Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • 23 сeрпня — День Державного Прапора України: істoрія, значення та традиції святкування

23 сeрпня — День Державного Прапора України: істoрія, значення та традиції святкування

Viktor
23 Серпня, 2025 Коментарі Вимкнено до 23 сeрпня — День Державного Прапора України: істoрія, значення та традиції святкування

Щороку 23 серпня українці відзначають День Державного Прапора — у 2025 році його святкуватимуть вчетверте в умовах повномасштабного російського вторгнення і боротьби з агресором. Війна накладає чіткі умови: святкування проходять стримано, але з глибоким патріотичним наповненням, бо наш жовто-синій стяг залишається символом єдності, стійкості та непорушного духу нації.

Офіційно День Державного Прапора як державне свято запроваджене у 2004 році указом Президента, проте шанування синьо-жовтого стяга має значно глибші корені.

Традиція використання синього та жовтого кольорів сягає часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Золотий лев на синьому тлі був гербом Галицької землі. Пізніше ці кольори зустрічаються у гербах міст Львова, Перемишля, інших українських земель.

У новітній історії синьо-жовтий прапор уперше підняли 1848 року у Львові під час «Весни народів» на ратуші. Відтоді стяг став символом українського національного руху, боротьби за незалежність та самовизначення.

Уперше синьо-жовтий прапор замайорів у Києві 24 серпня 1991 року, коли його внесли до сесійної зали Верховної Ради після проголошення незалежності. А вже наступного дня його урочисто підняли над будівлею парламенту.

Кольори українського прапора символічні:

  • синій — чисте небо, свобода і мир;
  • жовтий — золота пшениця, достаток і працьовитість народу.

Разом вони уособлюють гармонію людини з природою, надію на щасливе життя та віру у майбутнє. Прапор став знаком єдності, гідності та боротьби за незалежність.

Як відзначають День Прапора

У багатьох містах України цього дня проходять урочисті заходи. Головна традиція — підняття синьо-жовтого стяга на центральних площах, перед державними установами та навчальними закладами.

У Києві свято починається на Софійській площі з офіційної церемонії за участі керівництва держави та почесної варти. У регіонах організовують флешмоби, ходу з великим прапором, дитячі конкурси та тематичні виставки.

В цей день українці прикрашають свої будинки, балкони та подвір’я стягами, одягають вишиванки й роблять патріотичні фото у синьо-жовтих кольорах.

Як відзначатимуть День Державного Прапора України у 2025 році

У багатьох регіональних центрах і селищах 23 серпня проходитимуть церемонії підняття прапора за участі ветеранів, місцевої влади, молоді. Високий рівень проведення заходів поєднується із обов’язковими заходами безпеки: рекомендовано уникати великих скупчень людей та реагувати на сигнали повітряної тривоги.

У столиці та регіональних центрах плануються офіційні виступи, тематичні виставки, виступи військових оркестрів та культурні заходи просто неба, акції підтримки військових і флешмоби на підтримку наших захисників, творчі акції та заходи із синьо-жовтою символікою.

Під час святкових заходів згадають героїв, що віддали життя за незалежність і свободу, вшанують їх пам’ять хвилиною мовчання, покладаннями квітів до пам’яток, загальним виконанням Гімну України.

Цікаві факти

  • Найбільший прапор України було розгорнуто у 2020 році на стадіоні в Дніпрі — його площа склала понад 1 200 кв. метрів.
  • У 2009 році на Говерлі встановили один із найбільших державних стягів у світі.
  • У багатьох країнах світу українська діаспора також відзначає це свято, організовуючи акції на підтримку України.
  • Найвищий флагшток України встановили у Києві на території Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні». Його висота становить 90 метрів, а урочисте підняття прапора відбулося 22 серпня 2020 року.

Джерело

Навігація записів

Росія знuщує Краматорськ: у місті зафіксували понад 30 вuбухів за гoдину
Дeв’ятеро постраждалих, сeред яких є дітu: на Житомирщині зіткнулись два aвто

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • — Я готовий повернутися! Але тільки на своїх умовах. Ти двічі на день почнеш готувати свіжу їжу, все одно з дому працюєш.
  • Наречений зблід: наречена запустила торт у свекруху під вереск гостей Ліза знала, що планувати весілля — справа нервова. Читала про це статті, слухала подруг. Але ніхто не попереджав, що найбільшою проблемою стане не вартість ресторану чи вибір фотографа, а майбутня свекруха Валентина Петрівна. Жінка ніби поставила собі за мету перетворити кожен день підготовки на випробування на міцність.
  • Повертаючись додому з роботи, Анна сіла в таксі, втомлена, вона випадково торкнулася до сумки, що лежала поруч. Відкрила, і побачила в ній гроші, подивилася на таксиста, хотіла йому повідомити про це, але він не навіяв їй довіру, і вона вирішила забрати її собі. Повернувшись додому, вона покликала чоловіка Роберта і розповіла, що сталося, про свою знахідку. Очі чоловіка одразу ж заблищали, він запропонував взяти цю суму собі, мовляв, “що впало те пропало”. Ну, а жінку це збентежило, вона весь час думала, що ці гроші могли призначатися для якоїсь серйозної опеpaції. Трoxи порившись у сумці, жінка знайшла візитну картку салону, туш для вій та губну помаду. Повідомивши про знахідку чоловікові, той сказав їй: — Та ти можеш спокійно сидіти на місці, ми на ці гроші купим нову машину!
  • Мені 54 роки, пенсії у мене немає і не буде, оскільки я ніколи не працювала. А син замість того, щоб увійти в моє становище, порадив мені влаштуватися кудись на роботу, бо йому дуже потрібна квартира, яка дісталася мені від колишнього чоловіка і яку я здаю квартирантам. Син зовсім не думає про мене. Він прекрасно знає, що здача квартири – це мій єдиний дохід, і що в 54 роки роботу собі я знайти не зможу. Але сина не цікавить, як я тепер буду жити
  • Ніна Петрівна щиро раділа за сусідку
  • Мої вітання! — мовила зовиця, оглядаючи новий та сучасний будинок брата з невісткою з помітною заздрістю. — Ми тут подумали, раз ви так швидко відбудувалися, то мабуть у вас і місця багато. У нас у квартирі зараз труби міняють, жити неможливо. Ми поживемо у вас пару тижнів. Дітям все одно треба десь гуляти. Де наша кімната? Наталка, невістка, яка в цей момент поливала квіти, повільно вимкнула воду і підійшла до хвіртки. — Тетяно, вибач, але ми не приймаємо гостей. — Що? — очі Тетяни полізли на лоб. — Ти що, рідну сестру чоловіка на поріг не пустиш? — Саме так. Минулого року ти назвала нас егоїстами і сказала, що ми більше не родичі. Я не бачу причин, чому я маю пускати у свій дім людину, яка так до нас ставиться. У нас свої плани на літо, і в них не входить обслуговування твоєї родини. — Андрію! — закричала Тетяна у бік будинку. — Ти це чуєш? Твоя жінка зовсім здуріла
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes