Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ПОРАДИ
  • Підгодовую помідори в червні цими добривами, і маю великий врожай

Підгодовую помідори в червні цими добривами, і маю великий врожай

admin
22 Червня, 202122 Червня, 2021 Коментарі Вимкнено до Підгодовую помідори в червні цими добривами, і маю великий врожай

Після традиційного вирощування томатів розсадним способом та пересадки у відкритий ґрунт, їх потрібно підживити, щоб дати гарний старт в зростанні.

Підживлення складається з соди, попелу та дріжджів. Інших, промислових добрив брати не потрібно, щоб отримати натуральні екологічно-чисті домашні помідори. Від цього добрива, навіть найменші томати виростають з кулак.

Починати таке підживлення варто в кінці травня на початку червня й продовжувати аж до середини липня:

  1. Підживлення содою.

Раз на 2 тижні, починаючи з висадки в теплицю чи відкритий ґрунт, підгодуйте томати розчинивши у 10-літровій лійці води 10 ч. л. харчової соди. Томатні кущі потім швидше ростуть, рясніше цвітуть та плодоносять, листя не жовтіє й шкідники не заводяться. Цим розчином можна лити під коріння та зверху на листя, не шкодуючи. Зазвичай це потрібно робити під вечір. Також, можна додати туди ще рідкого мила, приблизно 1 ст. л.

  1. Полив деревним попелом.

Насипте в 10 л. лійку склянку попелу, залийте водою, добре перемішайте та відразу полийте землю на помідорній грядці. Робити це бажано 1 раз на тиждень.

  1. Підживлення сухими дріжджами.

Пакетик сухих дріжджів вагою 11 гр. розмішайте у відрі води та залиште під сонцем на 3 години. Ковшем чи банкою черпайте з відра розчин та потроху поливайте ним помідори під коріння. Поливайте томати таким розчином 1 раз на тиждень.



Перед будь-якою підгодівлею рослини варто пролити простою водою. В результаті помідори виростають великі та солодкі наче мед. Але, якщо проводити підгодівлю томатів частіше ніж потрібно, можна отримати у підсумку одне бадилля.

Навігація записів

Дієві методи, які допоможуть позбутися фітофтори на картоплі та помідорах
Цибулеве лушпиння — натуральне добриво для гарного врожаю огірків

Related Articles

– Ти що дружині зарплату платиш? – Я не могла повірити, що мого сина так використовують. Вирішила допомогти

Viktor
22 Грудня, 202522 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Ти що дружині зарплату платиш? – Я не могла повірити, що мого сина так використовують. Вирішила допомогти

НАЗК виявило незаконне збaгачення на понад 23 млн грн закарпатського митника

Viktor
5 Грудня, 20255 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до НАЗК виявило незаконне збaгачення на понад 23 млн грн закарпатського митника

Тpимаю цибyлю свiжою по 8-12 міcяців: не льох і не холoдильник – ось де вoна не зів’яне з осeні до вeсни. Подробиці…

Viktor
15 Жовтня, 202515 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до Тpимаю цибyлю свiжою по 8-12 міcяців: не льох і не холoдильник – ось де вoна не зів’яне з осeні до вeсни. Подробиці…

Цікаве за сьогодні

  • Ой, приїхала матуся! Як ти себе почуваєш, після лікарні, Аллочко? — сказала незнайомка на порозі її квартири, коли Алла повернулася додому. — З поверненням вас, дорогенька. Проходьте швидше, не стійте на протязі. Алла заклякла, кліпаючи віями. Вона перевела погляд на чоловіка. Той стояв, переминаючись з ноги на ногу. — Дімо, а хто це? — ледь мовила дружина. — І де Олена Іванівна? Де твоя мама? Чому вона не сидить з нашою дитиною? Дмитро зітхнув, заносячи сумки в коридор. — Заходь, Аню, роздягайся. Мама, мама не змогла. — Що значить «не змогла»? Вона захворіла? Тиск? Серце? — Та ні, — Дмитро почухав потилицю, виглядаючи максимально незручно. — Вона приїхала, як і обіцяла. Пробула тут години три. Потім Михайлик почав вередувати — ну, знаєш, коліки ці кляті. Він розплакався, розчервонівся, а вона подзвонила мені на роботу, кричала, що в неї піднявся тиск, що діти зараз «не такі», як ми були. Мовляв, ми лежали тихенько, а цей — як вогник. Сказала, що не може за ним доглядати. Коротше, зібрала речі й поїхала до себе додому
  • — Пожила тут гостею, і вистачить! Тепер у цьому домі будуть господарями рідні люди
  • На порозі тулився ексчоловік. Тільки вона його насилу впізнала. Паша постарів за рік, виглядав блідим, змарнілим, розгубленим. Від колишнього лиску і сліду не лишилося. Поруч стояли сумки. – Тобі чого? – Запитала Клава.
  • Та хоч розлучайся, Юро, але на той город я більше не ступлю ні ногою! — Марта вимкнула воду і різко розвернулася до чоловіка, даючи йому зрозуміти, що вона не жартує. Ці слова прозвучали якось неочікувано. Юрій, який уже почав складати в кутку коридору старі кросівки та робочий одяг, завмер. — Мартусь, ну що ти таке кажеш? Яке розлучення? Мама ж чекає. Вона вже й насіння перебрала, і сусідів попросила допомогти з оранкою на завтра. — Ось нехай сусіди й допомагають! — Марта відчула, як усередині все закипає. — Юро, ми одружені п’ять років. І всі ці п’ять років мої вихідні минають над грядками твого дитинства. — Але ж це традиція… Родинний затишок, спільна праця, — він спробував підійти ближче, але дружина виставила руку вперед, не підпускаючи його. — Традиція — це коли всім приємно. А коли я повертаюся додому в неділю ввечері з болем у спині таким, що не можу розігнутися, а в понеділок мені треба звіти здавати — це не затишок. Юрій зітхнув. Він знав цей тон. Раніше він завжди міг її вмовити, пообіцяти «відпочинок на природі» чи смачний шашлик увечері. Але цього разу щось змінилося. — Мамі важко самій, — тихо мовив він, опустивши очі. — Вона ж для нас старається. Каже: «Діточкам своє, домашнє буде, без хімії». — Юро, та «своє» нам обходиться дорожче, ніж на ринку купити
  • — Я пропоную ..«вільні стосунки». Я погодилася… і пішла на побачення з його другом…Зараз я живу сама… Виявилося, «гуляти» може тільки він…
  • Прийшов на перше побачення з мамою, щоб вона «оцінила товар». Я не розгубилася і влаштувала їм обом таку «оцінку товару», що їм і не снилося…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes