Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Зaлужний: У Рaдi кaжуть “вce пpoпaлo“, у TіkTоk пoкaзують “буcифiкaцiю“. Цe пpизвeдe дo тoгo, щo xтocь cкaжe: “Дocить, ми згoднi нa вce”

Зaлужний: У Рaдi кaжуть “вce пpoпaлo“, у TіkTоk пoкaзують “буcифiкaцiю“. Цe пpизвeдe дo тoгo, щo xтocь cкaжe: “Дocить, ми згoднi нa вce”

Viktor
9 Лютого, 2025 Коментарі Вимкнено до Зaлужний: У Рaдi кaжуть “вce пpoпaлo“, у TіkTоk пoкaзують “буcифiкaцiю“. Цe пpизвeдe дo тoгo, щo xтocь cкaжe: “Дocить, ми згoднi нa вce”

«Ми бачимо нову війну, і вона зараз тестується в Україні. Це війна на виснаження. Коли роботи з неба нищать нашу енергетику, потім ракети бʼють по школах, університетах, лікарнях, аби залякати людей. Потім у Верховній Раді розкриваються декілька “консерв”, і кажуть: “Все пропало”. Тоді у TikTok зʼявляються відео, де показують, що ТЦК і військові – хабарники, а замість мобілізації зʼявилася “бусифікація”. Далі – втрати на фронті. Усе вкупі призводить до того, що хтось скаже: “Досить, ми згодні на все”», – Надзвичайний і Повноважний посол України у Великій Британії і Північній Ірландії Валерій Залужний відвідав УКУ.  

8 лютого Валерій Залужний, колишній Головокомандувач ЗСУ, генерал у відставці,  відвідав засідання Сенату Українського католицького університету. Зокрема він зустрівся з Отцем і Главою УГКЦ, Великим канцлером УКУ Блаженнішим Святославом (Шевчуком) та обгорив з сенаторами можливості співпраці з університетом. Блаженнійший Святослав подарував Валерію Залужному свою книгу «Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!».

Валерій Залужний з Блаженнішим Святославом

А також посол зустрівся у Центрі Шептицького зі студентами УКУ. Модерувала захід директорка Школи публічного управління УКУ, доцентка кафедри державного управління Валентина Засадко.

Під час зустрічі Валерій Залужний розповів про свою військову службу, про роботу на посаді посла, про НАТО та якою він бачить перемогу України.

Валерій Залужний на зустрічі зі студентами УКУ

«У 2007 році я змінив свій підхід до людей і подивився на них по-іншому. Я намагався змінити систему “командир завжди правий”», – поділився він зі слухачами. При управлінні людьми, розповів Валерій Залужний, він керується трьома принципами – пам’ятай про людей, пам’ятай про себе, пам’ятай про роботу, яку треба зробити. «Комбінуйте усе з чеснотами, і все вийде. Я не вважаю себе абсолютно правим, зокрема в умовах кризи. Я можу помилятися, і будь-що, що я сказав, може бути оскарженим», – зазначив Валерій Залужний під час зустрічі. 

Зустріч Валерія Залужного зі студентами УКУ

Валерій Залужний наголосив, що до тих пір, доки у світі не буде створена коаліція, яка зупинить вісь зла (Росію – ред.), то про припинення війни і справедливий мир не може йтися – не буде ніякого відновлення. «Сьогодні Україна, стікаючи кров’ю, дивом не перестає воювати з віссю зла. У світі немає альянсу, коаліції. Доки вона не буде створена, ми цю вісь зла не зруйнуємо. Ми не зупинили регіональну війну, тож тепер маємо глобальну війну, яку треба вирішувати на глобальному рівні. Маємо сподіватися на самих себе, на Бога, на своїх партнерів. Ми є народом з власною мовою, історією, культурою, і не можемо просто так загинути», – наголосив генерал у відставці. 

Зустріч Валерія Залужного зі студентами УКУ

Він додав, «перемога України буде тоді, коли Росія розсиплеться на 27, а краще на 69, князівств, а перед тим у них хтось забере ядерну зброю. Але чи готовий світ до цього? – Світ до цього не готовий. Я впевнений, що імперія має свій заряд міцності. Це все колись закінчиться», – зазначив Валерій Залужний. 

Говорячи про НАТО, Валерій Залужний наголосив, що це уже давно не військовий альянс, а радше політичний та економічний: «На жаль, НАТО як військова інституція не має ніякої сили. НАТО обслуговує в основному політичні інтереси членів альянсу». 

Зустріч Валерія Залужного зі студентами УКУ

На запитання про те, чим освітяни можуть бути корисні в умовах війни, посол у Великобританії додав: «Найпростіше, де ми можемо зайти і закріпитися у світі – це освіта. У Британії немає українських шкіл. Також є архів Союзу українців ( найстаріша українська громадська установа у Великій Британії, – ред.), який треба рятувати і оцифрувати. Найактивніша українська громада в Британії – наші студенти. З них маємо брати приклад». 

Зустріч Валерія Залужного зі студентами УКУ

Насамкінець Валентина Засадко від імені усіх учасників зустрічі подякувала Валерію Залужному за його служіння та внесок в оборону України

Джерело

Навігація записів

Безугла розповіла про свій poман з війcьковим “Єнoтoм”, який наспpaвді був одpyженим
Рaдник Трaмпa зaявив, що гaрантії безпеки для Укрaїни мaє взяти на себе Єврoпа

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Прийшов на перше побачення з мамою, щоб вона оцінила. Я не розгубилася і влаштувала їм обом таку «оцінку товару», що їм і не снилося…
  • Коли все закінчилося, Тобі пахнув шампунем і чистотою. Шерсть була рівно підстрижена, лапи охайні, морда — світла, ніби з неї зняли зайвий тягар. Його поставили на підлогу, і він одразу зробив те, що роблять собаки після грумінгу: озирнувся, ніби шукає знайоме обличчя. Потім пішов до дверей і сів.
  • Я тут порахував наші витрати за цей місяць. Костюм обійшовся в копієчку. Плюс подарунок шефу — ми з хлопцями скидалися на дорогий годинник, моя частка чимала.
  • Люсь, ти чого, навіщо ти це робиш? Люся. Давай, вставай. Я… ж не можу без тебе. Ти ж знаєш, вдома без тебе погано
  • – Мамо. У мене є новина. Хороша. Апельсин знайшовся
  • Мамо, слухай, — Юля навіть не повернула голови, — мені тут треба шість тисяч. Терміново. У Дениса кросівки порвалися, соромно в школу відправляти, а Полінці за танці підняли оплату. Та й мені на процедури до косметолога треба, а то обличчя зовсім «попливло» від стресу. Мати замерла з рушником у руках. — Юлечко, сонечко. Але ж я тільки вчора віддала тобі половину своєї пенсії на продукти. І з того підробітку в аптеці теж майже нічого не лишилося. — Ой, мам, ну не починай цю пісню про бідність! — Юля нарешті відірвалася від телефону, і її голос став різким. — Ти ж отримала виплати за стаж, плюс ті копійки з аптеки. Куди ти їх діваєш? Тобі ж нічого не треба! Сидиш вдома, дивишся свої серіали, кашу їси. Тобі що, для рідних онуків шкода
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes