Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Підвищуємо врожайність цибулі: Яке добриво та коли саме слід вносити

Підвищуємо врожайність цибулі: Яке добриво та коли саме слід вносити

Viktor
16 Травня, 202516 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до Підвищуємо врожайність цибулі: Яке добриво та коли саме слід вносити

Для того, щоб отримати якісний урожай цибулі, необхідно дотримуватися правильної агротехніки.

Основною вимогою для цієї культури є наявність достатньої кількості азоту у ґрунті. Щоб забезпечити цибулі необхідну кількість азоту, до ґрунту варто внести сечовину у розчині з водою в пропорції 25 г на 10 літрів води вже навесні.

Варто пам’ятати, що розчин добрива не можна застосовувати на суху землю, щоб не нашкодити кореневій системі рослин. Перед застосуванням добрива необхідно зробити полив грядки.

Для досягнення максимального ефекту підживлення рекомендується повторювати процедуру двічі з інтервалом в 14 днів. Під час третього підживлення замість азотного добрива доцільно використовувати розчин суперфосфату (2 столові ложки на 10 літрів води).

Джерело

Навігація записів

В окупованому Кpиму пролунали пoтужні вuбухи у кількох рaйонах, пaлає склад бoєпрuпасів. Відео
Свекруха підказала: всі, хто пробують, просять рецепт цих пиріжків

Related Articles

Олена влаштувалася доглядальницею в своєї сусідки, бабусі Віри. Вона зайшла, як завжди вранці до Віри, приготувати сніданок, і прибрати в квартирі. – Оленко, підійди, – гукнула бабуся Віра. Олена витерла руки і зайшла в кімнату. – Мене скоро не стане, – раптом почала старенька. – І я маю тобі дещо передати. Віра встала з ліжка і підійшла до старої шафи,  відсунула одяг і вказала на ще одні дверцята в задній стінці. – Ось, дивись, – сказала Віра. Олена підійшла, заглянула всередину і ахнула

Viktor
17 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Олена влаштувалася доглядальницею в своєї сусідки, бабусі Віри. Вона зайшла, як завжди вранці до Віри, приготувати сніданок, і прибрати в квартирі. – Оленко, підійди, – гукнула бабуся Віра. Олена витерла руки і зайшла в кімнату. – Мене скоро не стане, – раптом почала старенька. – І я маю тобі дещо передати. Віра встала з ліжка і підійшла до старої шафи,  відсунула одяг і вказала на ще одні дверцята в задній стінці. – Ось, дивись, – сказала Віра. Олена підійшла, заглянула всередину і ахнула

Оце так сюрприз, а ми до тебе в гості, зустрічай, дорогенька! Саме з цієї фрази, що пролунала біля моєї хвіртки, і почалася вся ця історія, яка повністю змінила наші стосунки з родичами. Я якраз стояла біля теплиці, милувалася першими маленькими огірочками та підв’язувала помідори. Робота на землі — це мій особистий простір, мій спосіб відпочити від міської метушні. І тут під’їжджає машина. Велика, запилена міська автівка. З неї галасливо висипає компанія. Моя двоюрідна сестра Світлана, її чоловік Сергій — чоловік поважний, у вільних шортах і футболці, та двоє їхніх підлітків, Мар’яна й Тарасик. Приїхали, звісно ж, без жодного попередження. Просто вирішили, що субота — ідеальний день для візиту в село

Viktor
16 Травня, 202616 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Оце так сюрприз, а ми до тебе в гості, зустрічай, дорогенька! Саме з цієї фрази, що пролунала біля моєї хвіртки, і почалася вся ця історія, яка повністю змінила наші стосунки з родичами. Я якраз стояла біля теплиці, милувалася першими маленькими огірочками та підв’язувала помідори. Робота на землі — це мій особистий простір, мій спосіб відпочити від міської метушні. І тут під’їжджає машина. Велика, запилена міська автівка. З неї галасливо висипає компанія. Моя двоюрідна сестра Світлана, її чоловік Сергій — чоловік поважний, у вільних шортах і футболці, та двоє їхніх підлітків, Мар’яна й Тарасик. Приїхали, звісно ж, без жодного попередження. Просто вирішили, що субота — ідеальний день для візиту в село

Не можу повірити, що ти це зробив! – Андрій дивився на батька з подивом і невдоволенням, що погано приховується. – Це ж треба додуматися!

Viktor
16 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Не можу повірити, що ти це зробив! – Андрій дивився на батька з подивом і невдоволенням, що погано приховується. – Це ж треба додуматися!

Цікаве за сьогодні

  • Олена влаштувалася доглядальницею в своєї сусідки, бабусі Віри. Вона зайшла, як завжди вранці до Віри, приготувати сніданок, і прибрати в квартирі. – Оленко, підійди, – гукнула бабуся Віра. Олена витерла руки і зайшла в кімнату. – Мене скоро не стане, – раптом почала старенька. – І я маю тобі дещо передати. Віра встала з ліжка і підійшла до старої шафи,  відсунула одяг і вказала на ще одні дверцята в задній стінці. – Ось, дивись, – сказала Віра. Олена підійшла, заглянула всередину і ахнула
  • Оце так сюрприз, а ми до тебе в гості, зустрічай, дорогенька! Саме з цієї фрази, що пролунала біля моєї хвіртки, і почалася вся ця історія, яка повністю змінила наші стосунки з родичами. Я якраз стояла біля теплиці, милувалася першими маленькими огірочками та підв’язувала помідори. Робота на землі — це мій особистий простір, мій спосіб відпочити від міської метушні. І тут під’їжджає машина. Велика, запилена міська автівка. З неї галасливо висипає компанія. Моя двоюрідна сестра Світлана, її чоловік Сергій — чоловік поважний, у вільних шортах і футболці, та двоє їхніх підлітків, Мар’яна й Тарасик. Приїхали, звісно ж, без жодного попередження. Просто вирішили, що субота — ідеальний день для візиту в село
  • Не можу повірити, що ти це зробив! – Андрій дивився на батька з подивом і невдоволенням, що погано приховується. – Це ж треба додуматися!
  • Як вона взяла величезний кредит на своє ім’я, щоб зробити в цій самій «його» квартирі ремонт — бо бетонні стіни були, а от проводки, труб і штукатурки не було. Так, формально стіни належали йому. А ось все інше… — Моїх речей тут немає? — прошепотіла вона в порожнечу ідеальної вітальні. — Ну що ж. Давай перевіримо, коханий.
  • — Знаєш, Вадиме, я завжди думала, що ми купили засіб для пересування, який зробить нас вільнішими, а виявилося — ми придбали нового господаря для нашого життя. Якщо ти готовий везти мене в супермаркет лише в бахілах, то, можливо, тобі варто і вечеряти сьогодні в гаражі, бо там принаймні ніхто не дихає на твій ідеальний лак.
  • — О, тещо моя улюблена прийшла! — Пашка миттю опинився поруч. Але ж не для того, щоб торби на кухню занести. — Ну, що там у нас смачненького? Я якраз зі зміни, голодний як вовк! Люда так зиркнула на зятя, що інший би крізь землю провалився. — Є, Павле, є, — відрізала вона. — Та не про твою честь
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes