Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У нaс бiльше немає прaва на пoмилку: Пoрошенко сказав, що пoтрібно негайно зробити для пoрятунку дeржави

У нaс бiльше немає прaва на пoмилку: Пoрошенко сказав, що пoтрібно негайно зробити для пoрятунку дeржави

Viktor
17 Лютого, 202517 Лютого, 2025 Коментарі Вимкнено до У нaс бiльше немає прaва на пoмилку: Пoрошенко сказав, що пoтрібно негайно зробити для пoрятунку дeржави

Після Мюнхенської безпекової конференції світ прокинувся в іншій геополітичній реальності. Головне завдання сьогодні – це захист національних інтересів України, бо йдеться про саме збереження держави.

Про це сказав Петро Порошенко під час брифінгу у понеділок, 17 лютого.

“Ми прокинулися в іншій геополітичній реальності – загрози трансатлантичної єдності, розколу всередині НАТО, напруження у відносинах США і ЄС, туману і відсутності взаєморозуміння між Україною і командою нового президента США Трампа. І зараз нам треба негайно вживати ефективних заходів. Головним завданням сьогодні є захист національних інтересів України. Сьогодні йдеться про існування держави, про збереження України”, – говорить Порошенко.

“Ми не маємо права припускатися помилок, які повторювалися шість років. Перша позиція – треба припинити розколювати національну єдність. Єдність – це не об’єднання навколо Порошенка або Зеленського, це не працює. Єдність – це об’єднання навколо України і ЗСУ, їхня фінансова, політична, організаційна та інформаційна підтримка. Це створення коаліції національної єдності, уряду національної єдності”, – сказав п’ятий президент.

“Пункт другий – це чітке узгодження національної стратегії України. Ми вже всі зрозуміли, що “стратегії незламності”, “плани миру”, “формули перемоги”, “саміти миру” та інші димові завіси гублять Україну. Коли ми говоримо про стратегію, нам треба коаліція національної єдності, яка цю стратегію запропонує партнерам, запропонує суспільству. Бо нічого іншого нас точно не врятує”, – застерігає п’ятий Президент.

“Третя позиція – це формування професійної, компетентної переговорної команди. Подивіться, як діють Сполучені Штати Америки і росія. Я можу передбачити, з чим приїдуть до Саудівської Аравії росіяни і американці. Можу вас запевнити – там не буде “резолюцій саміту миру”, там не буде “формул перемоги” і 30 чи 50 “гарантій безпеки”, тому що вони не працюють. росіяни і американці будуть обговорювати не Мінськ-3, а Стамбул-2, що за директивою Зеленського парафували весною 2022-го року. І це точно – загроза існуванню держави”, – вважає Порошенко.

Він закликав Верховну Раду, уряд і президента призначити спецпредставника, який би був уповноважений від України на підставі директив, сформованих і затверджених щодо переговорів по мирному процесу.

“Хочу наголосити: час дилетантів, час піар-підходів, час сценаріїв КВК минув. У нас більше немає права на помилку і емоції в дипломатії – це дуже шкідлива річ. На емоції більше ніхто не ведеться, а програти цю дискусію ми точно не маємо права”, – вважає Петро Порошенко.

Він також закликав владу до справжнього діалогу з парламентом: “лише парламент як представник народу, як представницький орган має повноваження для обговорення і затвердження доленосних для України документів. Зрештою для того, щоб вони всі стали законами, вам треба буде проводити їх через парламент”.

“І нарешті настав час для серйозної розмови з суспільством. Я знаю, що наша нація здатна проходити всі важкі випробування. Але треба нарешті навчитися чесно говорити з нею. Чесно говорити не лише в Мюнхені чи в Еміратах. Чесно говорити всередині країни. Країна на це не просто заслужила, вона за це заплатила високу ціну”, – вважає Порошенко.

“Треба сказати правду про вибори. Не займатися тим, що ви всіх повиключали, закрили телеканали, закрили засоби масової інформації і спілкуєтеся із суспільством через телеграм-канали. Ні. Ми заслужили на те, щоб відповідально приймати рішення про власну долю”, – говорить Порошенко.

Він застеріг, що принцип “нічого про Україну без України” зазнав небезпечної ерозії: “навіть більше – уже виключають Європу із переговорів про долю і майбутнє Європи. “Нічого про Європу без Європи” – такий само актуальний, як і принцип “нічого про Україну без України”.

Джерело

Навігація записів

Олена Зеленська здивувала своїм образом під час візиту в ОАЕ – деталі.
У Дoлинській на Кірoвоградщині роcійський дрoн влyчив у багaтоповeрхівку

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Вона уважно оглянула мене, зробила ковток кави й граціозно поправила шовковий комір на своїй шиї, немов цей жест був її природним правом. — Ви, напевно, Наталія Миколаївна? — м’яким оксамитовим голосом, трохи хрипкуватим, промовила вона. — Максим казав, що ви іноді приходите прибирати. Я — Жанна. У цей момент у моїй голові зіткнулися два потоки думок: «що, в біса, тут відбувається» і «вона що, назвала мене прибиральницею?»
  • Що це, доню? — прошепотіла бабуся. — Полуниця? Зараз? На Великдень? Її очі округлилися від подиву…
  • Стефцю, — сказав якось Василь, коли ми сиділи так, — може, вже не будемо мучити одне одного цим «кум-кума»? Ми ж знаємо одне одного все життя. Хіба погано нам разом? Я подивилася на нього. Його очі світилися теплотою і надією. Я знала, що він має на увазі. Я теж відчувала, що між нами з’являється щось більше, ніж просто дружба. — Не погано, Василю. Зовсім не погано, — тихо відповіла я. — Мені з тобою спокійно. Але ти знаєш, що скажуть діти… І люди в селі… — Скажуть, — кивнув він. — Пліткуватимуть. Але вони далеко. А ми тут. І старість у нас теж тут. І кому, як не нам, знати, яка вона — самотня. Нам не треба питати дозволу ні в кого. Ми маємо право на щастя. Навіть тепер. Навіть на схилі літ. Його слова прозвучали так переконливо, що я не могла не погодитися. Ми вирішили спробувати. Просто бути разом. Не оформляти ніяких паперів, не робити гучних заяв. Просто жити поруч і підтримувати одне одного. Новина про наше «зближення» пішла по селі, як вітер по стерні. Я бачила, як сусіди шепочуться за моєю спиною, як вони дивляться на нас з Василем, коли ми йдемо разом вулицею. Хтось засуджував, хтось просто дивувався. Але мені було байдуже. Мені було добре з Василем. І не минуло й тижня, як пролунав дзвінок від Наталки. Я побачила її ім’я на екрані телефону, і моє серце стиснулося. Я знала, що цей розмова буде важкою
  • Я виростила немовля, яке знайшла покинутим у під’їзді. Через сімнадцять років повернулася його біологічна мати — заможна мільйонерка. У суді він заговорив, і ніхто не міг повірити в те, що почув.
  • — Яка частка? Квартира моя. — А твій чоловік де живе? Тут. Значить, має право на частку. І я теж маю право відвідувати сина. Розмова закінчилася нічим. Свекруха пішла пізно ввечері, грюкнувши дверима. Ольга сиділа на кухні, дивлячись у вікно. Коли чоловік повернувся, Ольга розповіла про розмову. Сподівалася, що він підтримає її, скаже матері, щоб та рідше з’являлася. — Допомогти? — Ольга не стрималася. — Вона тут живе, а не допомагає!
  • Ірина більше не готувала запас, але щовечора зустрічала сина та невістку свіжою вечерею, намагаючись усім догодити. Ромці вона готувала сніданок, синові з невісткою намагалася збирати з собою обід, а ввечері вважала своїм обов’язком смачно їх нагодувати. Євген все поїдав з великим апетитом, невістка носом крутила і не висловлювала прямо, поки Ірина не просила, чому вона так погано їсть.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes