Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Щодня печу, але це печиво найчастіше! Бо дуже смачне

Щодня печу, але це печиво найчастіше! Бо дуже смачне

Viktor
21 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до Щодня печу, але це печиво найчастіше! Бо дуже смачне

Повітряне пісочне печиво. Колись давно таке тісто стало для мене відкриттям. Таке тісто я називаю “2 в 1” так як воно поєднує в собі все найсмачніше: від дріжджового – м’якість та пишність, від пісочного – розсипчастість та крихкість.

Інгредієнти:

  • Вершкове масло – 250 гр
  • Цукор – 80 гр
  • Ванілін – 1 пачка
  • Яйця – 3 шт
  • Дріжджі – 1 пачка (7 гр) або (сирі 20 гр)
  • Вода – 80 мл
  • Борошно – 500-550 гр
  • Сіль – 1/3 ч.л.

Ділюся рецептом приготування:

Отже приступаємо, спочатку активуємо дріжджі, заодно перевіримо їхню працездатність, в миску вливаємо 80 мл води, додаємо 1 ч.л. цукру і додаємо 1 пачку сухих дріжджів у мене в пачці 7 грамів, перемішуємо і залишаємо на 5-10 хвилин.

Масло вершкове 250 грам заздалегідь дістанемо з холодильника, щоб воно стало м’яким, додамо 80 грам цукру та ванілін, збиваємо до пишності міксером і додаємо 3 яйця по 1, додаємо спочатку одне яйце, розбиваємо його в масло, потім наступне і так 3 яйця.

Тепер вливаємо активовані дріжджі та борошно 550 грамів поступово замішуємо тісто. Тісто виходить м’яке до рук не липне.

Формуємо прямокутник і розкачуємо качалкою товщина приблизно 10-15 мм.

Зверху посипаємо цукром, розкачуємо качалкою і розрізаємо на прямокутники.

Кладемо на лист, даємо печиву постояти 15-20 хвилин на листі, потім ставимо в духовку і випікаємо при 180 градусах 15 хвилин, до легкого золотистого відтінку.

Печиво готове, дамо йому трохи охолонути і подаємо з чаєм чи кавою, я сьогодні подаю з малиновим киселем.

Печива виходить багато, майже 2 листи і на смак воно не схоже на звичайне пісочне печиво, на наш смак, воно набагато смачніше звичайного пісочного.

Навігація записів

Часникові коржі з рідкого тіста. Без дріжджів та духовки
Готував нову серію терактів на Одещині: СБУ затримала агента РФ

Related Articles

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Марина засунула брудні тарілки в посудомийку і увімкнула режим експрес-миття. П’ятнична вечеря вдалася, Ігор наминав її фірмовий пиріг з грибами за обидві щоки. Навіть Настя, яка вічно морщила ніс від будь-якої страви «цієї вискочки», як вона за очі називала Марину, з’їла два шматки.

Viktor
25 Грудня, 202525 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Марина засунула брудні тарілки в посудомийку і увімкнула режим експрес-миття. П’ятнична вечеря вдалася, Ігор наминав її фірмовий пиріг з грибами за обидві щоки. Навіть Настя, яка вічно морщила ніс від будь-якої страви «цієї вискочки», як вона за очі називала Марину, з’їла два шматки.

Цікаве за сьогодні

  • — Ми купили дачу без вашої грошової допомоги. І далі розберемося самі! — сказала невістка.
  • Ніколи. Не треба нам його брудних грошей. Я вже казав: ми впораємося самі. Я не буду просити милостині в того багатія. — Він твій брат, Сергію! — вигукнула Марина, і її голос затремтів. — Ти хоч розумієш, що через твою впертість ми втрачаємо час? Сергій встав, стільчик з гуркотом відлетів назад. — Він мені не брат. Він вискочка. Поїхав у свою столицю, забув про матір, а тепер приїде сюди на дорогому авто і буде вчити мене жити? Не дочекається. Він вийшов, гупнувши дверима так, що задзвеніли шибки. Марина опустилася на стілець і закрила обличчя руками. З кутка вітальні за цим спостерігала Настя. Вона все чула. Вона знала, що вона — причина цих сварок. Дівчинці було страшно, що через неї тато і мама більше не посміхаються одне одному
  • Мій чоловік сміявся, коли я говорила, що в садочку є дитина, схожа на нашу Лілю, як дві краплі води. А потім я сама почула, як та дівчинка вибігла до нього з криком: «Тату!» –
  • Мій чоловік мене поkинув і пішов до іншої жінки. Напевно, ви думаєте, що я nлачу. Ні, не nлачу. Моєму колиաньому чоловікові 60 років, а мені – 58. Я сиділа та думала. І зрозуміла щось важливе: за всі ці роки я жила неправильно. Мене часто питають: чи є чоловік у моєму житті. Мені не хочеться заводити нові стосунки. Моєю найбільшою nомилкою було те, що я не любила себе. Я дбала про чоловіка, про дітей, доглядала їх. Хотіла бути гарною дружиною. Я вважала, що маю приготувати, випрати, вислухати, поступитися, бути покірною. Але я nомилилася: це нікому не потрібно.
  • Що ти сказав? — перепитала вона, наче почула щось іноземною мовою. — Ми переїжджаємо. Я вже знайшов варіант. Двокімнатна на Виставці. Завтра завозимо речі. — Ти з глузду з’їхав? — пані Галина схопилася за серце. — Гроші на вітер? Чужим людям у кишеню? Коли в тебе тут три кімнати, ремонт, усе налагоджено! Я для кого цю квартиру берегла, пил з кожної полиці здувала? Щоб ти невістці підтакував і матір на старості кидав? — Я вас не кидаю, мамо, — Тарас нарешті подивився їй у вічі. — Але я не хочу більше обирати між двома жінками, яких люблю. Я хочу повертатися додому і відпочивати, а не працювати миротворцем. — Це вона тебе накрутила! — пані Галина тицьнула пальцем у мій бік. — Це вона, змія, сина від матері відвертає! Бачте, їй тісно! А де ж тобі було не тісно, як ти сюди з валізою прийшла? Я мовчала. Мені було боляче це чути, але я знала: якщо я зараз відкрию рота, переїзд перетвориться на криваву бійню. — Мамо, досить, — відрізав Тарас. — Питання закрите
  • Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes