Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • “Ми маємо катастрофу”: нардеп розповів про “сотні тисяч заяв про відмову від українського громадянства”.

“Ми маємо катастрофу”: нардеп розповів про “сотні тисяч заяв про відмову від українського громадянства”.

Viktor
14 Вересня, 202414 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до “Ми маємо катастрофу”: нардеп розповів про “сотні тисяч заяв про відмову від українського громадянства”.

Нардеп заявив, що в Україні “ми маємо реальну демографічну катастрофу”.

Нардеп Микола Княжицький заявив, що зараз “лежать сотні тисяч заяв про відмову від українського громадянства”. www.unian.ua

“Ми маємо катастрофу, тому що спочатку ми робили дуже багато помилок, коли цим людям не надавали консульські послуги, зараз навпаки нібито намагаємося надати і є на це причина”, – сказав він у ефірі програми “Говорить великий Львів”.

За його словами, зараз “лежать сотні тисяч заяв про відмову від українського громадянства”.

“В Німеччині отримуєте сірий паспорт. Є люди, які давно були за межами України і мали по два паспорти. Вони просто відмовляються від українських. Ми маємо реальну демографічну катастрофу”, – додав він.

Демографічна ситуація в Україні – деталі

Україна цього року очолила список країн з найвищим рівнем смертності. Крім того, у рейтингу народжуваності ми зайняли останню сходинку. Як свідчать дані з останніх даних звітів Центрального розвідувального управління США (ЦРУ) щодо глобальної статистики смертності й народжуваності, рівень смертності в Україні становить 18,6 на 1000 осіб.

На другому місці – Литва з показником 15,02 смертей на 1000 осіб, а на третьому – Сербія, де рівень смертності становить 14,9 на 1000 осіб.

При цьому за рівнем народжуваності Україна посідає останнє, 228 місце. На тисячу осіб у нашій країні лише шість народжених.

Навігація записів

Що ж це коїться люди! На Хмельниччині чоловік влаштував пeрестрілку з пoлiцією, є nоранені.
Cтало відомо! Заpплата Зеленського приблизно в 50 pазів нижча, ніж зарплата Байдена. Скільки отpимують Пpезиденти. Деталі

Related Articles

Якби ж вона по-людськи пояснила, що чекає нас раніше і розраховує на поміч — ми б прийшли. А так усе виглядало як підступна пастка. І я в неї втрапила обома ногами. Але це були ще квіточки. Свекруха, гордо розправивши плечі, завела свою улюблену платівку — про те, яка вона незамінна бджілка і на роботі, і вдома.

Viktor
5 Травня, 20265 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Якби ж вона по-людськи пояснила, що чекає нас раніше і розраховує на поміч — ми б прийшли. А так усе виглядало як підступна пастка. І я в неї втрапила обома ногами. Але це були ще квіточки. Свекруха, гордо розправивши плечі, завела свою улюблену платівку — про те, яка вона незамінна бджілка і на роботі, і вдома.

— Мамо, ми завтра їдемо до Європи. Я вже продала твою дачу біля моря і татову машину.. А потім додала таким рівним голосом, ніби йшлося про старий сервант:— Я залишу тобі тридцять відсотків. На якийсь час вистачить.Я лише усміхнулася.— Розумію… — Але ти забула одну річ.

Viktor
5 Травня, 20265 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Мамо, ми завтра їдемо до Європи. Я вже продала твою дачу біля моря і татову машину.. А потім додала таким рівним голосом, ніби йшлося про старий сервант:— Я залишу тобі тридцять відсотків. На якийсь час вистачить.Я лише усміхнулася.— Розумію… — Але ти забула одну річ.

Максим розцінив моє мовчання по-своєму. Він вирішив, що я пригнічена його пишністю. Він нахилився вперед, обдавши мене хвилею важкого, задушливого парфуму, і з переможною усмішкою вимовив ту саму фразу…

Viktor
5 Травня, 20265 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Максим розцінив моє мовчання по-своєму. Він вирішив, що я пригнічена його пишністю. Він нахилився вперед, обдавши мене хвилею важкого, задушливого парфуму, і з переможною усмішкою вимовив ту саму фразу…

Цікаве за сьогодні

  • Якби ж вона по-людськи пояснила, що чекає нас раніше і розраховує на поміч — ми б прийшли. А так усе виглядало як підступна пастка. І я в неї втрапила обома ногами. Але це були ще квіточки. Свекруха, гордо розправивши плечі, завела свою улюблену платівку — про те, яка вона незамінна бджілка і на роботі, і вдома.
  • — Мамо, ми завтра їдемо до Європи. Я вже продала твою дачу біля моря і татову машину.. А потім додала таким рівним голосом, ніби йшлося про старий сервант:— Я залишу тобі тридцять відсотків. На якийсь час вистачить.Я лише усміхнулася.— Розумію… — Але ти забула одну річ.
  • Максим розцінив моє мовчання по-своєму. Він вирішив, що я пригнічена його пишністю. Він нахилився вперед, обдавши мене хвилею важкого, задушливого парфуму, і з переможною усмішкою вимовив ту саму фразу…
  • Знаєш що мамо, я більше тобі ні копійки не дам!
  • Я відкрила стрічку в соціальній мережі й одразу натрапила на пост..Індійський океан, білосніжний пісок, засмаглі ноги на фоні бунгало. Під фото написано: «Нарешті я дозволила собі дихати на повні груди. Я це заслужила». Авторка знімка — та сама, що три дні тому у голосовому повідомленні жалілася мені, що не знає, чим платити за комуналку, а її кіт, здається, захворів, але візит до ветеринара — це занадто дорого.
  • Мамо, ви вже не в тому віці, щоб самій господарювати у трикімнатній квартирі, де на кожному кроці — спогади, що тиснуть на серце. Степан стояв посеред вітальні, старанно уникаючи погляду матері. Він розглядав візерунок на старому паркеті, який колись сам допомагав батькові вкладати. Його дружина, Вікторія, з надмірним завзяттям протирала фоторамки на комоді. Її рухи були різкими, впевненими, наче вона вже подумки переставляла тут меблі або виносила їх на смітник. — Ми все вирішили, — продовжував син, нарешті піднявши очі, але дивлячись кудись повз Анну Петрівну. — У селі повітря чисте, тиша. Батьківська хата ще міцна, ми її трохи підлатаємо, дах перекриємо. Тобі там буде спокійніше, ніж у цьому галасливому місті, де під вікнами постійно сигналять машини. Анна Петрівна, якій нещодавно виповнилося сімдесят три, відчула, як у грудях стає холодно й порожньо
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes