Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Київськi сyддi знову допомоглu Шaпрaнy та “Юнiгрaну”: ЗМІ рoзкрили схему для унuкнення арешту мaйна в обхiд санкцій

Київськi сyддi знову допомоглu Шaпрaнy та “Юнiгрaну”: ЗМІ рoзкрили схему для унuкнення арешту мaйна в обхiд санкцій

Viktor
10 Лютого, 202510 Лютого, 2025 Коментарі Вимкнено до Київськi сyддi знову допомоглu Шaпрaнy та “Юнiгрaну”: ЗМІ рoзкрили схему для унuкнення арешту мaйна в обхiд санкцій

Київський апеляційний суд подовжує ухвалювати рішення на користь імовірного тіньового власника активів підсанкційної бізнес-імперії “Юнігран” Сергія Шапрана. Вони вже зняли арешт з активів “Юніграну”, а тепер затягують процеси, на яких мають бути ухвалені важливі для захисту інтересів держави рішення.

Про це йдеться у розслідуванні “СтопКор“. Зазначається, що судді Тетяна Кагановська, Валерій Лашевич та Іван Рибак можуть системно діяти в інтересах підсанкційних підприємств.

На засіданні 3 лютого вони зняли арешт з активів групи компаній “Юнігран”. Раніше ЗМІ повідомляли, що росіянин Ігор Наумець фактично передав її під контроль Сергію Шапрану в обмін на недоторканість бізнесу та розв’язання проблем із правосуддям.

Окрім того, через відсутність повної колегії суддів 6 лютого були скасовані два судові слухання, в яких предметом спору є арешт майна компаній з орбіти “Юніграну” й Шапрана та його бізнес-партнера Осіпова. Ще одне слухання було заплановане на 10 лютого, але не відбулося через брак часу на вивчення матеріалів і було перенесене на 26 лютого.

Водночас, попри чинні арешти й ухвали Печерського райсуду, сам “Юнігран” продовжує бізнес із видобутку та збуту піску й щебінки. При цьому частина багатомільйонних прибутків може передаватись російському бенефіціару.

Розслідувачі розкрили лазівку, що може дозволяти таким компаніям обходити санкції: після блокування дозволів вони можуть місяцями чи роками реалізовувати вже добуту сировину як “залишки”. Така діяльність можлива навіть попри судові обмеження на видобуток надр.

“Тимчасово вирвавши з-під санкцій дозволи на видобуток, можна протягом тижня вибухами добути шалену купу породи. А потім, коли видобуток знову заблокують, цю саму породу хоч пів року спокійно подрібнювати, вивозити та продавати, називаючи її “залишком”. Саме тому подібні провадження не терплять півзаходів, і арештовувати треба все й одразу”, – закликають журналісти.

Уникати кримінальної відповідальності Шапрану можуть допомагати впливові зв’язки у силових структурах і суддівській гілці влади на рівні Києва, припускають викривачі. Тому журналісти почали складати список суддів, які можуть діяти у розріз із національними інтересами та працювати на проросійський бізнес під час війни.

Джерело

Навігація записів

Авiaбoмбa скuнутa 9 лютoгo apмiєю РФ на Краматорськ, зaбpaлa жuття вчитeля фiзкультуpи Євгeнa Миpгopoдcькoгo
НAБУ і САП у мeжах операції «Чиcте міcто» щодо корyпції в Київcькій міськраді прoвели низку обшyків у пoв’язаних з оргaнізатором злочuнної схeми оcіб

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Коли все закінчилося, Тобі пахнув шампунем і чистотою. Шерсть була рівно підстрижена, лапи охайні, морда — світла, ніби з неї зняли зайвий тягар. Його поставили на підлогу, і він одразу зробив те, що роблять собаки після грумінгу: озирнувся, ніби шукає знайоме обличчя. Потім пішов до дверей і сів.
  • Я тут порахував наші витрати за цей місяць. Костюм обійшовся в копієчку. Плюс подарунок шефу — ми з хлопцями скидалися на дорогий годинник, моя частка чимала.
  • Люсь, ти чого, навіщо ти це робиш? Люся. Давай, вставай. Я… ж не можу без тебе. Ти ж знаєш, вдома без тебе погано
  • – Мамо. У мене є новина. Хороша. Апельсин знайшовся
  • Мамо, слухай, — Юля навіть не повернула голови, — мені тут треба шість тисяч. Терміново. У Дениса кросівки порвалися, соромно в школу відправляти, а Полінці за танці підняли оплату. Та й мені на процедури до косметолога треба, а то обличчя зовсім «попливло» від стресу. Мати замерла з рушником у руках. — Юлечко, сонечко. Але ж я тільки вчора віддала тобі половину своєї пенсії на продукти. І з того підробітку в аптеці теж майже нічого не лишилося. — Ой, мам, ну не починай цю пісню про бідність! — Юля нарешті відірвалася від телефону, і її голос став різким. — Ти ж отримала виплати за стаж, плюс ті копійки з аптеки. Куди ти їх діваєш? Тобі ж нічого не треба! Сидиш вдома, дивишся свої серіали, кашу їси. Тобі що, для рідних онуків шкода
  • А де…? — почав було Денис, і в його голосі почулося легке тремтіння. Дідусь вийшов із сараю, ведучи за кермо новенький, блискучий велосипед із великими колесами. — Машину я продав одному колекціонеру, — спокійно сказав він. — Він її відновить, і вона знову буде їздити дорогами, а не стояти на місці. А за ті гроші ми купили тобі ось цей «байк». Тепер ти сам собі двигун. Грошей від продажу старого заліза якраз вистачило на хороший транспорт. Денис спочатку розгубився, але коли сів на сидіння і відчув під ногами педалі, його обличчя знову засяяло. Того вечора за вечерею наш старший син Максим, який уже вчиться в університеті і щодня проводить години в метро та маршрутках, не витримав і почав жартувати: — Ну, нарешті в цій родині справедливість перемогла! — реготав він, намазуючи хліб маслом. — А то що це за порядки
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes