Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Бісквітний торт «Чарівниця». Смак, знайомий з дитинства

Бісквітний торт «Чарівниця». Смак, знайомий з дитинства

Viktor
27 Листопада, 202527 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Бісквітний торт «Чарівниця». Смак, знайомий з дитинства

Вважається, що спекти смачний, повітряний, ніжний бісквіт досить складно. Але, після цього рецепту, ви відразу переконаєтеся, що зробити його дуже просто. 

Для приготування тіста вам будуть потрібні такі інгредієнти:

  • цукор — 1 склянка.
  • яйця — 4 штуки.
  • борошно -1 склянка.
  • розпушувач — 1 чайна ложка.

Для крему потрібні такі інгредієнти:

  • яйце — 1 штука.
  • вершкове масло — 50 грамів.
  • молоко — 1 склянка.
  • борошно — 2 столові ложки.
  • ванілін — 1 пакетик.
  • цукор — 0,5 склянки.

Для приготування глазурі:

  • вершкове масло — 50 грамів.
  • молоко — 4 столові ложки.
  • какао -1 столова ложка.
  • цукор — 2 столові ложки.

Приготування:

  1. Перед тим, як розпочинати готувати торт, витягніть яйця з холодильника, тому що вон повинні бути кімнатної температури. Такими чином, вони будуть добре збиватися, а випічка вийде м’яка та повітряна. Яйця збиваємо з цукром то утворення піни, а потім акуратно додаємо борошно і знову все збиваємо, додаємо розпушувач.
  2. Випікайте у формі для випікання при температурі 180 градусів. Протягом всього випікання не відчиняйте дверцята духовки, тому що наш бісквіт може впасти. Найкращий варіант — це відкрити дверцята через 15 хвилин після того, як ви поставили бісквіт випікатися та перевірити готовність. Потім залишаємо його ще на 15 хвилин, що він остаточно «дійшов».
  3. Вийміть випічку з духовки, залишіть її остудитися, а потім розріжте бісквіт на три рівних частини. Їх ми будемо змащувати кремом.
  4. Наші інгредієнти до крему ми змішуємо та розпочинаємо варити їх на мінімальному вогні, аж до самого загустіння. Коли начинка остигне, додайте у неї вершкове масло і ретельно все перемішайте, можете використовувати міксер.
  5. Глазур готуємо за такими самим принципом: змішуємо всі складові і варимо на невеликому вогні. Додайте вершкове масло, коли суміш охолоне.
  6. Акуратно формуємо наш торт, добре промазуємо кожний шар кремом та поливаємо зверху глазур’ю. Щоб наші коржі стали соковитими від начинки, поставте торт на декілька годин в холодильник.

Навігація записів

Трагічна звістка ск0лuхнула всю країну: у Тернополі п0мерла 12-річна дівчинка, яка постраждала від удару рф
Подруга поділилася рецептом коржів, а сьогодні з ранку я спекла.

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • Ключі від хати давай швидше, Аліно, діти змерзли, а в нас ще м’ясо на вогні не дійшло! — дядько Степан сказав це таким буденним тоном, ніби я була не господаркою садиби, а випадковою людиною, яка просто завадила його планам.
  • – Я не прошу тебе любити мене, – сказав він. – І не збираюся купувати твою згоду. Можу допомогти із лікарнею, відвезти, зустріти. Можу взагалі зникнути, якщо тобі так легше. Але малюка шкода. І тебе також. – Мене не треба шкодувати! – Тоді не буду. Але чай запропоную. Олена несподівано засміялася. Вперше за кілька тижнів.
  • — Зачекай, — я перегородив їй шлях до машини. — Ти розумієш, що ти зараз робиш? Ти просто кидаєш дітей і тікаєш. Ми з мамою не наймалися на безкоштовних нянь без попередження. У нас теж були плани на ці дні
  • Олена влаштувалася доглядальницею в своєї сусідки, бабусі Віри. Вона зайшла, як завжди вранці до Віри, приготувати сніданок, і прибрати в квартирі. – Оленко, підійди, – гукнула бабуся Віра. Олена витерла руки і зайшла в кімнату. – Мене скоро не стане, – раптом почала старенька. – І я маю тобі дещо передати. Віра встала з ліжка і підійшла до старої шафи,  відсунула одяг і вказала на ще одні дверцята в задній стінці. – Ось, дивись, – сказала Віра. Олена підійшла, заглянула всередину і ахнула
  • Оце так сюрприз, а ми до тебе в гості, зустрічай, дорогенька! Саме з цієї фрази, що пролунала біля моєї хвіртки, і почалася вся ця історія, яка повністю змінила наші стосунки з родичами. Я якраз стояла біля теплиці, милувалася першими маленькими огірочками та підв’язувала помідори. Робота на землі — це мій особистий простір, мій спосіб відпочити від міської метушні. І тут під’їжджає машина. Велика, запилена міська автівка. З неї галасливо висипає компанія. Моя двоюрідна сестра Світлана, її чоловік Сергій — чоловік поважний, у вільних шортах і футболці, та двоє їхніх підлітків, Мар’яна й Тарасик. Приїхали, звісно ж, без жодного попередження. Просто вирішили, що субота — ідеальний день для візиту в село
  • Не можу повірити, що ти це зробив! – Андрій дивився на батька з подивом і невдоволенням, що погано приховується. – Це ж треба додуматися!
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes