Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Пам’ятаєте щемливе відео, на якому мати обіймає звільненого з полону сина, а він не може промовити ні слова і навіть не Плаче. Так от друзі сталось те…

Пам’ятаєте щемливе відео, на якому мати обіймає звільненого з полону сина, а він не може промовити ні слова і навіть не Плаче. Так от друзі сталось те…

Viktor
27 Вересня, 202427 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до Пам’ятаєте щемливе відео, на якому мати обіймає звільненого з полону сина, а він не може промовити ні слова і навіть не Плаче. Так от друзі сталось те…

Юрія Гульчука було звільнено 14 вересня 2024 року, того дня в Україну повернулися 103 особи, у тому числі 69 захисників Маріуполя.

23-річний матрос 36-ї окремої бригади морської піхоти в російському полоні онімів і втратив здатність виражати емоції. За словами тих, хто був із ним в одній камері, хлопець замовк улітку 2023 року.

Після повернення додому, через кілька днів лікування, Юрій пішов на виправлення, йдеться в матеріалі hromadske.

У полоні боєць пробув 2 з половиною роки  зробили з нього іншу людину, яка більше не розмовляє та не виявляє емоції. Мати Юрія ділиться, що син впізнав її обличчя та голос лише на третій день після повернення на батьківщину, а ось емоційне впізнання трапилося ще за добу.

“Він розплакався і притиснувся до мене, як дитина до мами. Того ранку психіатр сказав: щоб Юра заговорив, йому доведеться провести щонайменше рік у психіатричній лікарні. А Юра заговорив уже через сім годин після цього. І почав дуже швидко відновлюватися”, — розповіла Мілана Компанієць.

Через тиждень після повернення з полону мати знову відвідала Юрія і він уже не просто говорив, а “виражався вишуканою мовою філолога”. При цьому не на всі запитання він хотів відповідати і зупиняв будь-які спроби матері заглянути йому в душу, адже ще не настав час.

Навігація записів

Мудрі сл0ва! Поляк – українцю: а як ви збиpaєтecь вигpatи війнy пpotи Pocії, якщo y вac вsіх…
На зaкупівлях для війcькових літaків вкрaли десятки мiльйонів гривень: як діяла схeма

Related Articles

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Цікаве за сьогодні

  • Її очам відкрилася дивна картина: за столом сиділи племінники і з задоволенням облизували морозиво в стаканчиках. Навпроти них на стільці сидів Єгор і із заздрістю ковтав слину, спостерігаючи за тим, з якими емоціями їдять діти Артема.Хлопчик настільки був захоплений цим видовищем, що не відразу помітив матір, яка зайшла в будинок.
  • Ми з сестрою скинулися порівну на мотоблок — але він «ламається» тільки тоді, коли потрібен мені
  • – Так йому й треба! – Відрізала мати. – Це називається справедливість! Як постелився, так і виспиться! Чому ви вирішили, що маєте право скасовувати цей закон?
  • — Делікатесами? Марино Миколаївно, загляньте в морозилку. Там кістки для супу та прострочені продукти з кулінарії. Ваша сестра пакети з «Сільпо » приносить тільки для фотографій. Сфотографує на столі, у сімейну групу чоловікові надішле — мовляв, дивіться, як я про тата й доглядальницю піклуюся, — і назад у машину забирає. Каже, татові шкідливо, а мені й каші вистачить. — А ліки? Люда вчора привезла упаковку за три тисячі.
  • Це ж мої батьки, вони допоможуть, — заспокоювала себе тоді Соломія. — Мама вже на пенсії, тато працює позмінно. Буде легше
  • – А соус є? Гострий?..Свекруха 5 років їздила на шашлики з порожніми руками. Цього разу я накрила стіл, і вона ,«збілдла » побачивши, що на ньому…довелося піти тієї ж миті..
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes