Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Зeленський спрогнозував дату завершення вiйни.

Зeленський спрогнозував дату завершення вiйни.

Viktor
28 Травня, 202528 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до Зeленський спрогнозував дату завершення вiйни.

Президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що у червені 2026-го “війни вже не буде”.

Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами. tsn.ua

Він наголосив, що Кремль надалі пране воювати. Втім, є аналіз багатьох розвідок, різних країн, аналітика, що аналізує, в якому стані може бути економіка РФ.

“Червень 2026-го – ми всі сподіваємося, що війни вже не буде. Але при цьому розуміємо, що економічне відчуття від санкцій у “рускіх” буде. Вже від тих, що прийняті. Вважаємо, що саме від того моменту, десь від літа 2026-го року, їх економіка буде це відчувати сильно”, – наголосив Зеленський.

З його слів, можливо, дефіцит бюджету не буде катастрофічний для економіки РФ. Адже вона у “більшості своїй тіньова, складно аналіз робити того, що в тіні”.

“Я не думаю, що нам всім відомі всі деталі. Але це буде. Вважаємо, що найголовніший виклик – це зростальний ВПК. Ми бачимо, що він не зможе зростати наступного року. Він буде зменшуватись, буде зменшуватись постійно. Тобто економіка повністю зміниться, вони все будуть витрачати на війну”, – додав президент.

Навігація записів

Що покласти в лунку при висадженні капусти, щоб добре прижилася і виросла великою
Щoйно! Надвaжливе рiшення Є! Меpц все розповів пiд час зуcтрічі з Зелeнським. Деталі…

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes