Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – Повертайтеся назад і нема проблем! – Сказала я, коли сестра подзвонила з Польщі. А ще нещодавно вона хизувалась своїм неймовірним європейським життям

– Повертайтеся назад і нема проблем! – Сказала я, коли сестра подзвонила з Польщі. А ще нещодавно вона хизувалась своїм неймовірним європейським життям

Viktor
16 Вересня, 202516 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Повертайтеся назад і нема проблем! – Сказала я, коли сестра подзвонила з Польщі. А ще нещодавно вона хизувалась своїм неймовірним європейським життям

Моя сестра Настя завжди мріяла виїхати з України. Та одне її зупиняло – вона не звикла працювати, та розуміла, що в Європі без грошей ніяк. Ще й чоловіка такого ж недолугого собі знайшли. Вони прожили в шлюбі 4 роки, народився в них синочок. Жили з батьками, їли їхні харчі й ні копійки в дім не давали. Зять заробляв копійки і все його влаштовувало.

Та все змінила війна. Щойно вона почалась сестра з зятем і племінником швиденько зібралась і виїхала до Польщі. Якось його і через кордон пропустили. Ми такого рішення не зрозуміли, адже жили на Буковині й у нас доволі спокійно було. Утім Настя нарешті втілила свою мрію. Вони оселились в Любліні, щоб додому ближче було добиратись.

Сестра страшенно тішилась, адже їм надали житло, щомісяця давали виплати. Згодом зять якийсь там підробіток знайшов. Я не заздрила, та були моменти неприємні мені. От, наприклад, коли Настя хизувалась їхнім життям, виставляла світлини з відпочинку в інтернеті. А колись у нас розпочався блекаут, взагалі жартувати почала.

 – Що, може вам свічки вислати? Треба було також виїхати, жили б як нормальні люди!

І це вона казала, знаючи, як нам важко. Згодом не раз насміхалась. Особливо, коли мого чоловіка мобілізували. Допомогу ж нікому не пропонувала, ані мені, ані батькам. За них мені особливо прикро було, все ж вони стільки для Насті зробили. 

Та нещодавно все змінилось. Після дронової атаки сестра подзвонила в сльозах:

 – У нас тривога була, це так страшно! Що ж нам робити? Як бути!

 –  То їдьте назад, тут безпечно! – Спокійно сказала я.

 – Ти знущаєшся? Чи тобі смішно? 

 – Так само як і тобі було. 

Вона образилась на мене. А потім мама зізналась, що вона дзвонила й просила гроші. Бо вони тепер хочуть далі їхати, до Німеччини. Та я вирішила відразу розставити всі крапки над “і” і висунула мамі ультиматум.

 – Даси їй гроші – втратиш мене!

 – Чого це? Як ти можеш таке казати?

 – А так, ви з татом багато Насті допомагали. Я проти не була, і для нас нічого не просила. Та зараз в нашій країні війна і не знати, що далі буде. Крім того, не забувай, хто поруч з тобою. Ви лиш нам мене можете розраховувати!

Мама погодилась і відмовила сестрі. Вона ж написала мені гнівне повідомлення. Сказала, що ніколи мені цього не пробачить. А ви б як на моєму місці вчинили?

IrynaS

Навігація записів

М’які та повітряні оладки, як хмара. Їх зметуть першими зі столу
В селі Золотий Колодязь на Донеччині жили чоловік з жінкою. Коли прийшли українські розвідники, вони пішли прив’язати собаку, і прuвели 8 озброєних окyпантів — історія одного бою Айбoкса, розвідника 2-го батальйону оперативного призначення “Vanguard” Бригади “Рубіж”. Відео

Related Articles

Ти знущаєшся? Мені немає в чому йти! Сергій почервонів. Було видно, як у нього всередині закипає обурення. — Одягни ті, що є. Або випери сам. Там лише дві кнопки, ти ж казав. — Це твій обов’язок — стежити за речами! — Був мій обов’язок, — виправила я його, ставлячи чашку в мийку. — Поки ти не пояснив мені, що це взагалі не праця. От я і вирішила змінити вид дозвілля. Все, любий, я побігла. Автобус не чекатиме. Я символічно цьомнула ошелешеного чоловіка в щоку і вийшла з квартири. Увечері я вирішила не поспішати додому. Зайшла в кафе з подругою, ми довго теревенили про всяке жіноче. Додому я прийшла близько дев’ятої. В квартирі стояв специфічний запах підгорілої їжі та… безладу. На кухні виросла гора посуду. У мийці, на столі, навіть на підвіконні стояли брудні тарілки, сковорідка з присохлим жиром, чашки з-під чаю. Син, Микита, сидів у своїй кімнаті в навушниках. Сергій лежав на дивані в тій самій футболці, в якій був учора

Viktor
2 Квітня, 20262 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ти знущаєшся? Мені немає в чому йти! Сергій почервонів. Було видно, як у нього всередині закипає обурення. — Одягни ті, що є. Або випери сам. Там лише дві кнопки, ти ж казав. — Це твій обов’язок — стежити за речами! — Був мій обов’язок, — виправила я його, ставлячи чашку в мийку. — Поки ти не пояснив мені, що це взагалі не праця. От я і вирішила змінити вид дозвілля. Все, любий, я побігла. Автобус не чекатиме. Я символічно цьомнула ошелешеного чоловіка в щоку і вийшла з квартири. Увечері я вирішила не поспішати додому. Зайшла в кафе з подругою, ми довго теревенили про всяке жіноче. Додому я прийшла близько дев’ятої. В квартирі стояв специфічний запах підгорілої їжі та… безладу. На кухні виросла гора посуду. У мийці, на столі, навіть на підвіконні стояли брудні тарілки, сковорідка з присохлим жиром, чашки з-під чаю. Син, Микита, сидів у своїй кімнаті в навушниках. Сергій лежав на дивані в тій самій футболці, в якій був учора

Мій новий «залицяльник» щотижня просить гроші «для мами».. І тут у мене заркалися сумніви — чи не потрапила я на «гачечок»..Я ще не знала з ким зв’язалася.

Viktor
2 Квітня, 20262 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мій новий «залицяльник» щотижня просить гроші «для мами».. І тут у мене заркалися сумніви — чи не потрапила я на «гачечок»..Я ще не знала з ким зв’язалася.

Лаялися вони майже щоночі. Виявилося, що любити одне одного дуже легко, коли в холодильнику делікатеси, а в планах – відпустка у Туреччині. Але коли треба ділити одну сосиску на двох, ніжність якось одразу випаровується. Життя почало налагоджуватися так само раптово, як і звалилося. Саші запропонували місце в логістиці, а Лариса, зневірившись знайти роботу «на дядька», відкрила невелику агенцію з організації корпоративних свят.

Viktor
2 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Лаялися вони майже щоночі. Виявилося, що любити одне одного дуже легко, коли в холодильнику делікатеси, а в планах – відпустка у Туреччині. Але коли треба ділити одну сосиску на двох, ніжність якось одразу випаровується. Життя почало налагоджуватися так само раптово, як і звалилося. Саші запропонували місце в логістиці, а Лариса, зневірившись знайти роботу «на дядька», відкрила невелику агенцію з організації корпоративних свят.

Цікаве за сьогодні

  • Ти знущаєшся? Мені немає в чому йти! Сергій почервонів. Було видно, як у нього всередині закипає обурення. — Одягни ті, що є. Або випери сам. Там лише дві кнопки, ти ж казав. — Це твій обов’язок — стежити за речами! — Був мій обов’язок, — виправила я його, ставлячи чашку в мийку. — Поки ти не пояснив мені, що це взагалі не праця. От я і вирішила змінити вид дозвілля. Все, любий, я побігла. Автобус не чекатиме. Я символічно цьомнула ошелешеного чоловіка в щоку і вийшла з квартири. Увечері я вирішила не поспішати додому. Зайшла в кафе з подругою, ми довго теревенили про всяке жіноче. Додому я прийшла близько дев’ятої. В квартирі стояв специфічний запах підгорілої їжі та… безладу. На кухні виросла гора посуду. У мийці, на столі, навіть на підвіконні стояли брудні тарілки, сковорідка з присохлим жиром, чашки з-під чаю. Син, Микита, сидів у своїй кімнаті в навушниках. Сергій лежав на дивані в тій самій футболці, в якій був учора
  • Мій новий «залицяльник» щотижня просить гроші «для мами».. І тут у мене заркалися сумніви — чи не потрапила я на «гачечок»..Я ще не знала з ким зв’язалася.
  • Лаялися вони майже щоночі. Виявилося, що любити одне одного дуже легко, коли в холодильнику делікатеси, а в планах – відпустка у Туреччині. Але коли треба ділити одну сосиску на двох, ніжність якось одразу випаровується. Життя почало налагоджуватися так само раптово, як і звалилося. Саші запропонували місце в логістиці, а Лариса, зневірившись знайти роботу «на дядька», відкрила невелику агенцію з організації корпоративних свят.
  • – Розлучений, з трьома дітьми? Про що ти думаєш? Він же кличе тебе заміж тільки для того, щоб отримати безкоштовну прислугу! Ти будеш готувати для них усіх, прати, прибирати… Навіщо тобі це
  • – Ой, дівчино, даремно ти його вітаєш, не одружиться. А як і одружиться, то намучишся з ним. Як літо настане, понаїдуть міські красуні, що робитимеш? Згориш від ревнощів. Не такого тобі треба хлопця, – вимовляла їй тітка Марія. Та хіба ж закохана молодість слухає мудру старість?
  • – Кохала. І ненавиджу себе за це, – я жбурнула йому в обличчя його дурні модні сорочки. – Забирайся геть! І не смій повертатися! Цього разу я не плакала, коли зачиняла за ним двері. Усередині була тільки порожнеча. І дивне, зле полегшення – ніби прокинулася від довгого, кошмарного сну.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes