Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • 23 сeрпня — День Державного Прапора України: істoрія, значення та традиції святкування

23 сeрпня — День Державного Прапора України: істoрія, значення та традиції святкування

Viktor
23 Серпня, 2025 Коментарі Вимкнено до 23 сeрпня — День Державного Прапора України: істoрія, значення та традиції святкування

Щороку 23 серпня українці відзначають День Державного Прапора — у 2025 році його святкуватимуть вчетверте в умовах повномасштабного російського вторгнення і боротьби з агресором. Війна накладає чіткі умови: святкування проходять стримано, але з глибоким патріотичним наповненням, бо наш жовто-синій стяг залишається символом єдності, стійкості та непорушного духу нації.

Офіційно День Державного Прапора як державне свято запроваджене у 2004 році указом Президента, проте шанування синьо-жовтого стяга має значно глибші корені.

Традиція використання синього та жовтого кольорів сягає часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Золотий лев на синьому тлі був гербом Галицької землі. Пізніше ці кольори зустрічаються у гербах міст Львова, Перемишля, інших українських земель.

У новітній історії синьо-жовтий прапор уперше підняли 1848 року у Львові під час «Весни народів» на ратуші. Відтоді стяг став символом українського національного руху, боротьби за незалежність та самовизначення.

Уперше синьо-жовтий прапор замайорів у Києві 24 серпня 1991 року, коли його внесли до сесійної зали Верховної Ради після проголошення незалежності. А вже наступного дня його урочисто підняли над будівлею парламенту.

Кольори українського прапора символічні:

  • синій — чисте небо, свобода і мир;
  • жовтий — золота пшениця, достаток і працьовитість народу.

Разом вони уособлюють гармонію людини з природою, надію на щасливе життя та віру у майбутнє. Прапор став знаком єдності, гідності та боротьби за незалежність.

Як відзначають День Прапора

У багатьох містах України цього дня проходять урочисті заходи. Головна традиція — підняття синьо-жовтого стяга на центральних площах, перед державними установами та навчальними закладами.

У Києві свято починається на Софійській площі з офіційної церемонії за участі керівництва держави та почесної варти. У регіонах організовують флешмоби, ходу з великим прапором, дитячі конкурси та тематичні виставки.

В цей день українці прикрашають свої будинки, балкони та подвір’я стягами, одягають вишиванки й роблять патріотичні фото у синьо-жовтих кольорах.

Як відзначатимуть День Державного Прапора України у 2025 році

У багатьох регіональних центрах і селищах 23 серпня проходитимуть церемонії підняття прапора за участі ветеранів, місцевої влади, молоді. Високий рівень проведення заходів поєднується із обов’язковими заходами безпеки: рекомендовано уникати великих скупчень людей та реагувати на сигнали повітряної тривоги.

У столиці та регіональних центрах плануються офіційні виступи, тематичні виставки, виступи військових оркестрів та культурні заходи просто неба, акції підтримки військових і флешмоби на підтримку наших захисників, творчі акції та заходи із синьо-жовтою символікою.

Під час святкових заходів згадають героїв, що віддали життя за незалежність і свободу, вшанують їх пам’ять хвилиною мовчання, покладаннями квітів до пам’яток, загальним виконанням Гімну України.

Цікаві факти

  • Найбільший прапор України було розгорнуто у 2020 році на стадіоні в Дніпрі — його площа склала понад 1 200 кв. метрів.
  • У 2009 році на Говерлі встановили один із найбільших державних стягів у світі.
  • У багатьох країнах світу українська діаспора також відзначає це свято, організовуючи акції на підтримку України.
  • Найвищий флагшток України встановили у Києві на території Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні». Його висота становить 90 метрів, а урочисте підняття прапора відбулося 22 серпня 2020 року.

Джерело

Навігація записів

Росія знuщує Краматорськ: у місті зафіксували понад 30 вuбухів за гoдину
Дeв’ятеро постраждалих, сeред яких є дітu: на Житомирщині зіткнулись два aвто

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • — Ну й бруду ти розвела! Що то за бардак? Ти все маєш встигати: і працювати, і за сімейним вогнищем стежити. А не встигаєш, яка з тебе тоді дружина та господиня? Рано, значить, ти заміж вискочила. Може, треба було ще повчитися розуму, подорослішати трохи? — А може, Ви не навчатимете мене і я сама розберуся зі своїми справами? – видала свекрусі Міла.
  • Усі сідали чи то у вітальні, чи на вулиці й мило розмовляли, а я — загиналася на кухні. Лише мій Ігор прибігав й зі стурбованим обличчям питав, чи мені щось допомогти. А я, щоб не псувати йому настрій, просто мовчки махала головою, мовляв, ні, я зі всім сама впораюся.
  • Я звільнився! Працювати за копійки не буду… Тепер я зможу жити й без роботи.– Я… Я отримав спадщину! Тепер у мене пристойний капітал, – Гроші мої! Але це ще не все. Я подаю на розлучення, набридло…
  • – Що будете гроші просити? Ото мені зять дістався, біднота! – Донька вибігла, наче її окропом обдали, а сваха зблідла після моїх слів
  • З братом домовились по-чесному поділити батьківський спадок. Але Олег швидко забув про свої обіцянки
  • Онучку не знайдеться у тебе гривень двадцять на хліб?Той простягав йому тремтячу долоню, на якій було трохи копійок.Андрій, порпаючись у кишенях. простягнув старому свій пакет з продуктами.старий вказав рукою на кудлатого невеликого песика, що сидів поруч.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes