодай на тиждень додому повернутися, він всіляко відмовляв. Аж ось я не витримала, купила квиток, хотіла сюрприз зробити. Ох, знала б я, що Сергій влаштує такий “теплий” прийом – то ноги б моєї у тій квартирі не було!

Цікаве за сьогодні

  • «Бабусю, вам в інший відділ», — усміхнулися молоді працівники, глянувши на нову співробітницю. Вони ще не знали, що я купила їхню компанію.
  • — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».
  • Якби ж я знала, яким чином віддячить мені чоловік за те, що доглядала його батька… Та після смерті старенького відкрилась страшна правда.
  • Я ще 25 лютого виїхала з Миколаєва з мамою та донечкою в Італію. А чоловік залишився в Україні, не встиг перетнути кордон, бо вже діяв закон. Вдалося швидко знайти нормальне житло на оренду та роботу. Мама бавила Вероніку, а я ходила на роботу, щоб заробити нам копійку на життя. Навіть половину зарплати висилала чоловікові, бо він жалівся, що через війну ціни на продукти виросли. Однак, щоразу, як я казала Сергієві, що хочу бодай на тиждень додому повернутися, він всіляко відмовляв. Аж ось я не витримала, купила квиток, хотіла сюрприз зробити. Ох, знала б я, що Сергій влаштує такий “теплий” прийом – то ноги б моєї у тій квартирі не було!
  • – О, а ти що тут робиш? – здивувався Василь, обіймаючи Наталку. – Приїхала додому! А, ти, бачу часу даремно не гаяв! – крикнула Оля. Надворі падав сніг, мороз швидко щипав щоки. Оля взяла до рук свою валізку і попрямувала до сестри. Сльози текли ріками, перехоплювало подих, жаль огортав душу. – Боже, для кого я старалася? На що своє здоров’я там витрачаю, на його коханок? Як він міг? Раптом Оля почула як хтось здалека гукає її. Обернулась і не повірила власним очам…
  • Рік я повільно згасала від невідомої хвороби, а вчора побачила, як невістка підсипає білий порошок у мою цукорницю.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes