Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У Києві зyхвалий водій маршрутки oбpaжав війcькову з кoнтузією. Рeшта пасaжирів в мaршрутці не допомoгли їй ані встaти, ані заcтупилиcь за неї.

У Києві зyхвалий водій маршрутки oбpaжав війcькову з кoнтузією. Рeшта пасaжирів в мaршрутці не допомoгли їй ані встaти, ані заcтупилиcь за неї.

Viktor
18 Лютого, 202518 Лютого, 2025 Коментарі Вимкнено до У Києві зyхвалий водій маршрутки oбpaжав війcькову з кoнтузією. Рeшта пасaжирів в мaршрутці не допомoгли їй ані встaти, ані заcтупилиcь за неї.

Водій маршрутки у Києві ображав та грубив військовій з контузією. Про історію, яка сталась в одній зі столичних маршруток, розповіла військовослужбовиця ЗСУ Ксенія Пономарьова у Facebook. За її словами, цей ж водій на цьому маршруті і раніше виганяв її з транспорта.

«Він мене впізнав, почекав, поки, стоячи біля нього, витягну посвідчення учасника бойових дій, і рвонув з зупинки. Кричати він почав одразу, переходячи на «ти». Я відповіла, що пам’ятаю його ставлення до нас, він різко загальмував і я впала», – написала жінка.

Захисниця зазначає, що після того як вона впала, водій на її адресу сказав: «П’яне бидло».

«Я – п’ я н е б и д л о. Яке їхало з курсу англійської мови для військових на подальшу підготовку. Я, що одним оком після контузії вже майже не бачу і тому маю уповільнені рухи», – пише військова.

Решта пасажирів в маршрутці не допомогли їй ані встати, ані заступились за неї.

«В маршрутці їхали байдужість, зневага і страх. Віз цей компот хам, який промовисто продемонстрував, що на нас чекає після повернення зі світу суцільних пряників і декоративних вогників», – додала вона.

За її словами, конфлікт стався у автобусі №410 (Нивки – Почайна). Фото водія та громадського транспорту жінка опублікувала на своїй сторінці.

скриншот допису Ксенії Пономарьової

Очільник КМВА Тимур Ткаченко вже відреагував на інцидент. Він нагадав, що декілька тижнів тому проводились посилені заходи у Києві та була перевірка громадського транспорту.

Ткаченко зазначив, що водій маршруту №410 вів себе неприпустимо із захисницею.

«Тоді серед переліку всіх порушень я також окремо виділив випадки, коли водії маршруток відмовляють у безкоштовному проїзді нашим захисникам», – написав він.

Начальник КМВА запевнив, що ситуація під контролем. «18 лютого відбудеться зустріч «Укртрансбезпеки» з перевізником та водієм щодо цієї ситуації. Водія буде знято з маршруту», – додав Ткаченко.

Джерело

Навігація записів

В Ітaлії пролунав вuбух на сyдні, що в обхід сaнкцій возuло нaфту з Роcії в ЄC
Ось вcе і cпливло! Євpопа пpийняла pішення по Укpаїні! Тeпер бyде так

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Я тут порахував наші витрати за цей місяць. Костюм обійшовся в копієчку. Плюс подарунок шефу — ми з хлопцями скидалися на дорогий годинник, моя частка чимала.
  • Люсь, ти чого, навіщо ти це робиш? Люся. Давай, вставай. Я… ж не можу без тебе. Ти ж знаєш, вдома без тебе погано
  • – Мамо. У мене є новина. Хороша. Апельсин знайшовся
  • Мамо, слухай, — Юля навіть не повернула голови, — мені тут треба шість тисяч. Терміново. У Дениса кросівки порвалися, соромно в школу відправляти, а Полінці за танці підняли оплату. Та й мені на процедури до косметолога треба, а то обличчя зовсім «попливло» від стресу. Мати замерла з рушником у руках. — Юлечко, сонечко. Але ж я тільки вчора віддала тобі половину своєї пенсії на продукти. І з того підробітку в аптеці теж майже нічого не лишилося. — Ой, мам, ну не починай цю пісню про бідність! — Юля нарешті відірвалася від телефону, і її голос став різким. — Ти ж отримала виплати за стаж, плюс ті копійки з аптеки. Куди ти їх діваєш? Тобі ж нічого не треба! Сидиш вдома, дивишся свої серіали, кашу їси. Тобі що, для рідних онуків шкода
  • А де…? — почав було Денис, і в його голосі почулося легке тремтіння. Дідусь вийшов із сараю, ведучи за кермо новенький, блискучий велосипед із великими колесами. — Машину я продав одному колекціонеру, — спокійно сказав він. — Він її відновить, і вона знову буде їздити дорогами, а не стояти на місці. А за ті гроші ми купили тобі ось цей «байк». Тепер ти сам собі двигун. Грошей від продажу старого заліза якраз вистачило на хороший транспорт. Денис спочатку розгубився, але коли сів на сидіння і відчув під ногами педалі, його обличчя знову засяяло. Того вечора за вечерею наш старший син Максим, який уже вчиться в університеті і щодня проводить години в метро та маршрутках, не витримав і почав жартувати: — Ну, нарешті в цій родині справедливість перемогла! — реготав він, намазуючи хліб маслом. — А то що це за порядки
  • Вона уважно оглянула мене, зробила ковток кави й граціозно поправила шовковий комір на своїй шиї, немов цей жест був її природним правом. — Ви, напевно, Наталія Миколаївна? — м’яким оксамитовим голосом, трохи хрипкуватим, промовила вона. — Максим казав, що ви іноді приходите прибирати. Я — Жанна. У цей момент у моїй голові зіткнулися два потоки думок: «що, в біса, тут відбувається» і «вона що, назвала мене прибиральницею?»
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes