Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Зеленський підписав закон, який дозволяє бронювати чоловіків у розшуку та без військового квитка: які нюанси

Зеленський підписав закон, який дозволяє бронювати чоловіків у розшуку та без військового квитка: які нюанси

Viktor
3 Листопада, 20253 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Зеленський підписав закон, який дозволяє бронювати чоловіків у розшуку та без військового квитка: які нюанси

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №13335, який розширює можливості бронювання працівників на критично важливих підприємствах під час воєнного стану. Відтепер забронювати можуть навіть тих чоловіків, які перебувають у розшуку територіальними центрами комплектування або не мають належним чином оформлених військово-облікових документів.

Про це свідчить картка документу на сайті Верховної Ради. Раніше документ підтримали 272 народні депутати.

Закон уточнює порядок організації трудових відносин в умовах воєнного стану і дозволяє підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК) та іншим критично важливим галузям бронювати військовозобов’язаних працівників на 45 днів, навіть якщо ті не перебувають на військовому обліку або мають проблеми з документами.

Згідно із законом, бронюванню підлягають усі працівники, які:

  • не мають або мають неналежно оформлений військовий квиток;
  • не уточнили свої персональні дані у військкоматі;
  • перебувають у розшуку ТЦК.

Водночас бронювання діятиме лише один раз на рік і не звільняє від відповідальності за порушення правил військового обліку.

Окремо документ передбачає, що для нових працівників підприємств оборонної промисловості встановлюється максимальний строк випробування – 45 днів. Якщо за цей час людина не усуне порушення у військовому обліку, роботодавець має право розірвати трудовий договір.

Навігація записів

Британія передала Україні додаткові ракети Storm Shadow
Сyддя, яка на Lexus вбuла пішохода на Прикарпатті, змoже вийти під заcтаву: обрано запобіжний захід

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Прокидаючись щоранку під мамин голос і запах свіжого сніданку, Вітя щоразу ловив себе на одному й тому самому відчутті: ніби він живе не власним життям, а чиїмось чужим сценарієм. Його дратувало все. Абсолютно все. Здавалося, ще трохи і він просто вибухне від цих нескінченних турбот, порад і запитань.
  • Я більше так не можу, Катю, це вже не дім, а якась безкоштовна їдальня на виїзді, — Михайло стояв посеред кухні, дивлячись на гору брудного посуду так, ніби це були руїни його власного життя.
  • Ірина відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було жодної пари чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки! Вона перечитала текст тричі. Повільно до неї почав доходити зміст написаного.
  • Чоловік так раптом перейшов на «ти» і сунув бутерброд в руку Ларисі Андріївні. Вона хотіла відмовитися, але раптом зрозуміла, що страшенно хоче їсти
  • Тю, Олено, ти що, з собою цей старий сервант на той світ забереш? — ці слова племінника пролунали на моїй затишній кухні так буденно, ніби він питав про погоду, а не вирішував долю мого життя. Я ледь не випустила з рук тарілку, яку саме витирала. — Максиме, ти про що? — я нарешті знайшла голос, намагаючись вгамувати дивне хвилювання, що піднялося в грудях. — Та я про будинок твій, — продовжив він, підливаючи собі ще чаю, наче він тут уже господар. — Сама ж бачиш, Олено Степанівно, роки йдуть. Не ображайся, але ти не молодшаєш. Тобі важко тут одній. Город величезний, сад потребує догляду, дах он у кутку в сінях підтікає — Михайло покійний латав, а воно знову проситься. Хто тобі допоможе? Я відчула, як пальці самі собою почали зминати край фартуха. Його слова були дошкульні. — Я ще даю собі раду, Максиме. І сусіди допомагають, якщо щось важке треба
  • — Добрий вечір, — тихо почав Павло. — Моя дружина сьогодні була у вас. Така… тендітна, з темним волоссям, у неї ще погляд завжди трохи замислений. Вона купила велику скляну вазу. Випадково перекинув, треба таку саму.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes