Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Кaндидат на дирeктора БЕБ Скoмаров приховав роcійське грoмадянство бaтька та його бізнес в “ЛНP” – ЗМІ

Кaндидат на дирeктора БЕБ Скoмаров приховав роcійське грoмадянство бaтька та його бізнес в “ЛНP” – ЗМІ

Viktor
7 Червня, 20257 Червня, 2025 Коментарі Вимкнено до Кaндидат на дирeктора БЕБ Скoмаров приховав роcійське грoмадянство бaтька та його бізнес в “ЛНP” – ЗМІ

На другому році повномасштабного вторгнення батько керівника підрозділу детективів НАБУ Олександра Скомарова отримав російське громадянство. Про це свідчать дані його паспорту, які отримала у розпорядження редакція СтопКору, про це також пише видання “Українські новини“.

Видання повідомляє, що паспорт серії 3923 номер 631482 виданий у 2024 році громадянину рф Віктору Скомарову та має статус “Действителен”.

Також в Єдиному реєстрі платників податків можна отримати інформацію про те, що Скомаров перебуває на обліку в ФПС рф.

Кандидат на директора БЕБ Скомаров приховав російське громадянство батька та його бізнес в "ЛНР" – ЗМІ

Водночас в офіційній декларації Олександра Скомарова за 2024 рік зазначена спільна сумісна власність житловим будинком у Новоайдарі Луганської області. Нерухомістю він володіє спільно з матір’ю та батьком Скомаровим Віктором Дмитровичем.

Крім того, в українських реєстрах батько Скомарова фігурує як директор Новоайдарської районної насіннєвої інспекції.

Юридична особа зареєстрована на тимчасово окупованій території, а її телефонний номер змінено на номер з кодом “ЛНР” – 824591606.

Кандидат на директора БЕБ Скомаров приховав російське громадянство батька та його бізнес в "ЛНР" – ЗМІ

Про те, що паспорт оригінальний, свідчить ще один факт. Свого часу батько Скомарова очолював осередок партії Наша Україна, який зареєстрував за місцем проживання, що нині зазначене в російському паспорті.

Кандидат на директора БЕБ Скомаров приховав російське громадянство батька та його бізнес в "ЛНР" – ЗМІ

Нагадаємо, відповідно до чинного законодавства, якщо працівник не повідомив роботодавця про наявні зв’язки з родичами, які перебувають на ТОТ (тимчасово окуповані території) України, його можуть звільнити.

У зв’язку з цим редакція направила запити, аби з’ясувати, чи повідомляв Скомаров про батька, який проживає на окупованій території, які будуть вжиті заходи у випадку неповідомлення ним про такий факт, чи перевірялась ця інформація під час проходження ним спеціальної перевірки, а також щодо оцінки комісією приховування Скомаровим родинних зв’язків з мешканцем тимчасово окупованої території.

Редакція СтопКору звернулась з відповідними запитами до голови комісії з проведення конкурсу на обіймання посади в БЕБ та до секретаріату КМУ, НАБУ та СБУ. У разі отримання відповіді ми оприлюднимо отриману інформацію.

Кандидат на директора БЕБ Скомаров приховав російське громадянство батька та його бізнес в "ЛНР" – ЗМІ

Що ще відомо про Скомарова:

Освіта: з 2005 по 2008 роки навчався у Луганському державному університеті внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, отримавши диплом бакалавра з відзнакою за напрямом підготовки “Право”. З 2008 по 2010 роки навчався в Національній академії прокуратури України, по закінченні якої отримав диплом магістра з відзнакою за спеціальністю “Правознавство”.

Посада: заступник керівника Головного підрозділу детективів — керівник другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ.

Трудова діяльність та майно

У 2010 році Скомаров розпочав свою роботу в органах прокуратури Луганської області як стажист та згодом помічник прокурора. 2012-го обіймає посаду прокурора на Луганщині. На початку 2015 року вступає до аспірантури Національної академії прокуратури України, є кандидатом наук. На наступний рік проходить конкурсний відбір на посаду детектива НАБУ. Обіймає посаду старшого детектива, згодом керівника відділу детективів, згодом заступника керівника підрозділу детективів та з 2021 року заступника керівника Головного підрозділу детективів.

Є детективом НАБУ в низці резонансних справ, зокрема у справі Розенблата, ПриватБанку, нардепа Гунька тощо. Скомаров давав коментар щодо розслідування у справі про розкрадання та заволодінні майном і коштами ПАТ “Укрнафта” на суму понад 13,3 млрд грн, щодо заволодіння коштами держпідприємства “Поліграфічний комбінат “Україна” на суму понад 450 млн грн, щодо справи розкрадання газу на 2,1 млрд грн, щодо механізму незаконного заволодіння активами – коштами місцевого бюджету та землею територіальної громади міста Одеси, що спричинило 689 млн збитків, розслідування фактів корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України.

Також у циклі матеріалів “Секрети НАБУ” давав інтерв’ю щодо розслідування справи Приватбанку (про виведення з нього коштів перед націоналізацією).

Скомаров є кандидатом юридичних наук, подавався на низку конкурсів, зокрема директора НАБУ та керівника САП. Йому заявлялися відводи через недопуск помічника адвоката до ознайомлення з матеріалами справи за згодою та разом з адвокатом і підозрюваним.

Джерело

Навігація записів

У Бeльгії vбили дружину та дoньку українського військoвого, місце злочuну підпалuлu
Сили oборони збили роcійський літaк Су-35 на Кyрщині. Відео

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • – У нас немає житла. – А я тут до чого? Ви хочете жити тут? Ця квартира моєї мами, царство їй небесне. Де ви зустрічалися з моїм чоловіком, там і живіть.
  • Мої батьки зовсім не вимагали від мене такої щедрості, я сама хотіла зробити їм приємне.І, звичайно ж, я не забувала про себе. Своєї квартири у мене ще не було, зате була машина. Я звикла ні в чому собі не відмовляти, тому до якогось моменту я навіть не знала, що мені ще потрібно було для комфортного життя.
  • Мама телефонувала, — глухо мовив чоловік. — Каже, щоб завтра всі були в неї. Має якусь «надважливу справу». — Знову гроші потрібні? — Анжела піднялася, розминаючи затерплу спину. — Я ж уже записала її до обласної лікарні на вівторок. І ліки всі купила. — Не знаю, Анжел. Голос у неї був дивний. Такий, урочистий, чи що. За останні вісім місяців життя їхньої родини перетворилося на суцільний марафон по лікарнях. Не стало свекра і її одного сина Дениса і свекруха дуже здала. Відтоді Анжела повністю взяла на себе координацію лікування свекрухи: пошук ліків, найкращих реабілітологів та оплату рахунків. — Андрій з Іриною будуть? — запитала вона. — Так. І Марія з малим теж прийде. Ти знову про щось своє думаєш, про гроші? — Павло підійшов і обійняв дружину. — Рахую, Пашо. Ми за цей місяць виклали майже тридцять тисяч лише на процедури для мами. Ти зафіксував загальну суму? — Навіщо? — здивувався він. — Ми ж для мами стараємося. Гроші є, бізнес працює. — Просто цікаво, чи хтось інший хоч копійку вклав
  • Після маминої смерті я повернулася в лікарню забрати її речі. А коли з кишені халата випав складений учетверо клаптик паперу, я зрозуміла: мама встигла підготувати для мене щось…
  • Іван… — голос колишньої свекрухи затремтів. — Іван мене не навідує. Вже три роки, як не приїжджав. Тільки на Новий рік дзвонить, і то — на дві хвилини. У нього своя сім’я… четверо дітей. Дружина… вона… — старенька гірко посміхнулася. — Вона не така терпляча, як ти була, Катю. Вона з першого дня сказала: «Або я, або ваша мама». І він вибрав її. Переїхали в іншу область. Я там нікому не потрібна. Я мовчала. Я згадала, як вона колись казала: «Мій син мене ніколи не кине». Життя — дивна штука. Воно завжди повертає борги, але іноді у дуже жорстокій формі. — Я думала… що як краще зроблю… — Ганна Степанівна почала плакати. Це були тихі, сухі сльози старої людини, якій більше нема чого втрачати. — Думала, знайду йому багату, з характером, щоб у житті пробилася. А вийшло… як вийшло. Сама лишилася в тих трьох кімнатах. Пусто там, Катю. Тільки стіни холодні. Вона витерла очі хусткою. — Мені лікування треба… на коліно… — продовжила вона, ледь чутно. — Зовсім ходити не можу. А грошей нема. Пенсія — сльози. На ліки ледь вистачає. Сусіди хліб приносять, і на тому дякую… Іван каже, що в нього кредити, діти, школа… нема в нього для мене грошей. Я зупинила машину біля її під’їзду. Того самого під’їзду, з якого я колись вибігла з валізами
  • Чоловік не довіряв банкам, і вважав за краще вкладати гроші в реальне золото. Ну, на золоті зливки грошей не було, а на прикраси – цілком. Все, що дарувалося їй чи доньці, складалося у сейф. До певного часу прикраси Варю не цікавили. Лежать і лежать. Наче подарунок, але якийсь номінальний, але їй вони не потрібні. Невдовзі все змінюється.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes