Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Трохи кефіру і листкове ніжне печиво у вас на столі! Швидка випічка з доступних продуктів

Трохи кефіру і листкове ніжне печиво у вас на столі! Швидка випічка з доступних продуктів

Viktor
19 Серпня, 2025 Коментарі Вимкнено до Трохи кефіру і листкове ніжне печиво у вас на столі! Швидка випічка з доступних продуктів

 Печиво на  кефірі – завжди безпрограшний варіант. Всі продукти доступні й завжди є вдома. Швидко і легко можна приготувати ніжне і  листкове печиво. Смачна випічка до чаю це легко!

На ~ 35 штук (~ 620 г):

Тісто:

  • 120 мл кефіру
  • 120 г вершкового масла
  • 1 ст.л. цукру
  • 1 ч.л. розпушувача (без гірки)
  • щіпка ваніліну
  • жовток
  • ~ 280 г борошна

Начинка:

  • 80 г цукру
  • 80 г борошна
  • 30 г вершкового масла
  • щіпка ваніліну

Приготування:

Готуємо тісто. В кефір додаємо цукор і жовток. Усе ретельно перемішуємо. В окремо ємність висипаємо борожно, розпушувач та ванілін. Перемішуємо. До сухих продуктів додаємо холодне вершкове масло, рукою перетираємо до дрібної крихти. Сюди ж додаємо кефірну суміш і перемішуємо. Далі замішуємо м’яке тісто. Тісто накриваємо харчовою плівкою і забираємо в холодильник на 10 хвилин.

Готуємо начинку. У ємності змішуємо борошно, цукор та ванілін. Додаємо вершкове масло і перетираємо у крихту. Начинка готова.

Дістаємо тісто з холодильника і ділимо на 2 частини. Кожну частину розкочуємо у прямокутний пласт товщиною біля 3 мм.
Зверху тісто змащуємо білком. Висипаємо половину начинки і рівномірно розприділяємо по всій поверхні тіста. Скручуємо в рулет. Зверху трішки прокочуємо качалкою. Далі рулет розрізаємо на невеличкі шматочки (приблизно 1,5 см). Перекладаємо на деко і відправляємо у розігріту до 180 градусів духовку.

З другим шматком тіста робимо те ж саме, що і з першим.

Випікати в розігрітій до 180 ° С духовці ~ 15-20 хвилин. Час випічки залежить від особливостей вашої духовки.

Навігація записів

Ледачі біляші – 30 хвилин і тарілка смакоти на столі
В Україну повернули тіла 1000 загuблuх зaхиcників

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes