Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Мені ніхто не вiрив, а я взяв і це зрoбив: Щойно Пeтро Порошенко вийшoв і показaв чого він дoбився для aрмії. Відео

Мені ніхто не вiрив, а я взяв і це зрoбив: Щойно Пeтро Порошенко вийшoв і показaв чого він дoбився для aрмії. Відео

admin
4 Липня, 20224 Липня, 2022 Коментарі Вимкнено до Мені ніхто не вiрив, а я взяв і це зрoбив: Щойно Пeтро Порошенко вийшoв і показaв чого він дoбився для aрмії. Відео

Цю роботу ми почали ще у квітні. Ще тоді Фонд Порошенка виділив 50 мільйонів гривень – аванс за поставку одинадцяти нових бронемашин натовського стандарту. Це вперше, коли НОВА бронетехніка НАТО для Збройних Сил України закуповується ПРИВАТНИМ коштом. (щоб переглянути відео доскорольте до кіцня)

Весною мало хто вірив, що нам вдасться отримати на це ліцензію. І от неймовірне стало можливим. Три місяці напружених переговорів – і ми маємо експортну ліцензію на бойову техніку від Уряду Італії. Дякую за сприяння у цьому безпрецедентному питанні італійським урядовцям, послам та військовим аташе Італії в Києві, та України в Римі.

Вдячний Міністерству оборони України та Генеральному штабу Збройних Сил. Результат: такі новенькі, нафаршировані за останнім словом техніки бронемашини MLS SHIELD італійського виробництва вже скоро попрямують на фронт.

Перемога – це велика спільна справа. Навіть якщо хтось називає піаром меценатство та волонтерство. Бо найсильніша риса українців – це солідарність. ГО Справа Громад розпочинає збір другої частини коштів на ці першокласні бронемашини. Кожна ваша гривня множиться Фондом Петра Порошенка на два. Ви знаєте, це принцип нашої спільної роботи.

Разом – вдвічі ефективніше допомагаємо нашим військовим.Так, нашим воїнам потрібно більше броні. Від її кількості залежить наскільки швидко і вдало наше військо зможе провести контрнаступ і викинути рашистів геть з України.

Цього чекають мільйони українців. Коли це відбудеться, залежить від кожного з нас. Ми сильні, коли солідарні. Поки ви дофінансуєте закупівлю бронемашин, «Фонд Порошенка» вже готує кошти на нові проекти. Будемо тримати вас у курсі і звітувати за кожну гривню.

http://www.fayno.net.ua/wp-content/uploads/2022/07/1-5-677-.mp4

Навігація записів

Нa Чepкaщuнi ceлянu нe пycтuлu гoлoвнoгo мuтpoпoлuтa мocкoвcькoї цepквu в oблacтi освятuтu новuй хpaм. Він образuвся, сказав: “Будете відповідатu перед Господом!”
Агpeсiя Пyтiна можe вuйтu за мeжi Українu, його потрiбно зупuнuтu – Джонсон

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Тиша стала майже фізично відчутною. Олена почула, як у вухах починає тонко й неприємно дзвеніти, наче перетягнута струна. — Що? — вона не була впевнена, чи справді вимовила це вголос. — Коленька подзвонив… — жінка нарешті підняла голову. — Він сказав, що йому погрожують. Що якщо до п’ятниці він не віддасть борг, то… він казав такі страшні речі, я просто не могла…
  • Олена насмажила цілу гору оладків і задоволена собою сіла за стіл пити чай. Вона тільки-но відкрила баночку абрикосового варення, як задзвенів її телефон. Жінка глянула на екран і оторопіла. Дзвонила її колишня свекруха… – Оленко привіт! – закричала свекруха в слухавку. – Ну, як ви там?! Як дітлахи?! – Здрастуйте, Марино Вікторівно. Та нормально. Я працюю, діти на канікулах. Ви як? – Ой, Оленко, і не питай! – сказала свекруха. – Слаба я… То одне, то інше. А в хаті робити треба, і на городі. У мене до тебе тільки одне прохання… Олена приготувалася слухати
  • Акушерка, передаючи пакунок матері, видала черговий штамп: «Ну й кабанчик! Богатирем буде, не інакше». Мати проковтнула відповідь. Її погляд був холоднішим за лікарняний кахель — так дивляться на чужий забутий багаж. Васька не став богатирем. Він став фоновим шумом. Знаєте, є такі речі: ніби й купив, а куди поставити — не знаєш. Отак і Васька: народитися — народився, а стати своїм забув…
  • – Якщо ви реально здали свої квартири, то це не моя вина! Зі мною це ніхто не обговорив, а я нікого не запрошую. Ми будували будинок для своєї сім’ї, для дітей! Вибачте, але розвертайтеся та роз’їжджайтеся по домівках. – І як ми маємо це зробити? – Вступив Артем, – квартири здали, зворотного ходу немає. Ми заселяємось!
  • – Від сьогодні живеш за свій рахунок, утриманко! Мені набридло тебе годувати й тягти на своєму горбі! — заявив чоловік
  • Приїхавши на власну дачу, Марина навіть очманіла від побаченого і не одразу знайшлася, що сказати.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes